_pictogram.svg.png)
За розумну манеру бою – вміння читати суперника, ефективний таймінг і розважливість в діях – Сергія Федченка називали в боксі Професором. Він виправдовував таке звання не лише на ринзі, а й в житті – здобув вищу освіту, розвивав власний бізнес, відкрив і успішно керує боксерським клубом. Не дивно, що Сергій Володимирович цікавиться й суспільно-політичним життям країни, хоче змінити її на краще, а тому після завершення кар’єри в боксі робить новий крок у своєму житті. Федченко балотується в Харківську обласну раду. Ми поговорили з відомим вітчизняним боксером про спорт, політику й ті цілі, які ставить він перед собою на новому поприщі.
Сергій ФЕДЧЕНКО. Досьє
Народився 10 квітня 1981 року у Харкові.
Перший тренер – Є.Кароплясов.
Майстер спорту. Інтерконтинентальний чемпіон світу за версією IBF (2008 рік) у суперлегкій вазі (до 63 кг). Чемпіон Європи за версією WBO (2012 рік). У 2012 році – претендент на титул чемпіона світу за версією WBO в суперлегкій вазі.
Загалом на професійному ринзі провів 37 боїв, здобув 34 перемоги, з яких 14 нокаутом.
«На вибори йду, щоб представляти інтереси людей – зокрема, колег-спортсменів»– Передусім, про вас і політику. Коли-небудь, навчаючись в університеті чи займаючись спортом, думали, що в один день будете балотуватися в депутати?
– Ні, не думав. Але, як громадянин, звичайно, звертав увагу на події в нашій політиці, на ситуацію в державі, на те, що можна покращити. Тому з часом почав замислюватися про такі речі – що можна зробити для того, щоб в Україні жилося комфортніше, краще. А вже після цього прийшла думка спробувати себе на виборній посаді.
– Від якої партії висуваєтеся?
– Від «Слуги народу».
– Серед ваших колег є ще люди спорту?
– Безперечно, як приклад – Жан Беленюк – знаменитий борець, який став народним депутатом України. Зараз у виборчому списку «Слуги народу» зібралися фахівці з різних професій. Є люди, які зайняті в промисловості, народній освіті, підприємництві. Представлені різні професії та галузі економіки, і мені це до вподоби.
– Чого хочете добитися в політиці?
– Знаєте, слово «політика» дуже гучне – я не хотів би ним хизуватися. Для мене найголовніше завдання – поліпшувати життя людей. Як людина спорту, безперечно, я буду сприяти розвитку фізичної культури та спорту. В мене не було такої самоцілі – просто потрапити в політику. Я йду в облраду саме для того, щоб розвивати спорт. Маючи свій досвід у боксі, я добре знаю, що треба робити, щоб кожен громадянин мав доступ до занять спорту, щоб у нас покращувалися умови для занять як спортсменів вищих досягнень, так і тих, хто хоче займатися для свого власного здоров’я. Тому одне з головних моїх завдань – відстоювати потреби спорту, сприяти підтримці спортсменів, розвитку інфраструктури. Повірте, це дуже важливо. Кожен, хто пройшов через заняття спортом, скаже вам, що це йде тільки на користь.
– У чому бачите проблеми нинішнього спорту?
– Мені здається, наші люди значно менше, ніж за кордоном, приділяють увагу своєму здоров’ю, фізичній формі. А це дуже погано, тому що з цього починаються проблеми зі здоров’ям. Я за те, щоб не закривати, а розвивати уроки фізкультури в школах і вузах. Приділяти увагу роботі над фізичним загартуванням наших громадян, і особливо молоді. Взагалі, здоровий спосіб життя – він повинен бути свідомим вибором наших людей. А для цього повинні бути доступними спортивні майданчики, працювати різні секції – будь-яких видів спорту. Це треба робити вже зараз, щоб оздоровити наших людей.
Ясна річ, спорт потребує підтримки. Спортсмени прославляють нашу батьківщину, у них повинні бути можливості для розвитку, гарна база, можливість вдумливо працювати зі своїми тренерами, проводити збори, брати участь у міжнародних турнірах. Так, як це є в нашому вітчизняному боксі – саме тому ми отримуємо чемпіонів світу та Європи, чудових боксерів, яких знає весь світ.
– Що потрібно робити для розвитку спорту?
– Передусім, потрібна підтримка держави й реалізація програми розвитку фізичної культури та спорту. Як спортсмен, який багато років віддав боксу, я знайшов однодумців у нашій партії «Слуга народу». Разом ми можемо багато зробити для розвитку України, зокрема, й спорту.
– Чи зустрічалися вже з виборцями? Мали досвід багатолюдних зустрічей?
– На День фізичної культури та спорту ми об’їздили нашу Харківську область – побували, наприклад, у Чугуєві, Богодухові. Зрозуміло, що з початком виборчої кампанії, коли вже буде визначено, хто на яких округах, буде складено детальний план, хто куди їде. Я вважаю зустрічі з людьми дуже корисними. Чую багато історій із життя, реальних потреб і проблем. Кожна така зустріч підказує нові завдання в роботі.
– У плані змагальності, конкурентності чи не нагадує вам політика спорт?
– Повторюся, я не вважаю себе політиком. Я – з народу, йду в облраду, щоб представляти інтереси людей. Зокрема, спортсменів, чиї турботи та потреби і мені знайомі. І боксу в тому числі, адже я сам почав займатися ним ще в 14-річному віці.
«Незабутнє – це Мексика, США, Німеччина та титульний бій у рідному місті»– А як починався для вас бокс?
