_pictogram.svg.png)
В останні кілька тижнів в українських ЗМІ була опублікована низка статей з критикою як керівництва Федерації боксу України, так і деяких суддівських рішень, які були прийняті на Чемпіонаті України-2021 серед чоловіків в Одесі.
Критичні матеріали, що вийшли з подачі відомого вітчизняного спеціаліста, колишнього головного тренера Національної збірної України Дмитра Сосновського, не залишилися без уваги найавторитетніших представників української боксерської Феміди.
Тож прес-служба ФБУ надала слово для розвінчання деяких «міфів» про українське суддівство міжнародному технічному делегату (3 зірки) AIBА Ігорю Білецькому та його не менш досвідченим колегам.
Ігор Білецький, міжнародний технічний делегат AIBA:«Чомусь у суспільстві загальноприйнятою вважається думка, що всі біди в суддях. Якщо погано виступив спортсмен на турнірі – винні судді! Помилився тренер – теж винні судді!
Ніскільки не заперечую, що Дмитро Сосновський є заслуженим та високоповажним спеціалістом у світі боксу. Але такі вислови на адресу ФБУ, на адресу українських суддів, які він дозволяє собі останнім часом, його аж ніяк не прикрашають.
Водночас хотів би висловити власну думку на ті процеси, які відбуваються.
Зокрема, пан Сосновський чимало уваги приділив поєдинку між Цотне Рогавою і Дмитром Ловчинським у фіналі Чемпіонату України в Одесі, де, за його словами, рефері підняв руку не тому спортсмену, якого хотів би бачити переможцем сам Дмитро Дмитрович.
Що ж на це мені відповісти? Якщо ми будемо визначати переможців за думкою вболівальників та тренерів, то так ми не далеко зайдемо…
У боксі, як і в житті, є чіткі правила. Нагадаю, що судді, на відміну від інших учасників змагального процесу, не керуються емоціями, а ухвалюють рішення, керуючись виключно критеріями, які прописані в правилах АІБА.
Якщо казати про події вересня, то перемогу Цотне Рогави у тому фіналі визначили усі п’ять бокових суддів – рішення одностайне! Також важливо, що суддівський корпус в українському боксі на сто відсотків складається з дуже досвідчених спеціалістів, які знають про бокс усе. Усі без виключення члени суддівської комісії ФБУ займалися боксом раніше як спортсмени, деякі «доросли» у підсумку до звань майстрів спорту міжнародного класу.
І ще одна важлива деталь. Скажу з власного досвіду: на те, щоб виховати хорошого суддю – йде не менше 10 років. Далеко не кожна людина може опанувати цю професію.
Звісно, на змаганнях іноді трапляються непорозуміння – судді, звичайно, теж люди і не застраховані від помилок. Але для оскарження їхнього рішення існує загальноприйнята процедура, а саме – подання протесту на конкретний бій. Якщо ви вважаєте, що рішення суддів сумнівне, подавайте протест – і його розгляне у найкоротші терміни спеціальна переглядова комісія.
Повертаючись до бою Рогава – Ловчинський, свідками якого була не одна сотня глядачів у залі, а серед них – керівництво ФБУ, керівники обласних федерацій боксу, у тому числі Київської обласної федерації боксу, ніхто тоді не сказав ані слова стосовно того, що результат несправедливий. Про перегляд бою тоді не було жодного натяку…
Якщо так, то, я вважаю, всі питання мають бути зняті. І те, що зараз відбувається з боку деяких осіб, треба розцінювати лише як невдалий піар-хід, метою якого є намагання розхитати ситуацію напередодні виборів президента ФБУ. Ці політичні ігри мене цікавлять менше за все! Я можу дати оцінку тому чи іншому бою, як суддя. Все інше – стрясання повітря і більше нічого.
Відзначу, що жодних офіційних документів про буцім-то нашу дискваліфікацію немає і ніколи не було. Все решта – лише чутки, які нічим не підкріплені. Так само як і нісенітницею виглядають спроби звинуватити нас у нечесному суддівстві.
Всі ці «перетягування канатів» і пошук негативу напередодні звітно-виборної конференції ФБУ розгойдують наш човен, і, можливо, комусь це зараз вигідно. Але все це може завершитися дуже плачевно для українського боксу. Саме про нього – про український бокс – ми маємо думати перш за все. Адже чого ми варті і чи поважатимуть нас на світовій арені, якщо у себе вдома ми не можемо навести порядок?
Стабільність, на мою думку, дуже легко втратити і важко потім здобути!.. Те, що українського рефері – Павла Василинчука – визнали у серпні цього року найкращим суддею Олімпійських ігор у Токіо – це свідчення величезного авторитету українського боксу. Тож закликаю усіх в нашій державі не ламати те, чого ми вже досягли, і те, за що нас поважають у всьому світі».
Володимир Кладько, суддя AIBA (1 зірка), майстер спорту України з боксу:«Дуже поважаю Дмитра Дмитровича Сосновського як великого наставника. Я сам тренувався під його керівництвом у збірній України. Але його інтерв’ю, на мій погляд, було продиктоване якимось особистими мотивами або образами, і його критику наших авторитетних суддів аж ніяк не можна вважати об’єктивним поглядом на ситуацію.
