_pictogram.svg.png)
Українська збірна відправилася у Болгарію на одне з найстаріших змагань Європи з боксу - щорічний міжнародний турнір Странджа, який проводиться у Софії ще з 1950 року. Як українські боксери готувались до турніру та на що впливають його результати розповів головний тренер збірної України з боксу Дмитро Сосновський.
Дмитро Дмитрович, наскільки взагалі важливі ці змагання для збірної?
Я б сказав, що це одне з ключових змагань цього року для наших хлопців. Зрозуміло, що зараз у розпалі Всесвітня серія боксу, більшість лідерів збірної зараз виступає за «Українських отаманів» і там же проходять основну підготовку до Олімпійських ігор. Але по-перше є ще інша частина збірної, яка також потребує постійної бойової практики, по-друге формула змагань WSB та олімпійського боксу докорінно відрізняється і нам потрібно готувати боксерів до обох видів змагань. Я навіть більше стою на тому, щоб ми робили акцент на тренуваннях по системі Олімпійських ігор. Одна справа, коли спортсмен готується на єдину зустріч у місяці і цей бій проходить за формулою Всесвітньої серії боксу, інша - коли у боксера попереду турнір, де йдуть підряд чотири, п’ять та навіть шість поєдинків. Більше того, багато хто з вболівальників пам’ятає, як нашим хлопцям не раз доводилось і по сім поєдинків проводити. Наприклад, тому самому Денису Берінчику на Чемпіонаті світу в Баку. А у WSB спортсмен може і за весь сезон стільки раз не вийти у ринг (а це більше ніж півроку). Минулого разу «Отамани» дійшли до фіналу, тобто побували у всіх можливих зустрічах, а Слава Кісліцин, якщо не помиляюсь, тільки два поєдинки провів. І це один з лідерів у своїй вазі.
Тобто я веду до того, що сьогодні ми повинні максимально наближатися до олімпійської системи, принаймні з тими, хто наразі активно не задіяний у Всесвітній серії боксу, адже Олімпійські ігри вже не за горами. Тому зараз і поїхали на турнір Странджа в Софії.
Розкажіть про ці змагання.
Це один з тих турнірів, який вже давно став традиційним для більшості країн світу. Якщо не помиляюсь, болгари проводять його ще з середини минулого століття. Так що історія у цього турніру добряча. Треба сказати, що в свій час такі турніри як Странджа в Болгарії та Кордова на Кубі називали маленькими чемпіонатами світу, бувало, що туди приїжджало і по 40 країн. Саме тому у рік, коли Міжнародна асоціація боксу не поставила ані світової, ані континентальної першості, для нас це прекрасна можливість вивезти молодих хлопців на серйозну бойову практику. Адже вони, як ми кажемо, ще «сирі» у фізичному та тактико-технічному плані. Сьогоднішні лідери збірної пройшли не один олімпійський цикл перед тим, як дійти до топового класу майстерності. Тому тепер настала черга молодих використовувати всі можливі варіанти для того, щоб набратись потрібного досвіду. От зараз виїжджаємо практично всією командою, окрім ваги 69 кг, тобто дев’ять вагових категорій.
Чому тільки дев’ять?
Так вийшло, що усі наші головні боксери у вазі до 69 кг (Лазарєв, Головащенко, Барабанов) підтримують «Отаманів», які вже фактично виходять на фінішну пряму. Тому там вони зараз дуже потрібні. Є ще молодий хлопчинка з Криму, але він на зборах перед ще одним турніром в Азербайджані. Як бачите, вийшло так, що наразі у нас всі достойні боксери задіяні в інших змаганнях, а вести будь-кого немає сенсу. Звісно, у нас є ще один талановитий боксер, рідний брат Тараса Шелестюка – Богдан, який вже є бронзовим призером Чемпіонату Європи в Мінську минулого року, але він, на жаль, прооперований через травму ліктя.
У збірної бувають тренування разом з командою «Українських отаманів»?
Нам вдалося провести разом одне тренування у Києві на Олімпійській базі в Конча-Заспі. Зазвичай ми не вписуємося в схему їх підготовки. У нас різний темп та план тренувань. Є певний відрізок часу, коли спортсмен набирає оберти, в цей час він тренується по дві-три години, раунди ми робимо не по три хвилини, а по п’ять і проводимо по десять-дванадцять раундів за раз. А у «Отаманів» зараз навпаки – все інтенсивніше, швидше, тому що вони вже виходять на пік форми.
Що стоїть у планах збірної після турніру Странджа в Болгарії?
Аналогічно з минулим роком, коли були чемпіонати світу та Європи, ми спробували змоделювати двопіковий рік і, відповідно, двопікову підготовку. Перший у нас має прийтись на травень-червень місяць. Після Болгарії частина поїде в Азербайджан. В цей же час повинен був пройти турнір у Вірменії, але місцеві організатори хочуть посунути його далі на травень, точної дати нам ще не повідомили. Якщо все ж турніру не буде, плануємо провести в кінці березня збори в Алушті на загально-фізичну підготовку. Після цього роз'їдемося відпочити, а потім з частиною збірної будемо вилітати на Кубу. Там проведемо два-три тижні в спільних зборах з кубинцями і паралельно, якщо вдасться, хочемо взяти участь у двох місцевих турнірах. На цей час як раз і припаде один з піків. Наступний ми запланували на листопад місяць. В Україні будуть проведені масштабні та авторитетні турніри: Бенедікто в Сімферополі у жовтні місяці та турнір Мангера в Херсоні у листопаді. Ну і звісно ж не забуваймо про чемпіонат України у серпні місяці, на якому будуть визначатися основні претенденти у олімпійську збірну.
Міжнародна асоціація боксу розігруватиме два комплекти ліцензії на Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро у рамках Всесвітньої серії боксу. Виходить, що «Українських отаманів» вже неможна бути відділяти від збірної України?
- Так, більше того, надалі вже не можна буде розмежувати окремо тренерів і наукову групу для «Отаманів» та для збірної. Підготовкою усіх боксерів має займатися один тренерський штаб. Враховуючи кількість важливих змагань у наступному році, частина з яких вже принесе олімпійські ліцензії, кількість молодих боксерів та зміну лідерів, нас чекає дуже кропітка робота, якщо ми хочемо повернутись з Бразилії медалістами.
