Олександр Мішула: в Прометеї все дуже круто і мені тут дуже подобається

Гравець збірної України Олександр Мішула став одним з останніх новачків чемпіона країни Прометея. Після підписання контракту він відповів на кілька запитань клубної прес-служби.

- Олександре, ти знайшов собі новий клуб безпосередньо перед стартом чемпіонату, а не під час передсезонної підготовки. На це були якісь об'єктивні причини?

- У мене була травма плеча, я зробив операцію, потім проходив відновлення, вже майже відновився, і ось надійшла така цікава пропозиція від Прометея, яку я прийняв. Прометей - класний клуб, який грає, можна сказати, в моєму рідному місті. Тут все дуже круто і мені тут дуже подобається

- Ти сказав: "майже відновився". У повному обсязі не можеш тренуватися?

- Поки що нi. Тому і кажу "майже". Займаюся своєю фізпідготовкою, практично кожен день працюю з реабілітологом. Ще трохи потрібно почекати моменту, коли зможу грати в форматі 5x5.

- Слід так розуміти, що всі українські хлопці Прометея тобі дуже добре знайомі, в першу чергу по збірній країни?

- Так, звичайно, всіх знаю особисто, багато спілкуюся з ними.

- Як тобі останні ігри Прометея в кваліфікації Ліги чемпіонів і Суперкубку?

- Ми з дружиною дивилися всі матчі команди (посміхається). Ігри дуже сподобалися. Команда дуже хороша, згуртована, агресивна на майданчику, добре захищається. Прометей виглядає як дуже потужна команда.

- З виходом до групового етапу Ліги чемпіонів команда зіграє дуже багато матчів в різних турнірах. Напевно, і в тебе не буде нестачі ігрової практики?

- Подивимося. Потрібно просто демонструвати все, що можу. Ні для кого не секрет, що в Прометеї висока конкуренція. Щоб мати достатньо ігрового часу, треба заслужити це право. Буду працювати

- Твою кар'єру, мабуть, можна розділити на два етапи: Дніпро і все, що було після нього. З чим був пов'язаний твій від'їзд до Туреччини? Хотілося змінити обстановку?

- У мене давно була ідея спробувати себе в одному з іноземних чемпіонатів, тому що у нас в Україні були різні часи: можна згадати роки, коли чемпіонат був дуже сильний, а потім він став слабшим. Хотілося випробувати себе в абсолютно новій обстановці. В результаті вийшов варіант з турецьким клубом. Ми прагнули вийти в турецький вищий дивізіон, але через пандемію коронавiруса це не вийшло. Однак сам досвід мені сподобався. Я довів сам собі, що щось вмію на тлі гравців з інших країн.

- Тобто цей турецький досвід можна в цілому назвати позитивним?

- Сто відсотків.

- Після Туреччини ти повернувся в Україну, підписавши контракт з Київ-Баскетом. Це викликало певнi ревнощі з боку уболівальників Дніпра, хоча в столичний клуб ти переходив не з свого рідного. Як ставився до такої реакції?

- Спочатку було, звичайно, неприємно. Але я розумію, що у будь-якої людини може бути своя думка. Я не повинен реагувати на кожну думку, прислухатися до неї. Це теж був певний досвід в якомусь психологічному моменті. Наприклад, треба спокійно ставитися до критики людей. В ігровому плані сезон в Київ-Баскетi теж став хорошим досвідом, хоча він не вийшов максимально ефективним.

- Хотілося виграти з командою якийсь трофей?

- Звичайно, були такі цілі! Але в зв'язку з тією ж травмою плеча потрапив в неприємну ситуацію. Однак повторюся: сезон в Київ-Баскетi став хорошим досвідом. Буду працювати і буду ще сильніше. Це сто відсотків.

- Виходячи з турнірної сітки плей-оф минулого сезону, Київ-Баскет бачився фіналістом чемпіонату. Що не вийшло у команди в тому ж півфіналі з Запоріжжям?

- Можливо, десь не вистачило сил. У Запоріжжя було величезне бажання вийти в фінал, хлопці якось згуртувалися всією командою, дуже добре грали на своєму бажанні. Мені здається, ми повинні були вигравати ще в четвертому матчі, але баскетбол така гра, що комусь пощастило, а комусь ні. Прикро, звичайно, але вже як вийшло.