Щодо дискваліфікації Василинчука і Білецького, про яку згадав Дмитро Дмитрович, це лише вигадка. Жодних документальних свідчень на підтвердження цієї теорії не існує. В Положенні про діяльність та організацію КДК ФБУ чітко прописані умови щодо застосування дисциплінарних санкцій: зокрема згідно ст. 9 п. 6 мають бути обов’язково отримані письмові пояснення такого рішення або зафіксована належним чином відмова особи від надання пояснень. А згідно ст. 9 п. 7 прийняття Комісією рішень про застосування санкцій до членів суддівського корпусу має прийматись виключно з урахуванням експертних висновків Суддівської комісії ФБУ.
Якщо нами будуть рухати якісь образи (або, припускаю, можуть включатися в нинішніх умовах і різні «політичні» моменти), якщо ми будемо сваритися та руйнувати те, що вже зроблено, то боксу в Україні не буде…
Ми повинні, навпаки, гуртуватися між собою та берегти український бокс, рівень якого, якщо порівнювати з іншими державами, на мій погляд, є дуже високим! За останні 2020-2021 роки юніорські, молодіжні та й дорослі збірні показують значні результати, посідаючи високі командні місця на європейських та світових турнірах. В тому заслуга самих спортсменів, тренерів, федерацій, а також суддівського корпусу! Так само у всьому світі визнаний і високий рівень українських суддів. Про це свідчить і відзначення нашого співвітчизника Павла Василинчука найкращим суддею Олімпійських ігор!
Тож будьмо єдиними і не дамо різним чварам зруйнувати наш улюблений вид спорту!»
Павло Василинчук, суддя AIBA (3 зірки), найкращий суддя Олімпійських ігор у Токіо:«На Чемпіонаті України-2021 серед чоловіків в Одесі я працював головним суддею, і поєдинок між Цотне Рогавою та Дмитром Ловчинським відбувався також і перед моїми очима. Бій тоді дійсно вийшов приблизно рівним. Але чому про нього згадали лише зараз – для мене незрозуміло. Всі п’ять судей віддали мінімальну перевагу одному спортсмену, я з ними солідарний. У тих, хто не погоджувався з цим рішенням, була безліч часу на спростування, на подачу протесту… Цього зроблено не було.
Також дивно читати думки відомого та шанованого спеціаліста про те, що судити боксерські змагання на Олімпійські ігри від України поїхала буцім-то не та людина, а «та» – залишилася вдома... Нагадаю, що за відбір суддів на Олімпіаду відповідає Міжнародний олімпійський комітет, і ніхто не може втручатися в його рішення. Якісь особисті образи, якщо вони є, повинні відходити на другий план. Ми всі – професіонали. І, на мій погляд, як мінімум неетично було з боку Дмитра Дмитровича робити якісь особисті оцінки з цього приводу.
І ще. Дмитро Дмитрович досить детально проїхався по виступу збірної України на цій Олімпіаді, але «забув» сказати про те, що на Іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році, де збірна виступала під його керівництвом, результат був зовсім провальним – жодної медалі. А в 2017 році, після «домашнього» тріумфу на Чемпіонаті Європи в Харкові, де на загальний успіх команди працювала вся Україна і в тому числі люди, яких він зараз обливає брудом, на Чемпіонаті світу в Німеччині під керівництвом Сосновського команда здобула одну золоту медаль Хижняка, тоді як решта представників команди вибули вже на першій та другій стадіях».
Микола Каракулов, виконуючий обов’язки голови Суддівської комісії ФБУ, суддя AIBA (3 зірки):«В Українській асоціації футболу, наскільки мені відомо, вже кілька років працює окремий підрозділ – Комітет з етики, який саме займається вирішенням суперечливих моментів у взаємовідносинах між окремими інститутами – суддями, тренерами, спортсменами… Гадаю, що перейняти подібний досвід не завадило б і нам, адже, на превеликий жаль, далеко не всім вітчизняним спеціалістам вдається стримати себе і не переходити межу загальноприйнятих етичних норм.
Дмитра Дмитровича Сосновського знаю як великого фахівця своєї справи і ставлюся до нього з повагою, але, на жаль, його спроби втрутитися у питання суддівства і намагання аналізувати роботу суддівського корпусу мене не можуть не зачіпати.
У нашій професії багато тонкощів. На те, щоб підготувати хорошого суддю, потрібно витратити чимало років. На жаль, у боксерських поєдинках нічия не передбачена. За підсумками раунду не може бути рахунку 10:10… Судді обов’язково мають визначити переможця, як би складно їм не було.
У боксі є чимало прикладів, коли один боксер наніс лише на 1–2 удари більше, ніж його суперник, і ця мінімальна різниця визначає фінальний вердикт. Причому якщо всі п’ять судей одностайні (рахунок – 5:0), це лише вітається! Це означає, що судді оцінюють спортсменів однаково і їхні рішення не протирічать одне одному.
Я вже не кажу про те, що є дивною ситуація, коли лунають нарікання на немов би то несправедливе рішення через два місяці після самого бою…»
