_pictogram.svg.png)
Віце-президент Федерації боксу України Михайло Поздняков був одним з тих спортивних функціонерів, хто особисто підтримував Національну збірну України на Чемпіонаті світу у Сербії. Одразу після світової першості Михайло Анатолійович полетів до Узбекистану на навчально-тренувальні збори збірної України до 22-х років. Після повернення до України ми розпитали його про побачене.
– Пане Михайле, ви були в складі української делегації на Чемпіонаті світу серед чоловіків-2021. Розкажіть про враження. Як вам турнір?
– Це був мій перший досвід відвідування міжнародних змагань з олімпійського боксу. Скажу одразу, що атмосфера навколо рингу була такою ж, як на топових чемпіонських поєдинках профі-боксу. На фіналах арена була заповнена вщент, не було жодного вільного місця. Спортивні функціонери з інших країн, з якими спілкувався на змаганнях, казали, що цього року організація чемпіонату світу від AIBA була на порядок вище, ніж на попередніх турнірах.
– Оцініть рівень боксу на чемпіонаті світу.
– У першу чергу хотів би відзначити, що, на мій погляд, всі збірні виставили свої найсильніші склади. Достатньо лише подивитися на команду Куби, яка привезла на турнір ту саму збірну, яка виступала на цьогорічній Олімпіаді в Токіо.
У нас команда була дуже молодою. Відчувалася відсутність Олександра Хижняка. На чемпіонат світу від України поїхали дуже хороші та талановиті хлопці, але вони протистояли набагато досвідченішим опонентам – першим номерам своїх збірних. Для прикладу візьму фінальний бій між Захарєєвим та Мусаєвим, в якому різниця у віці суперників склала дев`ять років.
Я з великим задоволенням спостерігав за чемпіонським поєдинком нашого Юри Захарєєва. Вихованець одеського боксу, на мою думку, був на дві голови вищим в класі за свого опонента з Федерації боксу Росії. І це в свої 19 років! Це вкотре говорить про високий рівень вітчизняної школи боксу.
У наших боксерів була солідна група підтримки: президент ФБУ Володимир Продивус, перший віце-президент ФБУ Дмитро Шенцев, президент Федерації боксу Одеської області Халід Мусаєв, президент Чернівецької обласної федерації боксу Володимир Загурський та багато інших. Було приємно спостерігати, як всі дружно вболівали за наших хлопців.
– Ви не так давно заступили на посаду віце-президента ФБУ. Розкажіть про свої обов`язки.
– У Федерації боксу України мені довірений міжнародний напрямок. В першу чергу мова йде про налагодження нових контактів в Європі. Задача на наступний рік – зміцнити наші позиції. Спільні заходи, нові контакти завжди йдуть на користь.
Федерація боксу України невеликим колективом робить величезний об`єм роботи і вирішує максимальну кількість завдань. Але головне – результат, якого ми досягаємо. Вважаю, що ми одна з найсильніших федерацій світу. У нас дуже хороша інфраструктура для розвитку хлопців. За останнє десятиліття команда ФБУ на чолі з Володимиром Продивусом зробила дуже великий об`єм роботи на міжнародному напрямку. На змаганнях у Сербії я вкотре власними очима пересвідчився в цьому.
У всьому світі ФБУ, як і наш президент, користуються великою повагою та невичерпним авторитетом. Володимир Продивус – це взагалі дуже сильна особистість, яка тримає в одній команді величезну кількість людей, не байдужих до боксу. У Сербії лідери своїх національних федерацій неодноразово зверталися до Володимира Степановича за порадою в різних ситуаціях. У багатьох суперечливих та навіть критичних випадках його думка була вирішальною для оточуючих. На кожному із заходів AIBA Володимир Степанович сидить у президії поруч з президентом Міжнародної асоціації боксу Умаром Кремльовим та президентом Європейської конфедерації боксу Франко Фальчінеллі. Це багато про що говорить.
– Після чемпіонату ви відразу вирушили до Узбекистану, щоб підтримати збірну України до 22-х років, яка перебуває на зборах…
– З чемпіонату світу ми повернулись в Україну о 04:00, і вже о 19:00 я полетів до Ташкента, де зараз на навчально-тренувальних зборах перебуває збірна до 22-х років. З тренерами ми довго спілкувалися. Всі вони говорять, що подібні збори, поїздки є надважливими. Зі слів вітчизняних спеціалістів, до наших хлопців вишиковувалися черги на спаринги, по п`ять-шість чоловік на одного. Наші хлопці настільки потужно відпрацювали в парах, настільки залишилися задоволеними, що це важко передати словами. У деяких навіть були розсічення, але така потужна бойова практика того вартує.
Зазвичай на зборах, які проходять в Україні, ніхто не викладається на повну, тому що всі свої. Навіщо один одного калічити? Мовляв, на змаганнях ще поб`ємося… Тут же ніхто нікого не знає. У кожного своя школа боксу, яка є особливою. Вважаю, що нашим боксерам треба більше їздити по світу і проводити більше таких зборів. Для хлопців це безцінний досвід. Іноді буває, що наші чудово боксують вдома, а коли виїжджають за межі країни – дещо не виходить, бо бракує міжнародного досвіду, а саме — подібних зборів…
