Молодий захисник Черкаських Мавп Олег Бондаренко сезон-2020/21 може зарахувати собі в актив. У певний момент 21-річний баскетболіст був беззаперечним першим номером команди і впорався з цим завданням. Влітку Олег потрапив до збірної України з баскетболу 3х3, з якою досить успішно виступив у Лізі Націй. Пресслужба клубу поспілкувалися з плеймейкером про минулий сезон, баскетбол 3х3 та амбіції у новому чемпіонаті.
– Олеже, як минає твоє міжсезоння, як відпочиваєш?
– На початку літа потренувався трохи у Черкасах із командою, з тренером Миколою Кірсановим. Потім склав сесію і поїхав додому. Потім отримав виклик до збірної України 3х3, досить продуктивно попрацювали у збірній, відіграли у Лізі націй. Приємно, що викликали до збірної. Я вже встиг відпочити, тому почав набирати форму, готуючись до сезону.
– Збір у команді України U-23 пройшов досить продуктивно, ви посіли друге місце у Лізі націй. Які враження від цих змагань?
– Турнір був дуже класний. Сподобалося грати 3х3. Досить складно, адже було 7 ігор за три дні. Перерви між матчами менше години. Кожного вечора всі були втомлені. Було складно. З семи матчів ми виграли п'ять, посіли друге місце. Результат непоганий, але потрібно займати якомога вище місце. Ліга Націй складається із шести турів, тому потрібно вигравати і в наступних трьох турах, щоб потім потрапити до фіналу змагань. Згодом найкращі команди із цих шести зійдуться з іншими найсильнішими.
– Рік тому ми з тобою говорили про сезон 2019/20, який видався вдалим для тебе. Тоді ти говорив про свої плани на сезон 2020/21 – ти хотів закріпитися у команді і стати основним гравцем. Вдалося?
– Я думаю, як мінімум вдалося. Хоча місцями я навіть перевершив свої очікування від сезону. Звісно, на сезон дуже повпливав коронавірус, також Кемерон Джонс пропустив два місяці через перелом кисті. Тому я отримав більше часу місцями вимушено. Не хочу сказати, що мені пощастило. Ні, так склалися обставини. Тренери говорять, що я впорався зі своїм завданням, тому очікування від сезону виправдалися. Чемпіон однозначно зарахую собі його в актив.
– На тебе та інших молодих гравців випав найскладніший момент сезону, коли основні гравці випадали. Ти грав понад 35 хвилин за матч. Що виніс для себе за цей час? Цей період став для тебе найбільш продуктивним за сезон?
– Напевно, так. Це було як відро води на голову. До цього ти майже не грав або отримував зовсім трохи часу, виходив на кілька хвилин. А тут з перших ігор сезону одразу в бій по 35+ хвилин, дуже мало кому випадав такий шанс, тому треба ним користуватися. Так, у цей час я отримав найбільше досвіду, власне по грі на майданчику і загалом, як баскетболіст.
– Ти, як молодий гравець, як впорався із цим хвилюванням, як морально все переніс? Тому що не всі молоді гравці можуть витримати такий режим як у фізичному, так і моральному плані.
– Так, десь можна було попливти морально. Навіть не знаю. Виконував свою роботу. Можливо десь себе заспокоював, що я молодий, ще все попереду. Можливо це повпливало. Перед іграми у мене руки не тремтіли. Я розумів, що мені треба вийти і відзахищатися, спробувати організувати напад команди. Моментами вдавалося, моментами ні. Цей сезон мене ментально дуже загартував, більше, ніж фізично. Зараз мені не страшно виходити на майданчик – це буде фінал Кубка України чи матч плей-оф. Я завжди виходив і відчував себе впевнено, відігрував свої відрізки.
– Цього сезону ти грав і працював на тренуваннях із Кемероном Джонсом, який виступав у багатьох країнах. Що почерпнув від нього?
– В першу чергу, я виконав великий обсяг захисної роботи проти нього. Завдяки ньому моя спеціалізація найбільше прогресувала. Він добре грає пік-н-рол. Весь сезон в захисті проти пік-н-рола Джонс-Скапінцев – багато чого варте. Це одна з найкращих пік-н-рол пар у Суперлізі. Тому я отримав величезний досвід. Також він багато мені підказував у різних ігрових ситуаціях, що робити у той чи той момент на майданчику.
– Слідкуєш за міжсезонням у Суперлізі? Яке бачення наступного сезону?
– Враховуючи зміну ліміту на легіонерів, вважаю, рівень ще більше виросте. Одозначно – це буде найсильніший чемпіонат за 8-9 років. Бачимо, як комплектуються команди, із новими легіонерами буде значно складніше. Буде нова конкуренція. Хоча я готовий до цього, коли прогресувати, як не у таких умовах.
– Два сезони поспіль ти непогано прогресуєш. Яке завдання ставиш перед собою на черговий сезон – знову зробити крок вперед?
– Головна ціль – найближчим часом максимально прогресувати, щоб можна було конкурувати із будь-яким іноземцем, який приїде. Не хочу бути голослівним, але мій план – доводити, що можу грати на рівні з легіонерами. Працювати настільки наполегливо і рішуче, щоб вибивати зі складу легіонерів. Старатимуся на стільки, щоб не просто замінювати моментами легіонерів, а реально конкурувати з ними за ігровий час.
– Які плани на решту літа? Вже працюєш самотужки?
– Так, працюю, намагаюся тримати себе у гарній формі, щоб до зборів з командою підійти у якнайкращих кондиціях. Настрій бойовий.