Дмитро Сосновський: «У 2013 ми починали з чистого листа»

Яким був 2013 рік для вітчизняного аматорського боксу та чого очікувати у 2014 розповів головний тренер збірної України серед чоловіків Дмитро Сосновський

- Дмитро Дмитрович, яке враження на Вас справили виступи наших боксерів у минулому році?

- Якраз нещодавно відповідав на це питання на щорічній нараді у міністерстві. І там і тут я кажу: хлопці виконали поставлені їм завдання. Це добре видно, якщо подивитися на всі серйозні змагання за весь рік, у яких ми брали участь, включаючи Всесвітню серію боксу (адже в боксерському клубі «Українські отамани» кістяком команди були чемпіони та призери чемпіонату України. Як вони виступили у минулому сезоні всі знають, на цьому зупинятися не будемо, скажу тільки, що я вважаю їх чемпіонами. Навіть люди, які не дуже розуміються на боксі прекрасно це усвідомлюють: дві зустрічі якихось, ще й вдома у суперника, ще й Архіпенко на думку суддів програв... Просто не хочу про це говорити. Зрозуміло, що левова частка цього успіху заслужена нашими олімпійцями, які стали ударною силою «Українських отаманів». Але їх для того і підтягнули, щоб у дебютному році вони допомогли Україні дійти якомога далі. І команда не просто гарно стартувала у цих змаганнях, вона вразила весь світ і навіть перевершила всі наші сподівання.

Після фіналу ВСБ у нас був ще один успіх на чемпіонаті Європи у Мінську, де ми завоювали п’ять медалей. Продовжили збирати нагороди ми і на Всесвітній Універсіаді в Казані: два золота та одна бронза. Потім були Всесвітні ігри бойових мистецтв, де наші боксери здобули також три медалі. Ну і, звісно, останнім важливим змаганням в олімпійському боксі був Чемпіонат світу в Алмати, звідки ми привезли одну медаль.

Підсумки за рік - дванадцять медалей різного ґатунку на найкращих змаганнях світу. Я вважаю, що для нашої молодої команди це гарний результат, але я би обманював читачів і себе, якби сказав, що це успіх. Звісно, в нас бували більш врожайні на нагороди роки. Особливо якщо порівнювати з попередніми двома, коли ми виступали з нашою зірковою командою. До речі, казахи зараз тішаться тим, що вони цього разу завоювали стільки ж медалей на чемпіонаті світу, скільки й ми у Баку. Але я хочу наголосити, що це вони вдома в себе стільки золота зібрали, а ми це зробили на чужій землі, ще й в Азербайджані, де національна команда була також дуже сильною і претендувала на перше місце.

Так от, повертаючись до  2013 року,  він і не повинен був бути успішним. Як я вже казав у попередніх інтерв’ю, це молода збірна і у них зараз завдання набратися досвіду та уміння до наступних Олімпійських ігор і те, що вони показали цього року мене більш ніж задовольняє. Минулого року ми починали майже з чистого листа і зараз ми маємо вже сформовану і конкурентоспроможну команду.

- А якщо говорити про потенціал, чи бачите Ви в них у майбутньому нову зіркову збірну?

- Я бачу зірочок, які за цей олімпійський цикл можуть розкритися і вийти на найвищий клас боксу. Такий, який ми звикли бачити в останні роки з тією командою. Але саме зіркову збірну треба робити ще не рік і не два. Тож, певно, я можу сказати, що потенціал є, всі можливості Федерація боксу України дає, єдине що нам потрібно – це час і терпіння.

- Минулого року в нас ще й молодіжка стала найкращою на чемпіонаті Європи, тож нові вливання мають Вас тішити?

- Так, юніори, школярі, молодь – всі вони стали лідируючими збірними і це ще раз підтверджує той факт, що прекрасні боксери на Україні не перевелись. Але з іншого боку дорослий бокс не можна порівняти з молодіжним, тому не правильно говорити, що ці боксери і надалі будуть чемпіонами. Дайте їм трошки часу освоїтись і вони самі покажуть, чого варті в дорослому боксі. Наприклад, Олександр Хижняк, який став призером Європи серед молоді, вже виступив на Чемпіонаті України в Івано-Франківську і досить непогано себе показав. Але досвідченого Сергія Лапіна у фіналі він не здолав і це ще при тому, що інші серйозні боксери в цей час були задіяні у ВСБ і не брали участі в чемпіонаті. Тож я хочу сказати, що боксери з молодіжки хороші та здібні, але, як кажуть у нас «ще сирі». І це не погано, навпаки, нам є з чого «зліпити» достойний кістяк команди.

- Які плани у збірної на 2014 рік?

- На жаль, сьогодні мені не ясна позиція Міжнародної асоціації та Європейської конфедерації боксу з приводу чемпіонатів 2014 року. Раніше були розмови, що чемпіонат світу буде проходити кожного року, тепер його знову забирають. Ну, поживемо – побачимо. Можливо, вони знову передумають. А те, що навіть чемпіонат Європи не проводиться мене ще більше здивувало. Але як би там не було, ми не можемо порушувати ритм нашої підготовки. Тому наступний рік запланували провести у нормальному підготовчому режимі. А замість чемпіонатів у нас будуть інші важливі старти: це турнір пам’яті Кордова Кардіна на Кубі у травні та турнір пам’яті Мангера в Херсоні  у листопаді місяці, де ми постараємося зібрати максимальну кількість країн світу і провести дуже серйозне змагання.

- Фактично турнір пам’яті Мангера може стати такою собі заміною чемпіонату світу?

- Так, можна сказати і так. Кордова завжди був дуже сильним турніром на який з’їжджався весь світ і його можна розцінювати як заміну чемпіонату Європи у наступному році, а Мангера – чемпіонату світу. Це буде як би модель, яка за статусом, звісно, не буде відповідати чемпіонатам, але за бойовою підготовкою, скоріш за все, зможе замінити.

- Виходить, ми будемо організовувати одне з найважливіших змагань любительського боксу наступного року?

- Можна сказати і так, до того ж у нас проводять й інші турніри класу «А», які є в календарі Міжнародної асоціації боксу і вони також будуть досить затребуваними та показовими цього року. Ну і, звісно, не будемо забувати про ВСБ. Ми з тренерами поспілкувались і вирішили, що хлопці, які цього сезону добре покажуть себе і займуть найкращі місця у рейтингу цих змагань, будуть боротися за олімпійські ліцензії і у наступному сезоні. Адже там розігруватиметься три путівки на Олімпіаду у кожній ваговій категорії. Тому ті, хто реально буде претендувати на ліценції буде повністю вкладатися у Всесвітню серію боксу. А далі подивимось, я думаю п’ятий сезон закінчиться, як і завжди, у травні, після цього у нас відразу буде чемпіонат Європи, а згодом і світу. Тому ті хлопці, що не отримають ліцензії виступаючи за «Українських отаманів» поїдуть боротися за них на ці змагання. Адже для нас головне зараз вибороти путівки в Ріо-де-Жанейро, які згодом можуть перетворитися у медалі.