З 18 по 23 грудня в місті Ханти-Мансійськ (Росія) проходив одинадцятий Кубок світу серед нафтових держав пам’яті першовідкривача нафти в Сибірі Фармана Салманова. Участь у змаганні брали 14 країн, серед яких: Росія, Казахстан, Китай, Азербайджан, Білорусія, Таджикистан, Монголія, України та ін.Цього року у Росію ми повезли жіночу збірну, яка у підсумку зайняла перше командне місце. Про те, як дівчата перемагали найсильніших суперниць у світі розповів головний тренер жіночої збірної України з боксу Сергій Гордієнко.
- Розкажіть про склад, який Ви привезли до Ханти-Мансійську.
- На цих змаганнях жінки виступали у чотирьох олімпійських вагових категоріях: 51 кг, 60 кг, 64 кг та 75 кг. Ми приїхали з п’ятьма дівчатами, тож у одній вазі (найлегшій) у нас було одразу дві спортсменки: Тетяна Коб з Ковеля та Сніжана Холодкова з Києва. Вони обидві свої перші поєдинки провели на високому рівні, але, нажаль, з мінімальним розривом поступилися. Тож у цій категорії медалей ми не привезли. Зате у інших ми з призами. Юлія Циплакова з Харкова у ваговій категорії до 60 кг стала чемпіонкою. Перший бій вона впевнено виграла у господарки рингу, у другому перемогла призерку Олімпійських ігор та чемпіонату світу Мавзуну Чорієву з Таджикистану і в фіналі була сильнішою за молдавську спортсменку. У категорії до 64 кг у нашої збірної також золото. Хмельничанка Світлана Тертична перший бій впевнено виграла у казашки і у наступних двох поєдинках здолала господарок рингу.
У категорії до 75 кг від України брала участь Шабір Катерина з міста Рівне. За жеребкуванням вона потрапила одразу у півфінал, де виграла бій у російської спортсменки, а в фіналі зустрілася з призером Олімпійських ігор Мариною Вальновою, яка представляла Казахстан. В рівному поєдинку наша дівчина поступилася з рахунком 2:1. Але в підсумку їй дали приз «За волю до перемоги», а казашку визнали кращою боксеркою турніру.
Підбиваючи підсумки: у нас два золота, одне срібло і перше командне місце серед чотирнадцяти країн.
- А чоловіків від України взагалі не було?
- В цьому році їздили тільки жінки. Нам дали вісім місць і нас поїхало: п’ять спортсменок, два тренери і один суддя.
- Розкажіть детальніше про виступи найлегшої вагової категорії.
- Таня Коб боксувала з Олесею Гладковою – це чемпіонка світу 2009 року (яка і стала потім чемпіонкою турніру). Судді дали нічийний результат і вже потім додатковим голосуванням віддали перемогу Гладковій. А Сніжана виступала з росіянкою Зоєю Ісаєвою і там судді віддали перемогу на користь нашої дівчини з рахунком 3:2, але комп’ютер обрав з п’яти суддів трьох таким чином, що результат вийшов 2:1 на користь господарки рингу. Ми, звісно, були спантеличені такою ситуацією. Але, нажаль, таку процедуру встановила Міжнародна асоціація боксу. В будь-якому разі ці дівчата провели ще два дні у спарингах з найкращими боксерами різних країн, тож бойову практику отримали гарну.
- Чи планується у наступному році вже розігрувати ліцензії на Олімпіаду в Бразилії?
- Ні, у 2014 для нас головне перемога на чемпіонаті світу та Європи. До речі, не виключено, що останній буде проходити у Харкові. Зараз це питання, звісно, тільки обговорюється, але я сподіваюсь, що саме ми будемо господарями цього турніру.
- Повертаючись до турніру, виходить, що у нас зараз одна з найсильніших жіночих збірних, якщо не світу, то Європи?
- Ми обійшли Росію у них вдома, обійшли Казахстан, Монголію та інші могутні боксерські держави, тож наші дівчата дійсно можуть вважати себе дуже сильною збірною. Тим паче, що вони перемагали дуже серйозних боксерів. Ще вам один приклад: Циплакова Юля перемогла Чорієву з Таджикістану, яка до цього виграла у Бєлякової Анастасії (чемпіонки світу серед молоді). А сама Чорієва призер чемпіонату світу та Олімпійських ігор. Тож дівчата відчули що можуть перемагати чемпіонок та призерок найсильніших змагань світу. Якщо ми будемо продовжувати у тому ж дусі – медаль Олімпійських ігор для них буде абсолютно реальним здобутком.