_pictogram.svg.png)
Те, що в нинішніх зірок українського боксу є чудова підростаюча зміна, яскраво довів Чемпіонат Європи серед наймолодшої вікової групи – юнаків і дівчат 13-14 років. Змагання проходили з 12-го по 20 серпня у Боснії і Герцеговині, і збірна України показала на них сенсаційно високий результат. Загалом наша команда, до складу якої увійшли 29 юних боксерів, завоювала 23 медалі, серед яких 7 золотих, 9 срібних та 7 бронзових нагород. У підсумковому командному заліку українці зі значним відривом посіли друге місце!
Після завершення змагань пройшло достатньо часу, аби без зайвих емоцій підвести підсумки пройденого шляху та дати оцінку виступу «синьо-жовтої» дружини на першості континенту. З цього приводу старший тренер збірної України серед юнаків Василь Шан відповів на запитання прес-служби ФБУ.
– Як сприйняли завоювання нашою командою «срібного» кубку на Чемпіонаті Європи?
– Якщо чесно, то десь залишився легкий осад розчарування, адже за своїм потенціалом ми мали всі шанси на завоювання першого місця у командному заліку. На мою думку, ми заслуговували саме на такий підсумок, але кілька золотих медалей ми втратили через деякі неспортивні чинники. Російська збірна, наприклад, не соромилася застосовувати нечесні прийоми, щоб обійти нашу команду за кількістю медалей. Робота суддів, їхня кваліфікація на цій першості також залишила чимало запитань…
Тим не менше, вважаю, що кубок за друге командне місце на Чемпіонаті Європи – це теж дуже вагоме досягнення для будь-якої збірної! Я вдячний усьому тренерському штабу нашої команди, а також кожному спортсмену за той внесок, який вони зробили в загальний результат. Всі трималися дуже достойно. Ніхто країну не зганьбив! Всі боксери збірної України виступали під гаслом: «Змагаюся не за себе, а за Батьківщину!» Символічно, що закінчення змагань практично співпало з відзначенням 30-ї річниці Незалежності України. Зазначу, що всі перемоги наші бійці присвячували цьому великому святу.
– Усі спортсмени, які брали участь у першості континенту, після завершення змагань наголошували на тому, що в команді склався дуже хороший мікроклімат…
– Це правда – всередині збірної була чудова атмосфера! У цьому, на мій погляд, є заслуга всього колективу. Під словом «колектив» я маю на увазі штат не лише самої команди, але й всіх, хто працює заради її життєдіяльності – починаючи з керівництва Федерації боксу України на чолі з Володимиром Степановичем Продивусом. Хотів би подякувати виконавчому директору ФБУ Донатасу Піскуну та всім працівникам Федерації, а також Міністерства молоді та спорту України, які робили максимум можливого для задоволення усіх потреб спортсменів і тренерів. Також треба відзначити наші регіональні федерації, які спокійно і чітко виконують свою роботу по вихованню талановитої молоді. Вони так само сприяли досягненню цього фантастичного результату на Чемпіонаті Європи.
Вдячний, що з Божою допомогою нам все вдалося! До речі, той факт, що напередодні виїзду на змагання уся команда відвідала собор Святого Юра у Львові і отримала Боже благословення на вдалий виступ на Чемпіонаті Європи, теж зіграло свою роль.
– Перед початком першості континенту, вже по прибутті до Боснії і Герцеговини, ви відзначали, що команда знаходилася у досить незвичних природних умовах – на високогір’ї, що значно ускладнювало тренувальний процес. Який знаходили вихід із цієї ситуації?
– Вважаю, що ми з тренерським штабом грамотно побудували роботу, розробили ту програму тренувань, яка найбільше вписувалася в умови перебування збірної. Усі поєдинки наші хлопці провели на хорошому функціональному рівні, добре дихали. Нам вдалося уникнути таких неприємних ситуацій, які траплялися, наприклад, у російській збірній, коли один з їхніх хлопців втратив свідомість після бою з нашим спортсменом.
Хочу вкотре сказати спасибі усім колегам по тренерському штабу. Я особисто вважаю себе ще не досить досвідченим тренером на рівні збірних України. Але мені поталанило на досвідчених та мудрих колег! Особливо хотів би подякувати за допомогу старшому тренеру збірної України серед дівчат Валерію Павловичу Хлистову. Це людина, на яку можна спертися у будь-якій ситуації.
– Після Чемпіонату Європи значна частина спортсменів з цієї збірної «підвищиться у класі» і перейде до юніорського боксу. Мабуть, вам шкода прощатися з ними?
– Зізнаюся: коли перед самим від’їздом з Боснії і Герцеговини я виступив перед командою з заключним словом, і я, і більшість спортсменів пустили сльозу… І хоча, як-то кажуть, чоловіки не плачуть, прощатися з цими хлопцями мені буде насправді дуже сумно.
Для мене, як для старшого тренера збірної України серед юнаків, це перша команда на цій посаді, і я чесно зізнався своїм підопічним, що вони залишаться в моєму серці і в моїй душі на все життя. Вони стали для мене немов рідними. Побажав їм, щоб у майбутньому усі вони стали хорошими боксерами і залишилися хорошими людьми! Молю Бога про те, щоб у подальшій роботі у мене були такі самі хороші команди, як ця. Для мене ця збірна – справжня «dream team»!
