_pictogram.svg.png)
Сьогодні, 10 вересня, 60-річний ювілей святкує Андрій Подковиров. Він особистість для вітчизняного баскетболу знакова. Як гравець - чемпіон Радянського Союзу в складі Будівельника і один з перших радянських легіонерів в європейських клубах. Як тренер - пропрацював в кіпрському АЕКу, в російському ЦСКА, в семи українських клубах, з якими завоював вісім медалей, в тому числі двічі ставав чемпіоном.
На баскетбол Подковирова в Дніпропетровську привела мама, це було в першому класі. Перший тренер Промисловский Михайло Борисович зумів прищепити на тренуваннях любов до баскетболу, роблячи їх різнобічними.
"У мене не було неймовірних антропометричних даних. Навпаки, ми з братом були найменшими. Ну, тоді всі були приблизно однакового зросту, але деякі виділялися. Тренер шукав в класі високих хлопців, але брав і всіх бажаючих", - згадував майбутній баскетболіст.
На початку кар'єри Андрій Подковиров виступав в дніпропетровському Металлі. Пізніше тренер ворошиловградського (зараз Луганськ - прим) Спартака Владислав Пустогаров наполіг на його переході в команду, а за два сезони, в 1985 році, баскетболіста запросили в найкращий клуб України - київський Будівельник.
До золотого сезону 1989/90 Подковиров став одним з лідерів команди, її капітаном і зробив величезний внесок в єдину в історії перемогу Будівельника в чемпіонаті СРСР.
У фінальному протистоянні з Жальгірісом в двох матчах Подковиров набрав 33 очки і саме він на останніх секундах першого матчу в Києві, перехопивши м'яч у Крапікаса, допоміг команді втримати переможний рахунок 97:94.
У матчі-відповіді капітан був видалений за п'ять фолів, тому за тим, як команда вирвала перемогу в матчі, він спостерігав з лави. А потім вже в статусі капітана був присутній на нараді суддів та представників команд, де вирішувалося, чи встиг Олександр Волков закинути дальній переможний кидок до сирени (в результаті це питання вирішилося тільки в Москві позитивно для української команди).
"Протягом ночі нам з Москви прислали касету, де чітко було видно на табло, що одна секунда залишалася і м'яч в повітрі. Була велика нарада, але той момент вони, бачачи на кадрах, що потрібно зараховувати цей м'яч, побоялися прийняти таке рішення. І постановили, що остаточне рішення буде прийнято в Москві".
Після того сезону Подковирова запросили в Дортмунд в команду ASC 09. Багато в чому завдяки своєму дальньому кидку, українець в середньому набирав більше 30 очок за гру. В одному з матчів на його рахунку було вражаюче 51 очко.
Після трьох років в Німеччині президенту новоствореного Київ-Баскету Михайлу Бродському вдалося переконати Подковирова прийняти його пропозицію і стати граючим тренером. Причому вийшов Бродський на гравця через його дружину, яка потрапила в будівельний магазин у пошуках матеріалів для ремонту в квартирі.
"У той час ні будматеріалів якісних, нічого практично не було і не було де знайти. Нам підказали, що є така людина - Михайло Бродський і у нього є будівельний магазин, в якому можна купити будь-які матеріали. І ось дружина пішла за будматеріалами. Михайло Юрійович , коли дізнався, що це дружина Подковирова, каже: "Можна я зустрінуся з вашим чоловіком?". Таким чином, у нас сталася зустріч".
Михайло Юрійович дав Подковироу повний карт-бланш, зробив граючим тренером, укомплектував команду в тому числі якісними українськими гравцями, які роз'їхалися по різних країнах.
З Київ-Баскетом Подковиров склав серйозну конкуренцію лідеру українського баскетболу Будівельнику, двічі граючи у фінальній серії (обидва рази невдало) і ще двічі вигравши бронзові медалі за п'ять років роботи.
Але найяскравішим моментом було протистояння українських клубів в 1994 році в рамках третього раунду кваліфікації Кубка Європи. Уже в першому поєдинку команда Подковирова, що носила вже назву Денді-Баскет розгромила Будівельник 118:91. У тому поєдинку граючий тренер Андрій Подковиров набрав 41 очко. Як пізніше він зізнається, той матч був для нього одним з кращих за всю кар'єру. У матчі-відповіді "жовто-чорні" так само були сильнішими 101:95.
Після розпаду Денді-Баскета, Подковиров тренував численні клуби, як в Україні, так і в Росії, на Кіпрі, в Греції і Польщі. Він також був одним з тренерів "збірної Європи" матчу всіх зірок Євроліги ФІБА в 2004 році.
За час тренерської кар'єри Подковиров п'ять разів виводив свої команди до фінального матчу української Суперліги. Двічі - в 2003 і 2004 роках - він ставав чемпіоном України з Азовмашем. Всього Подковиров як тренер ставав призером чемпіонатів України вісім разів. Тренував він до 2015 року, а зараз в Федерації баскетболу України він курирує молодіжні збірні країни.
Дивіться також інтерв'ю Подковирова, в якому він згадує свою карь'єру:
