_pictogram.svg.png)
Спортсмени-однолітки та «однокашники» з рідного коледжу кличуть його жартома «Президент» або «Зеля». Він – однофамілець Президента України, а ще – чемпіон України з боксу серед юніорів 2021 року, срібний призер юніорського Чемпіонату Європи-2021.
16-річний боксер з Мелітополя Олександр Зеленський у ваговій категорії +80 кг послідовно переміг суперників з Польщі, Азейбарджану та Хорватії. Всі поєдинки були дуже напруженими, та кожного разу наш співвітчизник впевнено виходив до наступного етапу змагань. І лише у фіналі в запеклому двобої наш співвітчизник поступився супернику з РФ.
В інтерв’ю прес-службі ФБУ юний боксер розповів про свої спортивні здобутки, а також про те, як знамените прізвище впливає на його повсякденне життя та стосунки з однолітками.
– Як ти прийшов бокс і яке значення він займає зараз у твоєму житті?
– Бокс – для мене це все, головне, заради чого живу. Боксом я займаюся з чотирьох років, тому вже не має сенсу його кидати (сміється). Раніше я часто програвав і дуже засмучувався. Але поступово йшов далі й далі і ось у цьому році нарешті дістався до звання чемпіона України. На сьогоднішній день вже не уявляю своє життя без боксу і не можу його кинути.
– По скільки тренувань проводиш на тиждень?
– Якщо це не активна підготовка до змагань, то зазвичай тренуюсь по шість разів на тиждень. Неділя – вихідний. Але напередодні турнірів підготовка набагато серйозніша.
– Згадаєш свої найвищі досягнення?
– В цьому році вперше здобув звання чемпіона України і вперше потрапив до складу збірної України, здійснив перший виїзд за кордон зі спортивною метою – ним став Чемпіонат Європи серед юнаків, що в липні відбувся в Грузії.
– Рівень організації змагань тобі сподобався?
– Так, звичайно. Я вперше брав участь у спортивній події такого рівня. Взагалі для мене була велика честь представляти Україну на такому рівні.
– А своїм виступом на турнірі задоволений?
– Для першого разу, гадаю, виступив непогано.
– Окрім тренувань та виступів на змаганнях, ти ще й навчаєшся?
– Так, в автомоторному технікумі у своєму рідному Мелітополі. Спеціальність – автомеханік. Але – це більше для звітності (сміється). На першому місці в мене стоїть бокс і спорт найвищих досягнень.
– З приводу твого прізвища. Чи часто порівнюють тебе з нашим Президентом, бодай жартома?
– Весь час порівнюють (посміхається), і я до цього звик. Ставлюся до цього нормально.
– Напевно, не обійшлося і без якогось прізвиська, яке дали тобі друзі?
– Звичайно, є, і не одне. Хтось називає – «Президент», хтось просто – «Зеля».
– Попередня професія нашого голови держави тісно пов’язана з жартами. А як у тебе з почуттям гумору?
– Відмінно!
– Ти як «Президент» маєш лідерські якості?
– Думаю, так. Можу повести команду за собою, налаштувати колег по збірній на переможний результат. Те саме і в коледжі, де мене знають майже усі.
– Напевно можеш розповісти і якісь цікаві історії, пов’язані з твоїм зростом... До речі, як ти вважаєш, чи допомагає тобі велика антропометрія у боксерських протистояннях?
– Мій зріст – рівно два метри. Як для 16-річного хлопця, можу назвати себе достатньо високим. В дечому зріст допомагає. Але насправді в боксі зріст точно не головне!
– Чи часто буває, що ще до початку бою відчуваєш, як суперники тебе бояться?
– Авжеж, таке іноді трапляється (посміхається). Це дуже добре видно по очах супротивника.
– Наскільки часто перемагаєш нокаутом?
– Частіше беру верх за рахунок більшої витривалості або техніки. Поки не можу назвати себе суперударним бійцем.
– Кому хотів би подякувати за твоє виховання як спортсмена?
– Звичайно, моєму тренеру Михайлу Олександровичу Сербаєву, з яким я займаюся вже протягом останніх трьох років.
– Яку найбільш мудру пораду отримав від нього?
– Ніколи не можна здаватися! У будь-якій ситуації, навіть тоді, коли здається, що шансів на перемогу немає, завжди можна знайти вихід. Це стосується як спорту, так і життя.
– Які плани на майбутнє у боксі?
– Буду готуватися до наступних турнірів – чемпіонатів Європи та світу. Попереду багато вершин, які буду намагатися підкорити.
