_pictogram.svg.png)
Декількома тижнями раніше, склад «Українських отаманів» поповнив представник узбекської школи боксу, боксер за плечима якого виступи та здобуті нагороди на найпрестижніших боксерських змаганнях планети. Боксер, який стрімко увірвався до еліти світового аматорського боксу та з кожним наступним стартом підтверджує ім`я фаворита. Він здобув бронзу чемпіонату світу 2011 року, бронзу Всесвітньої Універсіади 2013 року, срібло чемпіонату світу 2013 року та за його словами готовий допомогти «Отаманам» залишити в Україні золотий кубок ВСБ. Мова йде про надзвичайно талановитого, скромного хлопчину з Узбекистану, боксера «Отаманів» у ваговій категорії до 52 кг – ДЖАСУРБЕКА ЛАТІПОВА.
Джасурбек, в першу чергу вітаю тебе з яскравою дебютною перемогою у Всесвітній серії боксу. Які враження залишились від першого поєдинку у ВСБ?
Враження лише найприємніші. Сподобалося все: організація матчу, підтримка моїх одноклубників та особливо підтримка залу. Дуже приємно, що українські вболівальники зустріли мене аплодисментами. Це дійсно надихає на перемоги та надає наснаги на подальші звитяги.
Проте, найголовніше, що ми перемогли німців та повернули собі першу сходинку у підгрупі.
В команді «Українські отамани» ти опинився в період зимнього трансферного вікна, коли позаду були вже два змагальні місяці. Невже раніше до тебе не зверталися інші клуби з пропозиціями виступати за них, адже на сьогодні ти є одним з найсильніших боксерів світу за підсумками чемпіонату світу в Казахстані?
На підготовку до чемпіонату світу в Казахстані я витратив багато сил, і по його завершенню був виснажений як фізично, так і морально. Срібна нагорода далась мені дуже не просто. Тому, повернувшись з Казахстану вирішив дати собі деякий час на відновлення як фізичних, так і моральних сил. Якщо пропозиції і надходили, то я їх навіть не розглядав. А вже в взимку представники Федерації боксу Узбекистану подзвонили мені і повідомили, що мною та моїм товаришем по збірній Хасанбоєм Дусматовим цікавиться український клуб та особисто нас запрошує президент Федерації боксу України Володимир Продивус. Скажу відверто, особисто на мене це справило неабияке враження. Була конкретна пропозиція, професійний підхід до справи, який до речі, зберігається і по сьогоднішній день. Тим паче спробувати свої сили у найкращому клубі ВСБ, який ще в тому році захищали такі легендарні боксери як Василь Ломаченко та Олександр Усик - честь для кожного.
Взагалі, як можеш охарактеризувати відносини між боксерами у команді? Чи відчуваєш певний дискомфорт внаслідок переїзду до іншої країни?
Усі хлопці підтримують один одного, допомагають у тренуваннях. Скажу так: «легіонером» у команді я себе не відчуваю. Напевно, ключову роль відіграє те, що я знаю російську мову, тому можу вільно спілкуватися з одноклубниками та й взагалі колектив підібраний просто чудовий.
Що скажеш про Україну, які перші враження?
Все чудово. Проте, вільного часу у нас фактично не має, тому я не мав слушної нагоди прогулятися по Києву. Ми весь час проводимо на базі та готуємося, адже графік змагань досить напружений.
Свій перший бій у Всесвітній серії боксу ти провів проти німецького боксера Ронні Бебліка. Що можеш сказати про цей поєдинок?
Не сподобалося те, що суперник боксував досить брудно: увесь час йшов головою вперед та намагався діяти не зовсім по спортивному. Яскравим свідченням моїх слів є два розсічення, які я отримав в останньому раунді. Більш того скажу, що для мене це взагалі перші розсічення за усю боксерську кар’єру. Проте, це буде певним уроком. Надалі я вже буду знати як діяти проти таких суперників. Найголовніше, що я приніс заліковий бал для нашої команди та ми в підсумку перемогли.
Які головні відмінності відчув між аматорським боксом та ВСБ?
Це звичайно боксерські рукавички! В цих, які використовуються у ВСБ, боксувати набагато зручніше. Вони жорсткі та дуже добре обтікають кулак, тому і бити в них набагато зручніше. Також треба ще призвичаїтись до п’яти раундів. Необхідно більш раціонально розподіляти сили на більш тривалу дистанцію.
Багато боксерів, які вперше виступали у ВСБ, неодноразово говорили про складність проводити на два більше раунди в порівнянні з аматорським боксом. Мовляв організм вже настільки звик до трьох трихвилинок, що на четвертий вже доволі важко виходити.
Якщо говорити про втому, то я її не відчув. Все пройшло без особливих труднощів.
Наразі твоїми головними конкурентами у ваговій категорії до 52 кг в нашій команді є Азат Усеналієв та Денис Шкарубо. Що можеш сказати про своїх опонентів? Відчуваєш певну конкуренцію?
Абсолютно ні. В першу чергу я професіонал і звик виконувати роботу професійно. В боксі емоції є недоречними. Останнє слово завжди за головним тренером. Саме від нього і залежить хто буде боксувати у наступному матчі. Нам лише залишається готуватися та доводити свою готовність на тренуваннях та спарингах. А з хлопцями ми спілкуємося без проблем та напруження. Особливо хочу відмітити Азата Усеналієва, він надзвичайно талановитий боксер та чудова людина.
Коли ми знову зможемо побачити у поєдинках за «Отаманів»?
Напевно, це запитання краще задати головному тренеру. Я в свою чергу готовий боксувати хоч завтра (посміхається – прим. авт.)
