_pictogram.svg.png)
У листопаді в Білорусі відбувся XVII турнір пам’яті Віктора Лівенцева. Меморіал видатного білоруського спортивного функціонера зібрав майже два десятки країн-учасниць, і дуже приємно відзначити, що наша чоловіча збірна стала першою в загальнокомандному заліку, зібравши сім медалей у шести різних вагових категоріях.
Втім, головний тренер національної збірної Леонід Лоївський застерігає боксерів від ейфорії чи самозаспокоєння: «Завдячуючи Федерації боксу України та особисто Володимиру Продивусу, ми маємо можливість взяти участь у низці престижних міжнародних турнірів, виїздити за кордон на змагання та збори. Тому ніхто, навіть чемпіони України, не можуть відпочивати та готувати квитки на ліцензійний турнір Олімпіади – кожен збір, кожен турнір, кожен бій матиме значення, і тренерський штаб робитиме остаточні висновки тільки на основі загальної картини, того, як кожен спортсмен себе проявив».
А почали ми бесіду з Леонідом Миколайовичем з привітання та прохання розповісти про мінський турнір і успішний виступ наших представників на ньому.
– Почну бесіду з подяки керівництву Федерації боксу України, які забезпечують нам гарні умови для підготовки. Це дуже добре, що у нас є можливість брати участь у таких турнірах, як Меморіал Лівенцева, турніри в Хорватії, Сербії, Фінляндії. Завдяки такій можливості ми отримуємо якісну практику та тримаємо боксерів у тонусі. Адже лише боксуючи с потужними опонентами наші хлопці набиратимуться досвіду та розвиватимуться
– Склад збірної на Меморіалі Лівенцева можна назвати бойовим чи, більшою мірою, експериментальним?
– Не став би так розділяти – у нас усі склади є бойовими. На кожного хлопця ми розраховуємо й даємо можливість себе проявити. При цьому штаб переглядає весь кадровий потенціал, ми хочемо, щоб наші сили були правильно розподілені, щоб кожен турнір відкривав щось цікаве та пізнавальне для тренерів. Конкретно в Мінськ вирушили хлопці, які посіли перші місця на чемпіонаті України з боксу.
– Білоруський турнір традиційно вважається високого класу турніром, при чому найвищої категорії «А», з непоганим підбором суперників. Як цього разу?
– Ми спеціально підбираємо програму турнірів таким чином, щоб мати змагання й більш високого класу, й менш значимі. Мінський турнір – конкурентний, з конкурентним складом учасників. Цілком потужний турнір високго європейського рівня. Не було основних лідерів світового боксу – ні узбеків, ні казахів, а росіяни були представлені Санкт-Петербургом, у той час, як основні бійці зайняті на чемпіонаті РФ.
Зате білоруси традиційно виставили бойовий склад, цікавих бійців. Були англійці, французи, марокканці, таїландці. Це була, можна сказати, основна група боксерів, які мають вже хороший міжнародний досвід. Тож усе, що планували, на Меморіалі Лівенцева ми виконали.
– Пропоную перейти до характеристики виступів наших медалістів. Вагова категорія 52 кг – Дмитро Замотаєв. Бронзова медаль.
– На жаль, Дімі не віддали перемогу в бою з лідером азіатського боксу. Проти нього боксував хороший суперник – киргиз Азат Усеналієв, відомий в Україні по виступах за команду «Отаманів». Перемігши росіянина, Замотаєв дав бій Азату – виграв перший і третій раунди, але судді віддали перемогу Усеналієву. Дмитро помітно зростає у класі, це помітно. Загалом хочу відмітити, що на турнірі в Мінську у нього була дуже сильна вагова категорія, де також боксували переможці й призери Європейських ігор, досвідчені бійці з Іспанії, Білорусі, інших країн. Замотаєв виглядав у такій компанії гідно.
– Вагова категорія 81 кг – Валерій Харламов. Бронзова медаль.
– У першому бою він переграв вірменського боксера – призера Європейських ігор, а в другому боксував з місцевим бійцем. Виййшов хороший бій, але через січку Харламова зняли з рингу.
– Вагова категорія 69 кг – Євген Барабанов. Срібна медаль.
– Боксував з білорусом у фіналі, бій був виграний, але, можна сказати, місцевому боксеру рідні стіни допомогли здобути єдине золото.
– Вагова категорія 91 кг – Роберт Мартон. Срібна медаль.
– У першому бою Мартон вибив руку, з травмою переміг турка. Можна сказати, боксував однією рукою і все одно здобув перемогу. В фіналі мав виходити на Горскова, але, на жаль, пошкодження дало про себе знати.
– Вагова категорія 63 кг – Ярослав Харциз. Золота медаль.
– Проводив хороші бої, все віддавав заради перемоги. Можливо, якісь бої й були рівними, але судді віддавали Ярославу перемогу. Харциз заслужив це, адже боксував самовіддано, чітко, агресивно.
– Вагова категорія 91 кг – Сергій Горсков. Золота медаль.
– Дуже добре себе проявив – виграв у хорошого француза, а також білоруса, який був призером Європейських ігор. Звісно, було б цікаво подивитися на їхню чергову зустріч з Мартоном, але, на жаль, Роберт через травму не зміг вийти на фінальний бій.
– Вагова категорія +91 кг – Цотне Рогава. Золота медаль.
– Прогресує – цьому підтвердження ця медаль, а також два бої, виграні за явною перевагою. В першому нокаутував турка, в другому знявся його суперник – супертяж із Молдови, який давно боксує, брав участь в Олімпійських іграх. Хороший суперник, але Цотне довів свою перевагу вже після першого раунду.
– Що планує збірна після Мінська?
–20 листопада, завдяки підтримці ФБУ, наші 13 боксерів вирушили на тижневий збір у Сербію. З 27 числа там відбудеться белградський турнір «Переможець». Інша наша делегація вилетіла на ще один турнір класу «А» в Фінляндію. В Тампере також будемо виконувати поставлені завдання й придивлятися до потенційних суперників та наших хлопців, які хочуть взяти участь в Олімпійських іграх.
Потім плануємо 8-20 грудня провести навчально-тренувальний збір на Конча-Заспі, проведемо обслідування та тестування хлопців. Попрацюємо над базою, силою. До нас проситься на збори збірна Йорданії – можливо, це якраз той специфічний суперник, який нам потрібен. Є імовірність, що від 21 грудня в Вінниці проведемо матчеву зустріч з йорданцями, приурочену до програми VIІІ Меморіалу Миколи Капусти. Це традиційний турнір, який щорічно проводиться й гідний міжнародного статусу.
5-20 січня ми знову на НТЗ на Конча-Заспі. Будемо готуватися до міжнародного турніру «Странджа», який пройде 21-27 січня в Болгарії. Добре, що вони так перенесли його початок, для нашого графіку це якраз зручно. 2-22 лютого плануємо знову провести збір на Конча-Заспі, попрацюємо над силовою та техніко-тактичною підготовкою, а вже після цього у хлопців буде тижневий відпочинок, після чого в березні почнемо планомірну передзмагальну підготовку до лондонського олімпійського ліцензійного турніру.
За ці 3-4 місяці хлопцям треба себе буде проявляти як у тренувальному процесі, так і в турнірних боях. Ще раз хочеться подякувати Володимиру Степановичу Продивусу та ФБУ в цілому за можливість готуватися в комфортних умовах і мати чудову практику на престижних міжнародних турнірах. Для хлопців це дуже корисно, всі вони зберігають тонус і конкурентний дух, тому що розслаблятися ніхто не має права.
