Реджі Джонсон: українська Суперліга сильніша в порівнянні з угорською

Американський захисник Будівельника Реджі Джонсон встиг зіграти чотири поєдинки за нову команду в новій для себе країні. Увійшов за підсумками ігрового тижня до символічної п’ятірки Суперліги Паріматч.

Наразі американський легіонер лікується разом з усією командою від коронавірусу.

Враженнями від нової команди, чемпіонату та країни разом з перебігом лікування Реджі поділився з клубною прес-службою.

- Реджі, що стало визначальним аргументом для твого приїзду до Києва цього року?
- Думаю те, що Будівельник переконував мене в тому, що у нас буде міцна команда, яка боротиметься за медалі. Я поговорив з агентом і тренером і зрозумів, що сюди можна їхати.

Я минулий рік грав з Андрієм Агафоновим, і він теж дещо розповів мені про Україну і в певній мірі допоміг зробити цей вибір.

- Що знав про Будівельник?
- Дуже мало. Звичайно я чув про цю команду декількома роками раніше, і знав, що у клубу були певні проблеми. Але знав лише на такому рівні. Те саме щодо інформації про вашу країну в цілому. Зараз для мене все в новинку в Україні і це дуже цікаво. Багато нової інформації, але насправді я зараз, як і решта людей здебільшого думаю лише про те, щоб всі були здорові і ми грали в баскетбол в принципі.

І тоді все буде добре. Треба тільки зігратися і краще зрозуміти один одного. Я розраховую, що цей сезон буде дуже важливим для моєї кар’єри.

- Що тренер очікує від тебе, в загальних рисах? Яку роль тобі підготували?
- Я знаю, що клуб цікавився мною і розуміє мої сильні якості, тож я розраховую, що тренер буде використовувати їх на 100%. Наш тренер – великий гравець, грав у великих командах з легендами баскетболу і точно знає, як важливо розкривати найкращі якості кожного виконавця.

Я завжди набирав багато очок, також і в минулому сезоні став лідером за очками у чемпіонаті Угорщини. Але я не концентрую гру на собі. Я бачу, що у нас багато сильних гравців, передусім американців, і одне з моїх завдань як розігруючого – щоб всі інші хлопці теж знайшли своє місце і розкрилися на повну.

- Те, що Угорщина та Україна сусіди мало для тебе якесь значення? Взагалі ти помітив якусь суттєву відмінність?
- По-перше, в мене не було достатньо часу, щоб зробити висновки. Ми приїхали і одразу ж стали до роботи, та не змогли оцінити місто. Виїзд ми теж мали поки лише один у сусідні між собою міста. Але в будь-якому разі це не мало для мене ніякого значення.

Можу лише сказати, що Київ - величезний. Це точно найбільше місто у Європі, де я грав. Тут дуже багато місць, де можна класно провести час, смачно поїсти, щось придбати.

- Суперліга в Україні сильніша за топ-дивізіон Угорщини?
- Вірогідно, що так. Тим більше, наскільки я зрозумів, цього року в чемпіонаті стався ще один якісно новий стрибок. Але я провів лише чотири гри, тож надалі зможу сказати про це більше.

- Ти мав досить хорошу статистику до того, як захворів, і не зіграв в останні двох матчах. Але в них зіграв Стівен Бурт, який виконував дуже багато кидків. В другому матчі взагалі набрав 38 очок. Коли ви всі повернетеся на паркет, вам знову доведеться ділити кидки та загалом ролі в нападі. Це може стати проблемою?
- Не знаю, я не переймаюся через це, особливо якщо ми говоримо саме про Стівена. Він дуже досвідчений гравець. До його приїзду та початку поширення хвороби у команді мені здавалося, що ми додавали від матчу до матчу, тож думаю його досвід та майстерність лише зроблять нас кращими. Окрім того, він показав неабияку енергію та мотивацію. Так, тепер нам знову потрібен буде час, щоб повернутися до нормального стану, але ми з цим впораємося. І коли ми це зробимо, то будемо проблемою для усіх команд ліги.

Ми і до хвороби могли мати кращий результат. Якби все не склалося, як склалося, і ми мали хоча б на 2 тижні більше, щоб пізнати один одного і зрозуміти, хто що вміє та хоче робити на паркеті. Ми будемо сильними – це лише питання часу.

Я собі кажу, що моя робота тут – бути Реджі Джонсоном. Я можу і направляти гру, і набирати очки, можу працювати в захисті. Я себе не хочу обмежувати. Це робота головного тренера, а ми, гравці, маємо дослухатися до його побажань.

- Як ти зараз почуваєшся?
- Я в нормі. Хвороба проходить стабільно і без ускладнень. Наскільки мені відомо, то більшість хлопців з команди, які були інфіковані, теж почуваються задовільно.

Погано передусім, що два тижні треба сидіти вдома без баскетболу, але це не найстрашніше. Бажаю здоров’я усім нам та нашим вболівальникам. Так само, як і нашим суперникам!

Подолати цей коронавірус – важливий досвід у нашому житті.