_pictogram.svg.png)
Один із головних проспектів українського боксу на міжнародній арені Сергій Богачук розповів прес-службі ФБУ про свій потужний старт у профі та свій план підкорення середньої вагової категорії.
Після переходу у професіонали український талант, що є родом з Вінниці, видав зразкову серію з 18 дострокових перемог у 18 перших боях поспіль! До нового претендента на князювання в першій середній ваговій категорії придивилися фахівці – телевізійні експерти, колишні чемпіони, профільна преса. Богачук стрімко просувається в рейтингах середньоваговиків і є все ближчим до титульних боїв.
От тільки 2020 рік залишає один «боржок»: 3 грудня Сергій Богачук мав боксувати з Брендоном «Гарматою» Адамсом, що відкривало чудові перспективи, щоб кинути виклик чемпіону – Джермеллу Чарло, але бій було перенесено через найбільш резонансну сучасну хворобу. Тож бесіду з одним із найперспективніших боксерів України на світовому профі-ринзі ми почали саме з питання про його самопочуття.
– Передовсім, як ваше здоров"я? Чи вже подолали наслідки недуги, яка призвела до переносу бою з Адамсом?
– Коронавірус переніс нормально, порівняно легко. Наразі почуваю себе добре. Скоро почну тренувальний процес.
– Стало відомо, що бій буде перенесено на лютий. На яку дату? І яке місце проведення двобою?
– Точної дати ще немає. Місце проведення – Лос-Анджелес.
– Як плануєте готуватися до бою? Буде виїзний табір із серією спарингів?
– Збір буде в Лос-Анджелесі. На даний момент я тренуюся під керівництвом Менні Роблеса та Матіаса Ербіна, тож маємо вже план роботи та розуміємо, над чим треба буде працювати.
– Чи не спілкувалися з криворіжцем Хитровим, який боксував раніше з Адамсом? Можливо, маєте якісь поради від Євгена, який протримався весь бій проти Брендона, програвши лише за рішенням суддів?
– З Хитровим не спілкувався, оскільки він тренується в Нью-Йорку, а я в Лос-Анджелесі. Ми з ним не пересікаємося.
– До речі, які ваші враження від того бою дворічної давнини? Чи заслуговував Женя на кращий результат?
– Якщо чесно, його бій Адамсом я не знайшов, бачив поки що лише уривки.
– Як боєць із дуже пристойним рекордом, ви досягли рейтингового прогресу в своїй ваговій категорії. Сьоме місце за підсумками 2020 року – хороший результат чи могло бути краще?
– Результат непоганий, але дійсно могло бути краще – в тому випадку, якби відбувся бій з Адамсом.
– 2020 рік – особливий, в тому плані, що коронавірус дуже серйозно впливав на плани боксерів, зокрема, вам теж довелося переносити бій. А як було у вас із підготовкою? Чи довелося вносити значні корективи в зв’язку з локдауном, або ж займатися самостійно?
– Дійсно, на час локдауну займався самостійно, певний час довелося провести вимушено за індивідуальним графіком. Але головний мінус для мене у тому, що провів мало боїв у 2020 році. Був готовий до бою з Адамсом, і прикро, що планова підготовка через коронавірус призвела до втрати часу.
– Кажуть, ваше прізвисько в американському боксі – Ель-Флако. Що воно означає? Цей нікнейм подобається вам чи хочете заслужити інший?
– El Flaсо означає «худий», бо коли я починав боксувати в профі, моя вага складала 147 паундів – це 66 кг, і я виглядав дуже «сухим». Змінювати нікнейм поки не планую.
– Ваша резиденція – в Каліфорнії. Як зі спортивною атмосферою в цьому штаті? Наскільки потужна індустрія в США і чи є відчуття, що це – Мекка боксу?
– Взагалі професійний бокс в США розвинутий дуже добре. Глядачі і вболівальники дуже емоційні, люблять бокс і цікаві поєдинки. Спортивна атмосфера завжди присутня.
– Найкрутіший зал і аудиторія, яку вам доводилося застати в Штатах?
