_pictogram.svg.png)
Спорт – невід’ємна частина кожного з нас. Особливим видом спорту є бокс. Зазвичай, це слово асоціюють із грубою, чоловічою силою. Проте, численні перемоги на чемпіонатах світу дівчат-боксерів свідчать зовсім протилежне. На тему пристрастей та перемог, труднощів та викликів поговоримо з чемпіонкою України з боксу, майстром спорту України, чотирьохразовою чемпіонкою в Черкаській області, а також учасницею чемпіонату Європи з боксу – Анастасією Ковальчук.
– Розкажіть, як давно займаєтесь боксом?
– Боксом я почала займатись ще у школі. Мене завжди захоплювало щось незвичайне, тому я й обрала цей вид спорту. Вже у 18 років здобула першу перемогу, чим надзвичайно пишаюсь. Вважаю, що це був правильний вибір, адже завдяки плідним старанням та наполегливості, я змогла досягнути бажаних результатів і на цьому не планую зупинятись.
– Чим Вас зацікавив бокс?
– Я завжди обирала не легкі шляхи, як ми знаємо бокс – це один з найважчих видів спорту. Займатися ним я пішла не для самооборони, а для того, аби навчитись чомусь новому. З перших занять зрозуміла, що мені це до вподоби й тому, вирішила розвиватись далі. З часом це приносило результати: мої техніки бою ставали все кращими, правила спарингу – зрозумілішими, а цілі – все чіткішими.
– Чи виникали думки про те, що бокс – це не жіноча справа?
– Інколи виникають такі думки, особливо, перед важким поєдинком. Тут велику роль грає характер. Зазвичай, яким би важким не був бій, я намагаюсь опановувати свої почуття та впевнено крокувати до поставленої мети.
– Спортивна кар’єра передбачає стресові, емоційні навантаження. Як Ви боретесь із такими станами?
– Досить часто перед боєм мене охоплює почуття страху та невпевненості у власних силах, але це лише на початку поєдинку. Далі ці думки зникають і я налаштовуюсь на позитивний результат, не звертаючи увагу на оточення. Саме завдяки боксу в мені виховалась стійкість та твердість характеру, що допомагає у багатьох життєвих ситуаціях.
– Розкажіть про першу перемогу, і як вона в подальшому вплинула на Вас?
– Мій попередній тренер, Олександр Петренко, побачив у мені талант та запропонував поїхати на змагання, щоб перевірити свої сили. Я погодилась. Моїм суперником стала кандидатка спорту з боксу. Перед спарингом у мене виникали сумніви чи вдасться мені подолати такого досвідченого суперника та не розчарувати тренера. У результаті поєдинку я виборола нічию. Для мене це було величезним досягненням. Після цієї події я почала приділяти ще більше уваги боксу та намагалась різними способами вдосконалюватись. Це стало моїм маленьким «великим успіхом».
– Що допомагає Вам налаштуватись на бій?
– Я не вважаю себе ще настільки досвідченою та відомою спортсменкою. У мене є ще до чого прагнути. Зазвичай, перед поєдинками, я намагаюсь слухати розслаблюючу музику, це дає мені змогу не так нервувати.
– Яке місце у Вашому житті посідає спорт?
– Спорт – це сила та витривалість, адже за кожною перемогою стоять роки тренувань. Спорт – це мужність та спритність. Спорт – це, насамперед, наше здорове майбутнє. Для когось спорт – це розвага або спосіб нажитися, а для мене – це поштовх ставати ще кращою та вдосконалюватись.
– Чи не задумувались Ви змінити вид спорту?
– Ніколи таких думок не виникало. Це – моє покликання,бокс мені до вподоби. У найближчому часі, планую підкорювати нові вершини.
– Розкажіть, будь ласка, які у Вас плани на майбутнє?
– Я хочу стати майстром спорту вищого рангу. Тому, з 28 жовтня по 2 листопада буду брати участь у змаганнях серед жінок-боксерів за кубок України, що відбуватимуться у Черкасах. Сподіваюсь там вибороти перемогу. Але попереду багато роботи, адже маю чіткі орієнтири для поставленої мети.
