Сергій Кіприч у вітчизняному боксі – особистість відома та знакова: майстер спорту СРСР з боксу, суддя міжнародної категорії з боксу, він відомий ще й за роботою в штабі збірних команд України, де втілював у життя свої напрацювання з теорії та практики нашого виду спорту.
Нещодавно у спеціалізованій раді Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського відбувся публічний захист дисертації Сергія Володимировича, поданої на здобуття наукового ступеня доктора наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – олімпійський і професійний спорт.
Привітання з цієї нагоди надходять С.В.Кіпричу зі всієї України та з-за кордону, а наше вітальне слово застало його під час зборів жіночої національної збірної України з боксу, адже Сергій Володимирович входить у її штаб як тренер з науково-методичної роботи. Ми попросили розповісти вченого, тренера та функціонера про стан теоретичної науки вітчизняного спорту та значення проведеної роботи для нашого боксу.
– Розкажіть, будь ласка, детальніше про тему вашої дисертації та напрями роботи, яких вона стосується?
– «Теоретичні та методичні основи спеціальної фізичної підготовки спортсменів високої кваліфікації у боксі» – стосується вона сучасних актуальних підходів до керування фізичною підготовкою в боксі з урахуванням функціонального забезпечення спеціальної працездатності боксерів. Щодо боксу, це показники спеціальної працездатності, де моделюється змагальна діяльність, а також силові, швидкісні і темпові характеристики ударів в різних режимах роботи і фізіологічних показниках – це функціональні можливості систем організму боксерів високої кваліфікації. В цих напрямах дослідження проводилося саме на прикладі роботи наших, українських, збірних команд.
– В які саме роки та з якими тренерами й спортсменами довелося попрацювати?
– Дослідження починалося з 2012 року. Спочатку робили перші етапи дослідження в Одесі – на базі місцевої збірної команди області, яка готувалася під керівництвом Азера Мустафаєва до чемпіонату України. Там провели апробацію наших методик – вимірювали різні фізіологічні та нейро-динамічні показники організму. Пізніше почали проводити дослідження на базі національної збірної України, очолюваної Дмитром Сосновським, Леонідом Лоївським (чоловіки) і Сергієм Гордієнко (жінки-еліта). Видатні спортсмени, які взяли участь у дослідженнях боксери-чоловіки Олександр Хижняк, Денис Берінчик, Віктор Вихрист, Микола Буценко та ін., боксери-жінки Тетяна Коб, Марія Бова, Ганна Охота та ін. Нам пощастило – це були прекрасні, видатні, спортсмени та фахівці. Ми отримали великий масив цінної інформації.
– Як було сприйнято викладені в вашій дисертації дослідження? Це було нове слово в вітчизняному та зарубіжному боксі?
– Мені приємно, що всі ті дослідження, які були проведені за допомогою запропонованих нами методик, у світі практично ніде ще не використовуються. На прикладі динамометру, розробленого в Україні, ми провели дослідження показників спеціальної працездатності не тільки в Україні а й за кордоном, а ще для моєї дисертації я використовував розроблені Мироном Савчиним, Володимиром Пляшечніком, Олександром Романчуком і Валентином Остяновим приладів спеціально сконструйованих для спорту і боксу зокрема .
Сучасні технології дозволяють проводити виміри дистанційно та в режимі реального часу. Спеціальні датчики відстежують всю інформацію – сила та кількість ударів за певний часовий проміжок та три раунди в цілому – та передають її на комп’ютер. Паралельно вирішуються питання функціональних характеристик самого стану організму спортсменів – за параметрами психофізіологічних показників.
Таким чином, на кожному зборі, коли ми безпосередньо працювали зі збірною, на основі наших досліджень давалися методичні рекомендації і вказівки тренерському штабу. Деяких спортсменів ми навіть відсилали зі зборів, якщо бачили патологічні зрушення в організмі пов’язані з перенавантаженням чи хворобою. Відправляли бійців додому для відновлення і лікування.
– За вашими спостереженнями, спортивна наука в боксі рухається в ногу з тими відкриттями, які зроблені в футболі, легкій атлетиці та інших видах?
