Дмитро Сосновський: «Молодь побачила свої ахіллесові п’яти»

Нещодавно у Софії (Болгарія) закінчилися найсильніші змагання Європи - міжнародний турнір з боксу класу «А» Странджа. Українська команда була представлена переважно молодим складом і завоювала дві бронзові медалі. Ми дізналися у головного тренера збірної України, чи задоволений він результатом його підопічних у Софії.

Дмитро Дмитрович, які враження залишило після себе головне боксерське змагання континенту?

Турнір був дійсно хороший. Приїхали всі континенти окрім Австралії. Були збірні таких сильних боксерських держав як Росії, Китаю, Німеччини, Узбекистану та інших. Що стосується нашої команди, результат вийшов більш-менш очікуваним: найдосвідченіші боксери проявили себе і поборолися за призові місця, а молоді набралися досвіду, який їм зараз конче необхідний. Не забувайте, що більшість лідерів збірної України зараз виступають у Всесвітній серії боксу, тож ми поїхали фактично з молодою командою.

Розкажіть детально про результати кожного спортсмена.

У 49 кг виступав Максим Чулячеєв. Ще зовсім молодий боксер, 1994 року народження. Відверто кажучи, на фоні азіатів, у яких легкі вагові категорії є найсильнішими, він виглядав ще «сирим». Максим ще не зміцнів, не набрався потрібного досвіду, бо ще не так давно перейшов до дорослого боксу. Ще й з жеребкуванням йому не дуже пощастило. Перший же бій був з узбеком, який став чемпіоном цього турніру. Він воював як міг, але дійсно програв. Йому ще потрібно підрости у фізичному плані та майстерності. Я чекаю, коли з «Українських отаманів» повернуться Кудряков та Замотаєв, от тоді у Чулячеєва будуть гарні спаринг партнери на зборах і підготовка піде швидше.

Наступна вагова категорія – 52 кг, у ній виступав Азат Габідулін. Молодий хлопчина того ж 1994 року народження. І знов таки, у першому ж бою потрапив на китайця – майбутнього чемпіона цього турніру. Можу сказати, що Азат цікавий боксер, у нього азіатська манера боксу, він швиденький, технічний. Я бачу у ньому перспективного спортсмена, якщо з ним і надалі плідно працювати, він може стати справжньою зіркою. Але поки що він такий же «зелений»,  як і Чулячеєв. Тож коли проти нього вийшов фізично змужнівший китаєць,можна сказати - мужичок,  Габідуліну, ясна річ, важко було воювати з ним. І не стільки в технічному, скільки в фізичному плані.

Йдемо далі, у 56 кг від України поїхав Юра Шестак. Він вже більш досвідчений хлопець, виграв у представника Китаю. А це зараз одна з найсильніших команд світу,вони дуже виросли у своїй технічній майстерності й справили на мене враження. Так от Юра гарно розібрався з китайцем, що не може не радувати. Але у другому бою з росіянином отримав розсічення і нажаль не зміг продовжувати  бій. Прикро, але від цього вже ніхто не застрахований.

Ну а далі у нас Дмитро Черняк у 60 кг. Він два бої виграв, а у третьому знову ми зустрілися з Росією. Дімі руку не підняли і це, на мій погляд,  дуже суперечливе рішення.

Тобто з Черняком повторилась така ж ситуація, що й на чемпіонаті світу?

Ні, у Казахстані він дійсно програв. Можливо, з мінімальною різницею, але бразилець тоді взяв гору. А тут, я б сказав, ситуація була протилежна. Але судді є судді, їм вирішувати. І тут не треба шукати якоїсь політики. Бо, наприклад, росіянин, який розсік нашого Юру, опинився у такій самій ситуації в півфіналі у бою з представником Уельсу. Треба віддати належне болгарським вболівальникам, вони самі слідкували за поєдинком і у випадках, коли на їх думку переможця оголошували неправильно, починали масово виражати незадоволення та підбадьорювати програвшого боксера. Коли Черняк вийшов з рингу і йшов попри трибуни, йому кричали «молодець».

Дуже добре показав себе Ботіржон Ахмедов. Це його дебютні виїзди зі збірною. Першій бій з китайцем у нього був досить важким. У першому раунді він поступався, у другому вирівнявся і у третьому вже вирвав перемогу. Потім був бій з бразильцем: судді дали поразку з рахунком 3:0. Це мене дуже здивувало, навіть якщо наш хлопець не виграв весь бій, то в останньому раунді він безперечно домінував.

У 69 кг ми нікого не привезли, так як усі лідери цієї категорії зараз у «Українських отаманах», а кого-небудь виставляти не потрібно.

75 кг – Арсен Різун, також ще молодий хлопчина. У першому бою переміг бразильця, а от у другому не зміг пройти представника Еквадору. Перші два раунди він впевнено вигравав, а от у третьому вразив мене – дуже сильно здав супернику. У підсумку перемогу віддали еквадорцю. Тут я вже навіть не сперечався, бо в останні три хвилини Різун виглядав гірше, ніде правди діти. Тут звісно основна причина – відсутність досвіду. Той еквадорець почав на нього тиснути, Арсен заметушився, не знав, що в цій ситуації зробити і тактично програв. Але для цього ми і їздимо на такі турніри, щоб і досвіду хлопці набрались, і свої слабкі місця побачили.

Півтяж Сергій Лапін у першому поєдинку поступився росіянину. Як я вже казав, на турнір Странджа з’їхалися кращі боксеру світу, тож виграти у Софії було досить не просто, особливо у бою з представниками однієї з найсильніших збірних планети. Але як би там не було, не можу сказати, що я залишився задоволеним його боєм. Тому Сергія очікують тяжкі тренувальні будні, не час розслаблятись, відбіркові змагання на Олімпійські ігри не за горами.

А от Азізов Арсен виступив гарно. Я думаю, що це в нас росте першокласний тяж, на якого можна буде ставити ставку у майбутньому. З трьох своїх поєдинків він два виграв. Останній був більш-менш рівним. Єдине що, його суперник, турок, мав більш акцентовані та потужніші удари, тому виглядав ефектніше. З рахунком 2:1 йому віддали перемогу і в принципі це справедливо.

Ну і останній боксер – супертяж Олексій Жук. Тут знову таки зійшлися боксери різної підготовки. Англійці привезли серйозного бійця, під два метри зростом, боксера, якого вони вже готують до Олімпіади, а Жук ще «сирий», ще й фізично не на тому рівні. Але треба віддати належне, хлопець з характером та гарною технікою, справжній козак. Але йому все ж було ще важкувато, відчувалась різниця і у віці, і у досвіді.

Який підсумок Ви підбили би турніру Странджа в Софії?

Ця поїздка у Болгарію була для нас надзвичайно корисною, саме така бойова практика нам зараз потрібна. Я задоволений, що хлопці самі побачили свої слабкі сторони і набили шишок у бою з найсильнішими боксерами світу. Тепер будемо дивитися як інша частина збірної України виступить у Баку, виправляти мінуси у залі на тренуваннях й знову їхати випробовувати себе, але тепер вже на Кубі.  

Пропонуємо ознайомитись з результататми 65-того турніру Странджа.