Чоловіча юніорська збірна України з баскетболу в Черкасах продовжує підготовку до чемпіонату Європи в Дивізіоні В, який наприкінці липня прийматиме Болгарія. Серед зіркових гостей черкаського збору слід відзначити Валентина Мельничука. Один з найвідоміших баскетбольних спеціалістів в історії українського баскетболу нині очолює тренерську комісію ФБУ, а в Черкасах виконує функції консультанта Максима Міхельсона. Відомий тренер дав інтерв’ю офіційному сайту БК «Черкаські Мавпи».
– Валентине Федоровичу, раді Вас вітати в Черкасах. Поділіться враженнями від цього збору.
– Я до цього кілька разів був у Черкасах і прекрасно знайомий з тутешніми умовами. База у «Черкаських Мавп» на належному рівні, тим паче у місті є й інші умови, а це: хороші парки та пляжі, де хлопці працюють над фізпідготовкою. Відтак, я був одним з тих, хто з великим позитивом поставився до можливості готуватися до чемпіонату Європи у Черкасах. Після приїзду сюди очікування були навіть перевершені. Ми живемо у прекрасному готелі і маємо зразкове харчування, ми можемо повноцінно зосередитися на підготовці. Якщо говорити про баскетбол, то слід відзначити нашу підготовку. Я тренував багато збірних, у деяких був консультантом, зараз подібні функції виконую у Максима Міхельсона. Мені є з чим порівнювати, у нас усе розписано до найменших дрібниць і ми чітко дотримуємося запланованого графіка. Сподіваюся, все це допоможе Україні повернути собі місце у Дивізіоні А.
– За свою кар’єру Ви тренували безліч команд та гравців, навіть чотирьох олімпійських чемпіонів. Скажіть, наскільки талановите на Ваш погляд це покоління українських вісімнадцятирічних хлопців?
– Скажу однозначно, що це покоління має значно досконаліший технічний арсенал. У тих хлопців, можливо, були інші переваги, якісь вольові якості чи ще щось, але в техніці вони значно програвали сьогоднішнім одноліткам. От я, приміром, зараз дивлюся на Святослава Михайлюка, так він «озброєний до зубів», його техніка і баскетбольне бачення досконалі. Навіть сьогодні на ранковому тренуванні, граючи у волейбол, він себе прекрасно відчував із шикарною волейбольною технікою. Я навіть спочатку подумав, що він займався колись волейболом, виявляється, йому батько дав кілька уроків. Дуже помітно те, що цей хлопець прекрасно пристосований до будь-якого ігрового виду спорту. Причому це стосується не лише Святослава, решта збірників також мають прекрасну технічну підготовку.
– Ймовірно через кілька років дехто з гравців цієї збірної гратиме за національну команду України. На Ваш погляд, у їхній ситуації для досягнення результату головне – талант чи праця?
– Це, безумовно, талант, який помножений на дводенні натхненні тренування. Без одного й іншого гравцем збірної ніхто не стане. Але є безліч прикладів, коли неймовірно талановитий гравець не може використати свої плюси, а хлопець з посереднім талантом, але неймовірною працьовитістю грає десь в НБА. Талант – це не основний момент, є ще самовіддача, є ще серце у справді сильному гравці, всі ці компоненти зростаються в одне ціле.
– Є шанс у Михайлюка грати в НБА?
– Безсумнівно. Я думаю, що у свої 17 він найкращий в Європі та світі. Коли я його вперше побачив у повній красі, а це було на київському чемпіонаті Європи, я був неймовірно вражений: це найсильніший гравець у цьому віці, якого я бачив. Але попереду ще велетенська робота, яку потрібно витримати на шляху до мрії.
– Які переваги цього складу збірної, на Ваш погляд?
– Я бачу багато плюсів. Один із важливих – це кістяк команди, який сформовано навколо клубу «Черкаські Мавпи». Відразу вісім гравців високого рівня представляють цю команду і в тактичному плані Максиму Міхельсону цю збірну підготувати буде значно легше. Все-таки цих хлопців він тренує ледь не 10 років і вони прекрасно все розуміють. З інших клубів на зборі теж представлені дуже сильні гравці, які, я думаю, ще підсилять команду. На жаль, ще одна перевага є неможливою – це домашній майданчик на чемпіонаті Європи. Турнір, як ви знаєте, перенесли з Донецька. Звісно, за підтримки рідних уболівальників значно легше, тепер ця перевага буде у болгар. Але давайте подивимося на інше: зараз наша жіноча збірна показала прекрасний приклад, граючи усі матчі на виїзді, вони все виграли. Це прекрасний приклад, який наші юніори мають наслідувати.
– Що на Ваш погляд можна зробити для розвитку дитячого і юнацького баскетболу в Україні?
– Насправді можна говорити про велику кількість складових, але я зауважу про головну. У кожному клубі, який виступає у Суперлізі, має бути вибудувана правильна баскетбольна піраміда, у фундаменті якої лежить баскетбольна школа. У цьому плані мені дуже приємно дивитися на розвиток юнацького баскетболу в Черкасах. У «Черкаських Мавпах» зразкова система дитячого баскетболу, з якої лише потрібно брати приклад. Мені приємно також бачити подібну піраміду в Южному, Донецьку та Маріуполі. Якби у кожної команди Суперліги була така система роботи з молоддю, ми мали б неймовірно сильну збірну. Можливо, потрібно вигадати якісь санкції щодо клубів, які не мають подібної структури. Приміром, в Іспанії є така система.