– Безперечно. Зараз я очолюю науково-методичне забезпечення жіночої національної збірної, і в нашій роботі широко задіяна комплексна програма Polar, яка використовується і в інших видах спорту. У нас є більше десяти пульсометрів закріплених за першими номерами збірної, які підключені до загальної системи. І наш тренерський штаб , в основному, ударних тренуваннях відстежує всю специфічну роботу боксера. Головний тренер отримує інформацію. Наші дівчата пройшли дослідження в науково-дослідному інституті, де визначено їхні пульсові режими. Отже, ми маємо дані, які дозволяють правильно навантажити спортсменку. Самі розумієте: краще володіти всією інформацією, щоб уникнути перенавантаження, яке може призвести і до травм, і до хвороби і до втрати результатів.
– Високе значення ваших досліджень підтверджує інтерес з-за кордону: знаємо, що навіть із інших країн ідуть запити на тестування за вашою методикою…
– Мій науковий консультант Андрій Юрійович Дяченко не перший рік тісно співпрацює з Китаєм. От він і запросив мене в групу до себе, ми з його командою вирушали в різні провінції Китаю, де проводили тестування за нашою методикою, надаючи результати місцевим фахівцям. До Канади теж був запрошений нашим фахівцем боксу Сергієм Літошем, який проживає там і займається тренерською діяльністю більше 30 років. Там я брав участь в тестуванні і підготовці боксера-жінки Наталі Браун до поєдинку за професійними правилами, який вона достойно виграла нокаутом. З точки зору досвіду, фінансового забезпечення мене влаштовує така практика. Теоретичне надбання українського боксу високо оцінене на батьківщині та за кордоном.
У нас в Україні вже розробляються теми, спрямовані на проведення досліджень функціонального стану та можливостей спортсменів з залученням біологічних наук. У Китаї набагато сучасніші технології науки – якщо проводиться дослідження, то одночасно працюють біохімік, фізіолог. психолог, педагог і так далі. У нас поки що, на жаль, ще такого немає. Ми мріємо про це, ставимо відповідні завдання перед дослідниками, а також перед фінансовими установами, які повинні забезпечити комплексні наукові групи всім необхідним.
Самі знаєте: фінансування трішки змінилося, раніше це було міністерство, тепер – федерація. І ми сподіваємося, що й надалі буде підтримка розробок у нашому боксі, адже методологія та наукові дослідження дійсно допомагають покращити результати, максимально реалізувати перспективи спортсменів. Наука та практика йдуть поруч і допомагають одне одному. Факультет фізичного виховання Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, де я маю честь працювати, робить свій вклад у розвиток спортивної науки в Україні.
– Зараз ви на зборах жіночої національної збірної України…
– Ви знаєте, це робота, яка приносить задоволення та заряджає ентузіазмом. Тільки така – найвищого рівня – практика, тільки такий талановитий «матеріал», можуть дати науковцеві весь обшир даних для обробки. Для мене робота зі збірною – це велика честь, можливість попрацювати на благо вітчизняного спорту й держави в цілому, адже збірна представляє Україну.
Я дуже вдячний за співпрацю головному тренеру жіночої збірної України. Сергій Володимирович Гордієнко – це не лише безпосередній «споживач» нашої інформації, а й думаючий фахівець, здатний на конструктивну критику та цінні, дружні поради. Весь штаб збірної працює на те, щоб дівчата могли розвинути свої таланти, реалізуватися, показати той результат, якого вони гідні, а саме головне завоювати олімпійські ліцензії і медаль Олімпіади 2020 в Токіо.
Дозвольте висловити подяку Федерації боксу України та особисто її президенту. Володимир Степанович Продивус підтримує всі збірні, створює чудові умови для роботи й підготовки, можливість виїжджати на престижні турніри. Дякую йому й усій ФБУ за можливість реалізувати задумки. Як доктор наук, я всі свої знання хочу направити на благо вітчизняного боксу. Вірю, що ця робота, яку ми проробили, потрібна нашому боксу й допоможе в його розвитку. Український бокс на сьогодні – елітний: наші провідні спортсмени серед лідерів у світі, виграють чемпіонські пояси, престижні особисті та командні нагороди. І це велика честь – бути причетним до нього, мати змогу зробити свій внесок у науку про найкращих і для найкращих.