_pictogram.svg.png)
Олег Богомаз очолює Миколаївську обласну федерацію боксу вже не одне десятиліття. За цей час чимало боксерів з цього краю представляли Україну на турнірах найвищого рівня. Про злети та падіння, про знакові моменти в історії миколаївського боксу, а також про людей, які уособлюють в собі це поняття, Олег Богомаз розповів прес-службі Федерації боксу України.
- Пане Олеже, як та коли ви стали президентом Миколаївської обласної федерації боксу?
- Наша спільна з боксом історія насправді дуже давня! Пам`ятаю, що це було ще в ті часи, коли Україна тільки-но отримала Незалежність. Свою роботу у Федерації боксу Миколаївської області ми почали разом з друзями з того, що фінансували клуб боксу «Миколаїв». Після цього очолив Миколаївську обласну федерацію. Був не один рік віце-президентом Федерації боксу України. Взагалі, я сам займався боксом довгий час. Входив до складу збірної команди України, тому любов до цього виду спорту до мене прийшла невипадково. У нашій обласній федерації ми працюємо одним колективом майже тридцять років поспіль! Мало, що змінилось з того часу, як ми розпочинали цю справу разом.
- У свій час у збірній України завжди було по 3-4 боксери з Миколаївської області. Розкажіть про тих, хто робив найбільші успіхи на внутрішній та міжнародній арені.
- Я бачив багато талановитих та дійсно обдарованих боксерів, які були вихідцями з нашої області. Були й ті, які запам`яталися всій Україні! Це Олександр Ключко, який двічі ставав бронзовим призером чемпіонатів Європи, представляв нашу збірну на Олімпіаді в Пекіні і на чемпіонатах світу. Він майстер спорту міжнародного класу і своє звання заслужив важкою працею!
Багато років одним з лідерів української національної команди був і наш Олег Машкін. Золотий медаліст чемпіонату Європи і віце-чемпіон світу був своєрідним феноменом свого часу! Цікаво, що на світовій першості в Бангкоку у поєдинку за “золото” Машкін поступився самому Геннадію Головкіну. Олег представляв нашу країну і на Олімпіаді в Афінах, але поступився за крок до медалі. Він заслужений майстер спорту і зробив дуже багато для популяризації боксу в нашому регіоні.
Одним з найуспішніших наших боксерів також є Сергій Дерев`янченко! Вихованець Сергія Корчинського багато разів ставав чемпіоном України, був бронзовим призером чемпіонату світу 2007 року, який проходив у Чікаго. Сергій - учасник Олімпійських ігор, а також чемпіон Президентського кубку AIBA. Відзначу, що окремою сторінкою в його боксерській біографії є виступи у WSB, де він тричі ставав чемпіоном та двічі був найкращим боксером турніру. Сергій представляв італійську команду Milano Thunders та команду з Казахстану Astana Arlans. У новоствореній Світовій серії боксу нашому земляку не було рівних.
Дуже добре себе зарекомендував Сергій і в професійному боксі, де він виступає і досі. Всі пам`ятають його бій проти Головкіна, в якому, я вважаю, Дерев`янченко виграв! Скільки років слідкую за ними обома, а не пригадаю, щоб Головкін стільки пропускав, як в сутичці з нашим Сергієм. Це не тільки моя думка, але й думка багатьох спеціалістів.
Не менш яскравими були й сутички українця проти Даніеля Джейкобса та нової американської зірки Джермалла Чарло. Бокс Сергія був дуже переконливим. У нього яскрава манера, яка одразу запам’ятовується. Я бажаю Сергію вийти на ще один чемпіонський бій. У нього велике серце та сильний характер!
