Нещодавно в Грузії відбувся 3-й Міжнародний турніру з боксу серед чоловіків на призи Давида Квачадзе – видатного боксера на прізвисько «Непробивний», чемпіона Європи 1977 року, учасника Олімпійських ігор, багаторічного очільника Федерації боксу Грузії.
Приємно відзначити, що наша національна збірна потужно виступила на даних змаганнях та посіла друге загальнокомандне місце після господарів змагань. 4 золоті медалі, срібло та бронза – такий наш доробок. Про виступи збірної в Грузії розповідає тренер національної команди Валерій Даниленко.
– В Грузію ми вирушали, розуміючи особливу відповідальність, – розпочав бесіду Валерій Олексійович. – Річ у тім, що цей турнір був фактично останнім для збірної України перед Європейськими іграми. Хотіли перед стартом передивитися команду, і турнір Квачадзе був надзвичайно важливим етапом підготовки. Далі – збори в Тисовці та на Конча-Заспі, після чого, власне, вже й від’їзд на Європейські ігри.
З цієї точки зору, гарно організований та досить представницький грузинський турнір дозволяв нам виконати все, що заплановано. Ми побачили хлопців у справі й прийшли до висновку, що фізично, морально та психологічно вони готові до випробувань. Сам турнір, до слова, був дуже пристойним – чемпіони, фіналісти, призери своїх країн, а саме – Грузії, Білорусі, Вірменії, Росії, Азербайджану. Зважаючи на те, що суперники були дуже гідними, то й успіхи нашої збірної нас особливо порадували.
– Давайте про наших переможців та призерів. Як пролягав їхній шлях до медалей?
– Провели дуже непогані бої, зі змагальною інтригою, боротьбою, потребою проявити вольові якості. Детальніше по хлопцях та їхніх досягненнях.
ЗОЛОТО:
Вагова категорія 56 кг – Микола БУЦЕНКО
Коля перший бій виграв у дуже непоганого грузинського боксера, який тільки перейшов із молодіжної збірної в національну й подає великі надії. Але Буценко здорово розібрався і в другому раунді нокаутував суперника ударом по печінці. А в фіналі у нього була зустріч із давнім знайомим – чемпіоном Росії Назіровим, переможцем перших Європейських ігор. Коля здорово провів цей бій, впевнено здобув перемогу – одноголосним рішенням суддів 5:0. Для нас цей бій був особливо принциповим, і Буценко, як справжній капітан, довів його до логічного завершення.
Вагова категорія 69 кг – Євгеній БАРАБАНОВ
В принципі, всі бої у Жені були хороші, але особливо складним виявився фінал. Боксуючи з росіянином у півфінальному матчі, програючи два раунди, в третьому взвинтив настільки божевільний темп, що судді віддали перемогу нам. Барабанова, як і Шестака, відзначаємо за те, що зумів проявити вольові якості й переломити хід поєдинку. Фахівці залишилися враженими, а в фіналі Барабанов впевнено розібрався з білорусом – як і з вірменином у попередньому раунді змагань.
Вагова категорія 75 кг – Олександр ХИЖНЯК
Саша, як завжди, «машина» – вийшов і в своїй манері впевнено провів усі бої. Хоча фінал з грузином вийшов важким, насиченим. Такі подобаються публіці – постійний обмін ударами, видовищний бій. Тому не дивно, що Хижняк за рахунок функціоналу та техніки «перебив» суперника й залишив по собі настільки хороші враження, що здобув звання найкращого боксера всього турніру.
Вагова категорія +91 кг – Віктор ВИХРИСТ
Мене особисто Вітя порадував. У нього у Львові був такий складний бій, на кубок із казахським боксером не пішла гра, програв казаху. А тут грузина – колишнього чемпіона Європи до 22 років – переграв у півфіналі, без шансів у другому раунді закінчив достроково, і в фіналі ще з одним господарем турніру впевнено розібрався.
СРІБЛО:
Вагова категорія 49 кг – Назар КУРОТЧИН
Дійшов до фіналу – бився, старався, багато роботи провів, але там боксер – дуже непоганий грузин, також чемпіон Європи до 22 років – вище класом.
БРОНЗА:
Вагова категорія 60 кг – Юрій ШЕСТАК
Перший бій впевнено виграв у вірменина, а от другий проводив проти того ж суперника, з яким боксував на минулорічному турнірі Квачадзе (він тоді теж травму отримав). Впевнено почав бій, послав грузина в важкий нокдаун, але, напевно, розслабився і через певний час пропустив досить серйозний удар. Але молодець – хоча раунд виявився тривожним, він вистояв. І в підсумку довів бій до перемоги, місцеві судді віддали йому перемогу. Вважаємо, у Юри були серйозні перспективи, і в фіналі він мав би шанси, але отримав розсічення внутрішньої сторони щоки й, на жаль, змушений був припинити виступи.
– Це була єдина травма? Адже тривожно – ми виходимо на ту пряму, яка веде на Європейські ігри…
– Слава Богу, так. У Шестака пошкодження не настільки серйозне – днів через 2-3 йому вже знімають шви й він буде в строю. Всі інші – живі-здорові, завершили грузинський турнір на дуже позитивній ноті. Хоча склад у наших суперників був далеко не слабким, нам вдалося зібрати свої медалі та обійтися без травм.
– Тут були наші перші номери, а найближча зміна боксувала в Сербії. Чи стежили за ходом турніру «Белградський Переможець»? Хлопці, які знаходяться в умовному найближчому резерві, мають шанси на місце в національній збірній чи шорт-лист під Європейські ігри давно визначено?
– Ми, звичайно, стежили за подіями в Сербії – були постійно на зв’язку й знаємо, які успіхи у наших хлопців. Приємно, що там наша збірна стала першою в загальнокомандному заліку, а Петров взяв індивідуальну відзнаку – як і Хижняк у Грузії. Загалом, розподіл на основу та резерв, перший та другий склад, це все умовно – можуть бути форс-мажори, зміни. Тільки на заключному зборі на Конча-Заспі ми скажемо, хто саме поїде на Ігри, зважаючи на бойову форму, самовідданість на турнірах, прогрес.
Звісно, у нашої збірної є ті, кого фахівці очікують побачити на Європейських іграх – як Буценко, Хижняк, Шестак, Барабанов, ще хтось із хлопців. Але всім доведеться доводити свій рівень та щоденно працювати над вдосконаленням своєї майстерності та доведенням свого класу тренерському штабу.