_pictogram.svg.png)
Чемпіонат України з боксу, який цієї осені прийняло місто Маріуполь, завершився надзвичайно цікавими фінальними поєдинками. Були й закономірності, й сенсації, й цікаві тенденції. Ми обговорили підсумки змагання із головним тренером національної збірної України Леонідом Лоївським, який був одним із найбільш зацікавлених глядачів турніру.
– Леоніде Миколайовичу, які враження у вас залишилися від чемпіонату України?
– Дуже хороші! Передовсім, хотів би підтримати рішення Федерації боксу України та особисто Володимира Продивуса надати право проведення цьогорічного чемпіонату Маріуполю. Хочеться відзначити, що місто цілком справилося із цією почесною місією, за що на окремі слова подяки заслуговують почесний президент Федерації боксу Маріуполя, міський голова Маріуполя Вадим Бойченко та перший віце-президент Федерації боксу Маріуполя Євген Зиков.
– Організації – великий плюс, а спортивній складовій?
– Також однозначний плюс. Самі бачите, боксували всі перші номери збірної, окрім травмованого Буценка. У всіх вагових категоріях була боротьба, всі старалися перемогти, виходили, як на останній бій. При рівних боях суддям важко було віддавати перевагу комусь одному. Загалом, можемо констатувати – турнір не лише виконав своє основне завдання й визначив найкращих, а ще й дав багато підстав для роздумів, виявився дуже інформативним. Хотілося б подякувати всім тренерам боксерів-учасників чемпіонату України, які підготували хлопців, щоб вони взяли участь у турнірі в бойовій формі й показали свій рівень.
– Якщо дозволите, розберемо спортивну боротьбу в усіх вагових категоріях.
– 52 кг – перемога Дмитра Замотаєва. Він впевнено пройшов весь турнір, але фінал виявився рівним – треба сказати, що Ростислав Білостоцький склав гідну конкуренцію Дімі.
57 кг – Михайло Дзязько у фіналі переграв Олега Чулачеєва. Хороша, конкурентна категорія, але дуже жаль, що за кілька днів до чемпіонату зазнав перелому Коля Буценко. Це загальновизнаний лідер у своїй вазі, боксер міжнародного рівня. Без Колі, категорія ослабла. Мішу Дзязька похвалю – пройшов турнір із бажанням, із настроєм. Був кращим за Чулачеєва, тож виграв за рішенням всіх п’яти суддів.
63 кг – у фіналі зійшлися харків’яни Ярослав Харциз і Юрій Шестак. Рівний бій вийшов, як, до речі, й дуже цікаві півфінали, де бійці були близькими як в один, так і в інший бік.
69 кг – тут перемога Євгена Барабанова над Максимом Пилипцем, спільним рішенням суддів, але з мінімальною перевагою. Тут також говоримо, що Петров і Самофалов дуже гідно дійшли до півфіналів. І кожен із цих чотирьох хлопців заслужив на медалі, можливо, навіть всі – на золоті. Вся ця четвірка – надійні, серйозні бійці, як і в 63 кг. Барабанов виявився найбільш стабільним.
75 кг – тут виступає Олександр Хижняк, один із найкращих боксерів України, Європи та світу. На жаль, йому конкуренції ніхто не створив, фінальний бій не відбувся через травму суперника. Хочеться сказати про фіналіста – Льошу Токарчука. Він ставав чемпіоном Європи до 22 років, подавав великі надії й гідно пройшов турнірну дистанцію. Дуже жаль, звичайно, що в підсумку наслідки травми, операції дали про себе знати. Але Льоша заслужив на повагу. Це – боєць із майбутнім. Сподіваємося, він скоро видужає й стане повноцінним конкурентом Хижняка
81 кг – скажу відразу, що за останній час не бачив ще такого сильного Максима Коца, хоча знаю його з юності, вів його на рингу ще в категорії до 22 років. Бій був рівним, але в останніх раундах, десь починаючи з другого, Максим трішки стомився й почав віддавати ініціативу супернику. Степан Грекул здобув перемогу, але попереду ще багато тактичної та фізичної роботи – він із серцем лева, але поки багато «бруду», десь кидається в атаку під удари без підготовки. Але є перспективи.
91 кг – фінальним став бій харків’ян, і Сергій Горсков переграв Роберта Мартона. Треба відзначити, що обидва ці хлопці не пропускали збори, підготувалися добре, підійшли до чемпіонату України з великим бажанням довести свій рівень. Горсков – хлопець з великою силою волі, брав участь у багатьох турнірах, ось зараз довів свій рівень. Він зробив великий крок для себе. Мартон – молодий боксер, молодець, у конкурентній категорії дійшов до фіналу.
91+ кг – Цотне Рогава переміг Віктора Вихриста. Рогаву я бачив ще на турнірі в Одесі – це боксер із характером, із бойовим настроєм. Він там став чемпіоном. Є чемпіоном світу з тайського боксу. Виявив бажання взяти участь у чемпіонаті світу, де провів два поєдинки. Тут брав участь у чемпіонаті України, проходив впевнено. Звісно, розвели його з Вихристом – і ось вона, сенсація. Після збору на тиждень ми відпускали хлопців додому, у Віті народився син – всі його вітали, до того з дружиною три дні в лікарні провів. Це зрозуміло – всі вітаємо його, але, звичайно, лідер збірної, чемпіон Європи не повинен відпускати такі поєдинки.
– Перемога на чемпіонаті України, поразка на чемпіонаті України – наскільки вони вплинуть на майбутнє боксерів?
– От тут я хотів би відзначити, що у нас будуть ще тренувальні збори, міжнародні турніри – і тільки за підсумками всіх випробувань ми визначимося із тими, хто буде боротися за олімпійські ліцензії. І на цьому шляху не буде другорядних чи першорядних заходів. Хотів би, щоб усі боксери – навіть титуловані, досвідчені, імениті – розуміли, що зупинятися не можна. І ті, хто сьогодні не те що другі, а навіть треті, завтра можуть стати першими. Чемпіон України – це титул і великий плюс, але це ще не карт-бланш для участі в турнірі за олімпійські ліцензії. Щоб не починалося «ми хворіємо», «ми не можемо» – я сказав, що найсильніші будуть брати участь, і визначимо їх за весь цей період.
– Який календар у національної збірної до кінця року, напередодні ліцензійного турніру?
– Хотілося б подякувати керівництву ФБУ за те, що ми отримали дуже щільну, насичену практику. Ось зараз я прибув на Кубок Лева до Львова, де очікується участь представників 8 країн і візьмуть участь наші молоді призери чемпіонату України. Буде дуже хороша підготовка для наших перспективних бійців.
У кінці жовтня розпочинаємо навчально-тренувальні збори. Принагідно хотілося б подякувати президенту Федерації боксу України Володимиру Степановичу Продивусу за підтримку, а також Федераціям боксу Львівської, Харківської та Івано-Франківської областей, які тепло приймали нас і допомагали на попередніх етапах підготовки.
Від 27 жовтня по 10 листопада у нас навчально-тренувальний збір на Конча-Заспі. На листопад у нас заплановано три міжнародних турніри. Завдяки Володимиру Степановичу, ми трьома складами безплатно візьмемо участь у турнірах Групи «А» в Сербії, Білорусі та Фінляндії. Спершу приймемо участь у турнірі в Мінську. Від 21 по 24 листопада планується участь у змаганнях в Фінляндії, а від 26-27 листопада стартуємо на турнірі в Сербії.
