25 квітня в тренувальному залі київського Палацу спорту відбувся перший день семінару з підвищення кваліфікації тренерів. На семінарі розглядалися питання аналізу виступу збірних команд України на чемпіонатах Європи та тенденції розвитку молодіжного баскетболу в країні, методики навчання і вдосконалення індивідуальної техніки нападу, індивідуальні та групові вправи, а також багатоцільові вправи з баскетболу.
Головний тренер БК «Київ – Вовча зграя» Деян Прокіч присвятив своє заняття методиці навчання та вдосконалення індивідуальної техніки нападу центрових, головний тренер «Будівельника» Айнарс Багатскіс прочитав лекцію: «Варіанти захисту заслонів гравцю з м’ячем (pick and roll). Вправи з захисту заслонів», голова тренерської комісії ФБУ Валентин Мельничук говорив про перехід від нападу до захисту та показав групові вправи з навчання та вдосконалення переходу від нападу до захисту, суддя міжнародної категорії Віктор Боженар відповів на запитання з правил гри та суддівства. Семінар відвідали близько тридцяти тренерів, усі вони по завершенні занять отримали сертифікати, а також книжки «Практичні поради для тренера юних баскетболістів» (автори Кейт Мініскалко та Грег Кот) – це перший перекладений фахівцями Федерації баскетболу України навчально-методичний посібник з серії книжок одного з провідних видавництв США, нині готуються до друку наступні видання.
У другий день семінару – 26 квітня о 9:30 – проведуть заняття для всіх охочих тренери національної збірної України Річард Делатрі, Джозеф Вольф, Денис Журавльов та Станіслав Медведенко, їхній майстер-клас присвячено методиці планування і організації тренувального заняття на досвіді підготовки збірної України до чемпіонатів Європи і світу.
Голова тренерської комісії ФБУ Валентин Мельничук:
«Мета наших семінарів – сприяти розвитку тренерів. Повернувшись до своїх команд, тренери проведуть ті вправи, які сьогодні показували Айнарс Багатскіс та Деян Прокіч. Ті вправи, які ми показуємо, є дуже цінними, адже ми ретельно готуємося до семінарів, шукаємо інформацію. Однак тренер сам має вирішити, чи підходить особисто йому ця вправа. Нині всі відшукують щось цікаве в Інтернеті, дивляться заняття на youtube, є багато шляхів для розвитку, однак найпростіший – на тренерських семінарах.
В основному на семінари приходять дитячі тренери. Тому перша книга, яку ми переклали з англійської, саме для дитячих тренерів, для тих, хто створює фундаментальні основи баскетбольної техніки і тактики. Ті поради і ті вправи, які викладено в цьому посібнику – неоціненна допомога. «Практичні поради для тренера юних баскетболістів» – має бути настільною книгою для дитячих тренерів. Кілька тренерів, які вже встигли її прочитати, написали мені, що вона стала для них саме такою. Таких книг дуже мало, оскільки в ній є і педагогіка, і психологія, і техніка. В наших планах переклад ще шести книг. Віктор Боженар уже завершив переклад другого посібника. Ми вичитаємо переклад на відповідність нашій баскетбольній термінології. І гадаю, десь до осені надрукуємо другу книгу».
Головний тренер «Будівельника» Айнарс Багатскіс:
«Як на мене, все пройшло добре. Звісно, завжди здається, що може бути краще. Я суджу, знаєте з чого, якщо в залі тиша, це означає, що тренерам цікаво слухати лекцію. Для мене це найголовніше, адже час витрачено з користю. Я сподіваюся, що зміг їм щось дати. Як я сказав на початку свого виступу, в таких майстер-класах є два корисні аспекти – показують як треба робити і як не треба робити. Сподіваюся, принаймні одне з цих знань тренери отримали.
В Ризі я сам організовував тренерські семінари, на які приїжджали тренери з такими гучними іменами, як Девід Блатт, Невен Спахія та тренер з фізпідготовки збірної Литви та ЦСКА Евалд Кандратавічюс. Були на моєму семінарі в Ризі і екс-тренер збірних Португалії та України Валентин Мельничук, а також Антанас Сірєйка, були навіть кілька тренерів з Африки. Я хотів, щоб учасники семінару послухали якусь іншу думку на певні баскетбольні речі. Зрештою, я можу говорити про баскетбол 25 годин на добу, однак тоді я хотів, щоб говорили ті тренери, хто дечого досяг, адже я тоді був ще зовсім молодим тренером, в принципі, я й нині ще початківець – ще й десяти років не працюю. Перший мій семінар вийшов дуже масовим – приїхали понад 140 тренерів, другий, який проходив під час U19 чемпіонату світу в Ризі, був не таким численним. Як би там не було, я вважаю, що тренерам потрібна ця інформація, інше питання, як вони нею потім скористаються.
Давно, ще коли я грав, мені довелося бути дитячим тренером. Я хочу зняти капелюха перед дитячими тренерами. Потрібне неймовірне терпіння, щоб уміти працювати з дітьми – терпіти, навчати та дочекатися цього результату. Тренерська робота – це такий процес, де нічого не буває тепер і одразу, потрібне терпіння. Можливо, в результаті нічого не вийде, але пояснювати і вкладати душу в кожну дитину. Коли дитя маленьке, ти не знаєш, що з нього вийде, але його треба зацікавити. В жодному разі батькам не можна думати, що якщо їхні 10-річні син чи донька займаються, значить точно будуть професіональними баскетболістами – до 15-16 років це має бути хобі».