– Боксували і в «Медісон Сквер Ґарден» (в андеркарті Головкін - Джейкобс), і в «Т-Мобіл арена» (андеркарт Головкін - Канело).
– Чи доводилося бачити на своїх боях зірок?
– Із зірок, зокрема, акторів на вечорах боксу бачив Мартіна Лоуренса, Віла Сміта, Стівена Сіґала, Саята Ісембаєва.
– У вас дуже барвистий список суперників – тут і джорнімени, і досить перспективні непереможні (до вас) боксери, і початківці... Який бій назвете найважчим? Який суперник із цих 18 вимагав надзусиль?
– Одним із найскладніших поєдинків був титульний з Тайроном Брансоном – за вакантний континентальний пояс WBC (Сергій на лос-анджелеській арені «Авалон» виграв нокаутом, – Прим. авт.). Досить складним виявився і бій проти Алехандро Давіли у Мексиці. Суперник виявився міцним. Пропускав удари в голову, але вистоював. Ця перемога вийшла дуже й дуже непростою.
– Ви боксували спершу на батьківщині. Розкажіть, де почали кар"єру та як вийшли на свій нинішній рівень?
– Розпочав кар’єру у місті Вінниця у віці 10 років. Мій перший тренер – Микола Андрійович Маньковський. Пішов на бокс, бо хотів навчитись постояти за себе. Боксував у різних вагових категоріях – від 60 кг до 69 кг. У вазі 69 кг і залишився. Ставав чемпіоном України 2012, 2013 та 2014 років. Отримав цінний досвід, виступаючи в аматорському боксі. Саме тут провів один із найяскравіших боїв – у WBS проти кубинця, олімпійського чемпіона 2012 року, Роніеля Іглесіаса Сатолонго.
– Як з"явився варіант із переїздом у США? Коли вас помітили?
– Помітили якраз після бою з Сатолонго. І запропонували поїхати в США у тренувальний табір до Абеля Санчеза і виступати в профі. Боксувати у професіоналах подобається набагато більше, ніж в аматорах. Але, звичайно, з теплотою згадую багатьох тренерів та функціонерів, які допомогли мені у моєму становленні як боксера. Особливо хотів би відзначити велику роль, яку відіграв у моєму житті президент Федерації боксу Вінницької області Олег Юрійович Алекса, за що йому велика подяка.
– Шлях новачка в США буває непростим. Чи доводилося підпрацьовувати на інших роботах? Як довго долали мовний бар"єр?
– Ні, ніде не працював. Усі витрати беруть на себе промоутерські компанії. Мовний бар’єр здолав недавно, спілкуюсь англійською не ідеально, але певний рівень маю – і можу порозумітися, що найголовніше.
– З якими спаринг-партнерами доводилося перетинатися?
– Зі спаринг-партнерів найбільше запам’ятались наші перетини із Шейном Мозлі-молодшим, а зараз спарингую з Брайаном Кастаньйом, Террелом Гуша.
– Хто із середнього дивізіону вам найбільше подобається з сучасних і класичних боксерів?
– Назву тільки одне ім’я – Канело. Сауль зараз уособлює собою цілу школу боксу. Це досить самобутній боєць, велика зірка нашої вагової категорії.
– Альварес – мексиканець, як і велика кількість інших чемпіонів у сучасному профі-боксі (у середній вазі і нижче). Яке враження справляють мексиканські боксери в Каліфорнії? Такі собі «ганста» в поведінці, чи цілком нормальні хлопці?
– Люди працьовиті, наполегливі і цілком нормальні. Вони мені нагадують наших хлопців з України, які прагнуть досягти поставлених цілей.
– Найбільше відкриття для вас у житті в США? Що здивувало і до чого довелося довго звикати?
– Звикати довелося до несмачної, штучної їжі. Нашої, української, дуже бракувало. Але скажу так: США – це великі можливості для боксера. Це велика суміш різних народів, поєднання різних культур. Здивували люди. Американці дуже відрізняються від нашої нації, я їх досі не розумію.
