_pictogram.svg.png)
До Федерації боксу України звернувся батько однієї з колишніх провідних спортсменок жіночої збірної України серед молоді Олексій Гончаренко з проханням оприлюднити його звернення до загалу. Ми надали слово пану Олексію, щоб у подальшому запобігти ситуаціям в українському спорті, про які далі йде мова...
- Пане Олексію, які досягнення є у вашої доньки?
- Моя донька Юлія Гончаренко - майстер спорту України з боксу, шестиразова чемпіонка України, бронзова призерка Чемпіонату Європи серед юніорів, чемпіонка Всесвітньої гімназіади в Марокко. Юля нагороджена подякою міністра освіти і науки України за особистий внесок в піднесення міжнародного авторитету України, волю до перемоги та успішний виступ на Всесвітній літній гімназіаді 2018 року. Моя донька віддала боксу 10 років життя, але зараз її кар`єру фактично завершено...
- Що сталося? Чому зараз вона не тренується?
- Моя дівчинка була членом збірної і регулярно здобувала високі результати на внутрішній та міжнародній аренах. Далі в неї стався конфлікт з тогочасним старшим тренером жіночої збірної серед молоді та юніорок Сергієм Данилівим. Вони з Сергієм Данилівим не знайшли спільної мови.
Далі все це переросло в те, що він почав забирати в неї гроші. Вона мені спочатку нічого не казала, а лише потім завела відверту розмову. Сказала, що інші дівчата отримують гроші на харчування в ШВСМ. Розповіла, що всім дівчатам Данилів гроші на харчування роздав, а їй не дав. Сказала, що не буде більше ходити до нього на тренування. Попросила змінити зал.
Я пішов домовився в один зал на Пасічній у нас (і сама Юлія, і її вже колишній тренер представляють місто Івано-Франківськ - Прим. ред.). Коли вони дізналися про те, що вона туди ходить, то попросили її вигнати звідти.
Кожного дня моя донька приходила засмучена. Ми вирішили написати скаргу в обласну державну адміністрацію. Детально описали ситуацію та розповіли про те, що в дівчини пропадають кошти. Одразу після цього до мене почала надходити безліч дзвінків від тренерів. Моїй доньці подзвонив директор ШВСМ. Він хотів організувати зустріч Юлі із Сергієм Данилівим. Моя донька відповіла, що піде на цю зустріч лише зі мною. Їх це не влаштувало. Згодом ми дізналися, що вони написали заяву заднім числом, де вказали, що вона пропускала тренування і через це її виключили зі списків ШВСМ на отримання коштів на харчування.
- Що відбувалося далі?
- У моєї доньки раптом зник закордонний паспорт, який вона залишила в міністерстві після чемпіонату Європи. Окрім того, зникла і її медична картка, де були всі дані за останні 10 років. Сергій Данилів неодноразово погрожував мені через те, що я написав заяву на нього.
Коли вже було відкрито кримінальне провадження, мені до рук потрапили деякі документи. Згідно з ними, моя дочка мала отримувати кошти упродовж трьох років, а насправді отримувала їх лише півтора роки. Там не така значна сума. Мова йде про трохи більше ніж дві тисячі гривень на місяць. Але мене бентежить, що ці кошти виділялися на дитину, а витрачалися не на неї.
Нещодавно я прочитав, що Сергій Данилів хоче поновитися на посаді старшого тренера жіночої юніорської збірної. Це мене налякало. Я не хочу, аби іншим дівчатам теж вставляли палки в колеса та руйнували їхні кар`єри. У Даниліва є впливовий родич, який є народним депутатом України. Він допоміг йому закрити кримінальне впровадження. Втім, я вірю, що справедливість буде відновлена і хочу, аби цій людині провина не зійшла з рук.