– Як велике захоплення. Я починав займатися в спортивному клубі «ГОНГ» у Олексія Кароплясова, потім – у ДЮСШ №9 у Віктора Демченка. У мене виходило, тому з часом пішов все вище й вище. Можу сказати, що бокс допоміг мені реалізуватися як особистості – навчитися бути дисциплінованим, відповідальним, завжди залишатися в бойовій формі.
– За заняттями спортом не запускали освіту?
– Ні, тому що весь цей час я також навчався. Закінчив Харківське вище училище фізичної культури і Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. Здобув вищу освіту, за фахом – історик. Зараз у мене є вже й друга вища освіта (Харківської державної академії фізичної культури). До речі, в боксі тренери завжди звертали увагу на навчання, контролювали, чи підопічні не запускають науку. Тож спорт не ішов в розріз із освітою.
– Коли зрозуміли, що бокс – це надовго, що це може стати вашою професією?
– Скажу так: це розуміння приходило поступово. Вдалося здобути чимало медалей на всеукраїнських і міжнародних турнірах. Вигравав Універсіаду. В своїй суперлегкій ваговій категорії зустрічався з багатьма дуже сильними суперниками. На аматорському рівні провів більше сотні боїв. У 2002 році дебютував серед професіоналів і загалом провів 37 боїв.
– Найбільш пам’ятний із них?
– Важко назвати один. Безперечно, серед них – бій за звання Інтерконтинентального чемпіона за версією IBF проти Пітера Сімо з Уганди. Боксували 17 травня 2008 року в моєму рідному місті – Харкові. Я здобув пояс. Чемпіоном Європи WBO став через два роки, коли виграв за одностайним рішенням суддів у американця ДеМаркуса Корлі. Ну, і, звичайно, бій за звання чемпіона світу WBO. Мексика, столиця цієї країни – місто Мехіко. Заповнена величезна Arena Ciudad de Mexico. Наддосвідчений місцевий боксер Хуан Мануель Маркес, у якого на той час було більше нокаутів, ніж у мене – проведених боїв… Це був хороший, конкурентний бій. Я програв за рішенням суддів, пройшовши 12 чемпіонських раундів. Доводилося боксувати і в андеркарті топ-боїв – наприклад, Кличко-Чісора. Неймовірний досвід!
– У яких країнах доводилося боксувати?
– Не менше, ніж півсвіту об’їздили! США, Мексика, Німеччина, Франція, Монако та багато інших країн...
«Бокс робить людину всебічно розвиненою, саме тому я й зараз продовжую займатися й підтримувати форму»– Знаю, що ще будучи діючим боксером, ви зайнялися іншим видом діяльності…
– Так, з 2014 року займаюся розвитком свого іменного клубу як директор і тренер. У нас у Харкові працює боксерський клуб Theodoros boxing Club by Sergey Fedchenko.
– Це клуб для спорту вищих досягнень чи для звичайних людей, які хочуть займатися спортом?
– Наразі – для будь-кого, хто хоче займатися боксом. Але, знаючи ентузіазм наших молодих тренерів, які займаються з дитячими групами, не сумніваюся, що серед наших юних вихованців уже є майбутні яскраві спортсмени.
– А скільки у вас людей займається?
– Досить багато – загалом, близько 250 чоловік, з них 50 дітей.
– Відкрити свій спортивний клуб – це не так просто, враховуючи те, як важко знаходити інфраструктуру, зали у великому місті…
– Ви знаєте, ми цих проблем не відчули. Мені мої друзі допомагали відкривати клуб. Ми відразу взяли високу планку – щоб навіть початківці могли займатися боксом на професіональному рівні. Я дуже радий, що наші відвідувачі знають, що бокс – це історія не про бійку, а про вміння володіти собою, своїм тілом, думками. Коли ти виходиш на ринг із думкою, що можеш просто побитися, ти програєш. Бокс – це тактика, це вміння зробити будь-який рух саме в той час, коли це потрібно. А ще бокс – це повага до спорту та до противника, тому що навіть титуловані боксери інколи програвали через недооцінку або секундну розслабленість. Тому я впевнено можу сказати, що ті, хто приходить займатися боксом, вчаться і боксувати, і думати, і розраховувати ситуацію.
– У багатьох спортсменів бувають труднощі після завершення виступів – не всім вдається легко й просто пристосуватися до нового способу життя, до нового ритму…
– Тут у кожного своя ситуація – я особисто продовжив займатися улюбленою справою, тому що і зараз не випадаю з боксерського життя.
– А як давно самі виходили на ринг? Припускаєте для себе можливість зараз вийти проти когось з вихованців у спаринг?
– Регулярно виходжу на тренування і в парах, і в міксах. Тримаю себе в тонусі, підтримую форму. Знаєте, ніколи не треба думати, що заняття спортом – це робота чи повинність. Це – і для душі, і для тіла. Коли ти весь час займаєшся, не даєш собі закиснути, тоді й відчуваєш, що тіло слухається, нема проблем.
– Чому бокс може навчити політиків?
– Ви знаєте, це такий унікальний вид спорту, який людину робить всебічно розвиненою. Ти вчишся і дисципліні, і порядку, і тому, як стежити за своєю формою і здоров’ям. Все в боксі потребує осмислення, планування. Ти не виходиш в ринг просто так, ти повинен вивчити суперника, продумати свої дії. Так само, як директор спортклубу, я постійно планую нашу роботу. Тому, думаю, в депутатській роботі планування, дисципліна та порядок із спорту не заважатимуть. Людина стає особистістю в колективі, тож всі ми, друзі-боксери, хто пройшов цю школу, вдячні за науку нашим тренерам і вважаємо, що дуже корисно пройти заняття спортом і отримати такий досвід у своєму житті.