Все це боксери, які представляли наш край в олімпійському боксі раніше. Але й зараз у нас теж є гідна зміна. У цьому році на чемпіонаті України в Одесі першим став наш Ельмір Набієв. Він боксує у легкій ваговій категорії - до 54 кілограмів, але, тим не менш, показує дуже агресивний та потужний бокс. В Ельміра яскравий стиль! Навіть на чемпіонаті світу він дуже гідно себе показав. Я дивився його бій з венесуельцем, де судді віддали 3:2 на користь суперника Ельміра, але, на мою думку, це не той рахунок, який відтворює картину бою. Ельмір бився з віце-чемпіоном Олімпійських ігор, і, як на мене, переміг тоді саме наш боксер. В будь-якому випадку Набієв дуже молодий, і він є реальним кандидатом на майбутні Олімпійські ігри 2024 року. Я та багато досвідчених спеціалістів не бачимо у вазі Набієва іншого кандидата на участь в Олімпіаді. Дай Боже, щоб у Ельміра все вийшло!
- Велику роль в роботі успішної організації відіграє команда. Розкажіть про ваш колектив детальніше.
За останні два роки ми відремонтували всі зали. Поставили нові ринги в більшості боксерських клубів на території усієї області. Я дуже задоволений цією робою і тим, що нам вдалося. В нашій федерації зібралася дуже потужна команда, і приємно, що в ній чималий обсяг роботи виконують прославлені в минулому місцеві чемпіони – Віталій Волков, Олександр Ключко, Артем Царіков, Олег Машкін, який достатньо довгий час працював в управлінні у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради. Дуже допомагає і Вадим Меріков, який з нами з першого дня роботи федерації. Це людина, яка багато робить для боксу в Миколаївській області. Згадаю також і про генерального секретаря Федерації боксу України, уродженця Миколаєва Іллю Гуровича, якого ми всі дуже поважаємо. Ілля Аронович свого часу ставав бронзовим призером абсолютної першості СРСР. Ми дружимо з ним більше 30 років, і дуже приємно, що він не забуває свій рідний край.
- За кожним успішним боксером стоїть його тренер. Хто з миколаївських тренерів за ваш період роботи на чолі обласного осередку Федерації боксу України показував найкращі результати?
У нас є чимало славетних імен серед тренерів. Втім, є людина, яка в Україні уособлює в собі миколаївський бокс – це Віктор Костянтинович Запорожець. Майстер спорту СРСР міжнародного класу, учасник Олімпійських ігор у Мехіко, заслужений тренер України - він виховав не одну плеяду чемпіонів! Віктор Костянтинович двічі брав участь у матчевих зустрічах СРСР - США. У нас навіть є фотографія, де йому, ще молодому боксеру, тисне руку легендарний Джо Луїс. Не менш відомим в Україні спеціалістом є наш Микола Хаджиогло, який зараз займається розвитком жіночого боксу.
Великий внесок у розвиток миколаївського боксу зробив наш Сергій Корчинський. Заслужений тренер України, найкращий тренер Всесвітньої боксерської серії 2013 року є особистим наставником Сергія Дерев`янченка, про якого ми вже згадували. Разом вони пройшли дуже серйозний шлях і досягли чимало висот. Нині Сергій і досі відновлюється після всім відомої трагедії. Дай Боже йому здоров`я! Його дружина – це героїчна жінка, яка не опустила руки. Вона робить усе, щоб бути поруч та допомогти своєму коханому. Вважаю, що про таких людей, як Сергій та його дружина, треба писати книги. Зараз, до речі, в куті Дерев`янченка працює син Сергія Анатолійовича. Вони разом працюють у тренувальному таборі, на зборах.
У нас багато талановитих тренерів та й просто людей, яких я особисто та мої колеги дуже поважаємо за їхню роботу на розвиток миколаївського боксу. Це також Леонід Мальков, Анатолій Трондін, Олексій Капаца, Віталій Бакалець, Сергій Ковганко, Володимир Букалов, Віктор Царіков, Євген Харитонов, Володимир Гончаров, Максим Фатич, Тетяна Вороблевська, Влас Славінський, Тетяна Росовська, Олександр Сухарєв, Микола Борець, Геннадій Колесніков, Олег Чабан, Діана Мартинюк, Олег Брага, Михайло Бурмістров, Віталій Брагін, Олександр Боровик, Юрій Білецький та багато інших.
