_pictogram.svg.png)
Ось уже рік миколаївську міську федерацію боксу очолює відомий у місті та області політик та громадський діяч Артем Ільюк. Маючи досвід великого бізнесу та політичної діяльності на всеукраїнському рівні (Артем Олександрович обирався депутатом Верховної Ради України кількох скликань), він зараз дає новий поштовх у розвитку миколаївського боксу. Тож ми вирішили познайомити любителів боксу з його власним спортивним шляхом, мріями, цілями та планами.
– Артеме Олександровичу, а як розпочалася ваша робота у федерації боксу? Цьому передувало близьке знайомство зі спортом?
– Розпочав роботу рік тому. Я давно допомагаю спортсменам Миколаєва, у тому числі боксерам. Від тренерського складу надійшла пропозиція очолити міську федерацію, яку я з честю прийняв.
Громадською діяльністю займаюся вже близько 15 років, був депутатом міської ради Миколаєва та народним депутатом України. Спорт – один із головних напрямів моєї діяльності. Велика кількість талановитих спортсменів в останні роки не мають фінансової підтримки. Намагаюсь допомагати якомога більшій кількості наших спортсменів і не тільки боксерам. Ще допомагаємо міському футбольному клубу «Александрович», гравцям у американський футбол із команди «Вікінги», місцевим ДЮСШ, каратистам тощо.
Зараз головне завдання – щоб тренери та молоді боксери повірили у те, що вони не одні, не покинуті, що є велика дружня сім"я Федерації боксу України і міста Миколаїв, які будуть їм допомагати.
Щодо конкретних турнірів говорити поки дуже складно, у зв"язку з пандемією. Але регулярно проводимо локальні змагання, аби підтримувати дух спортсменів. Наші сили зараз направлені на те, щоб зміцнити діючі та створити нові секції боксу. У цьому напрямі вже є позитивні результати.
– Розкажіть про ваш власний досвід у боксі. Чи боксували особисто? Яку школу пройшли?
– Займався боксом з 1990-х років і займаюсь дотепер. Вперше я пішов на тренування у секцію на першому курсі університету. До цього взагалі не займався боксом і врешті лишився у цій секції на п"ять років. Був призером міжнародного турніру імені Макара Мазая.
Боксував у вазі до 75 кг. Перший та єдиний тренер – Володимир Георгійович Чечер, заслужений тренер України, що виховав не одну плеяду боксерів. У їхньому числі чемпіон світу Сергій Дєваков.
Займався боксом не як професійний спортсмен, а для себе, для душі. І він дійсно дав мені дуже багато знань та навичок. Часто говорять, що у боксі всього три удари, але насправді це набагато більше, ніж «прямий», «боковий» та «знизу». Це вміння тверезо мислити, оцінювати ситуацію та суперника, не боятися робити перший крок, це вміння захищатися. Бокс загартовує дух, виробляє впевненість у собі. До сих пір бокс допомагає мені у житті.
– Тепер щодо роботи міської федерації. Яким є поточний стан справ у миколаївському боксі? Якими видатними боксерами та тренерами може пишатися ваше місто?
– В останні декілька років ситуація була не найкраща. Але зараз збирається непогана команда у Федерації Миколаївської області, яка, впевнений, дасть новий поштовх, увіллє нове життя у бокс. Особлива подяка за це керівництву Федерації боксу України, яке тримає руку на пульсі. Представники ФБУ нещодавно приїжджали, підштовхнули та ще більше мотивували нас до роботи.
Серед наших видатних тренерів і боксерів згадую, у першу чергу, Дмитра Корчинського, Миколу Хаджіогло, Леоніда Малькова. Серед останніх гучних імен напевно назву Олександра Ключко, дворазового призера чемпіонатів Європи, учасника Олімпійських ігор. А молоді імена скоро почує вся України!
– Перелік таких легендарних особистостей свідчить про славні традиції боксу в місті. А до чого прагне миколаївський бокс зараз? Які у вашої федерації завдання, цілі, плани?
– Особисто для мене головна моральна мета – відродити славу миколаївської боксерської сім"ї. Ну а головна спортивна мета – це олімпійське золото, яке здобуде миколаївський боксер. Вірю, що це трапиться дуже скоро.
– Які ваші власні вподобання в боксі? Улюблений боксер та бій, який пригадуєте з особливим задоволенням?
– На перше місце з невеликим відривом поставлю Олександра Усика. Слідом за ним – Василь Ломаченко. Обидва – видатні чемпіони! Думаю, зі спортивної точки зору Ломаченко сильніший, але все ж трохи більше симпатизую Усику. Ясна річ, стежу за кожним турніром за участю збірної України з боксу. Це прекрасно, що у нас не лише є досягнення минулого, а й серйозні перспективи та чудова зміна, нові покоління.
А улюблений бій – Костя Цзю проти Заба Джуди. Якщо ви не бачили цей поєдинок – рекомендую! Отримаєте величезне задоволення.
