_pictogram.svg.png)
Вихованець Черкаських Мавп Владислав Єфіменко зробив суттєвий стрибок вперед у особистій професіональній кар’єрі. Наразі 15-річний захисник готується до нового сезону разом з головною командою клубу.
Про враження від тренувань разом з провідними гравцями клубу на чолі з Максимом Міхельсоном, який і викликав на збори, юний баскетболіст поділився з прес-службою черкасців.
– Владиславе, це літо вийшло для тебе вкрай продуктивним. Ти працюєш разом з основною командою Черкаських Мавп. Також був мінізбір із Дмитром Скапінцевим і Олександром Кобцем. Наскільки неочікувані зміни для тебе у порівнянні з минулими роками?
– Я не чекав такого. Спочатку мене запросили на збір із командою Суперліги у червні. Згодом Максим Сергійович Міхельсон допомагав Олександру Кобцю і Дмитру Скапінцеву готуватися до збірної України і запропонував попрацювати й мені. Я не міг такого очікувати. Намагався проявити себе з найкращого боку, щоб мене знов запрошували. Тренер ставив мене в приклад іншим молодим гравцям. Зараз також працюю з основною командою. Дуже радий такій можливості.
– Як вважаєш, за рахунок чого ти за рік зумів здійснити такий прогрес і потрапити на збори основної команди?
– Максим Сергійович мені сказав, що я сюди потрапив тому, що працюю на 100%, викладаюся на повну. Коли не вдається, я все одно докладаю усіх зусиль, щоб вдалося наступного разу. Намагаюся відпрацьовувати кожну вправу на максимумі.
– Розкажи про тренування. У чому головна різниця між тим, як ти працював раніше з командою Мавп-05, і зараз з основою?
– Це зовсім інший рівень. Все значно швидше, дуже багато нової інформації, нових вправ. Мені вкрай складно, але поступово намагаюся призвичаюватися. Все на високому рівні. Разом зі мною працюють справжні професіонали своєї справи.
– Також цього літа ти потрапив до збірної України U-15. Що дали тобі збори?
– Наша збірна збиралася як резерв на наступний рік. Вже влітку 2021 року це буде збірна U-16, в яку я прагну потрапити. Зараз ми працювали над комбінаціями, варіантами захисту і нападу. Звикали один до одного, до тренерського штабу.
– У чому ти став сильнішим за це літо? Які показники покращив і вивів на новий рівень?
– Я став краще кидати. Став інакше ставитися до роботи. Раніше я не аналізував вправи, які давав нам тренер. Зараз я розумію, для чого виконую те чи те завдання. Намагаюся все виконати на максимум, покращити себе. Гадаю ця роботу, яку ми виконали влітку, позначиться на мені і неабияк допоможе в сезоні. Я зможу значно ліпше відіграти у ВЮБЛ, також мені говорили, що я потраплю до дубля. Очікую на продуктивний сезон.
– Що найскладніше зараз для тебе?
– Не завжди витримую цей темп. Часто ми робимо кидки на високій швидкості, висока інтенсивність. Дуже швидко втомлюються ноги і руки. Тому важко виконувати кидки. Втім на початку було набагато складніше, зараз я вже звик і мені трохи легше.
– Ти граєш на позиції 2-3 номера, втім твій зріст вже 196 сантиметрів. Відчуваєш перевагу над суперниками на своїй позиції?
– У ВЮБЛ – так, відчуваю. Це дуже добре, коли у другого номера такий зріст і розмах рук 205 сантиметрів. Цього літа я буквально за три тижні виріс на три сантиметри. Сподіваюся, що ще підросту і буду вищим двох метрів.
– Цього літа ти тренувався пліч-о-пліч із Олександром Кобцем, зараз з тобою на тренуваннях Конєв, Попов, Руслов. Що вони тобі говорять під час тренувань? Які поради дають?
– Вони радять більше думати над своїми рішеннями. Не боятися брати ініціативу на себе. Не боятися невдач, а ставати сильнішим. Бути міцним ментально. На кожному тренуванні потрібно працювати на максимумі. Треба слухати тренера.
– Хто для тебе рольова модель в баскетболі?
– Мені кажуть, що я схожий манерою на Кевіна Дюрента. Мені подобається, як він грає. Зараз дуже сильний Лука Дончич, Джа Морант. Звичайно, Святослав Михайлюк. Мені подобається його техніка кидка, дриблінгу. Намагаюся грати у такому ж стилі. До того ж, він наочний приклад, того, як можна досягти успіху. Він із Черкас, добре працював і досяг найвищого рівня.
