_pictogram.svg.png)
Знаний український спеціаліст Андрій Проскурнін, який від початку 2022 року очолює Національну жіночу збірну України з боксу, за свою кар`єру встиг попрацювати з національними командами Марокко та Йорданії. Про свій попередній досвід, плани на майбутнє, а також головну відмінність роботи з українками та спортсменками з інших країн Андрій В`ячеславович розповів прес-службі ФБУ.
– Ви вже встигли отримати хороший досвід, працюючи за кордоном. Лише зі збірною Йорданії ви завоювали 5 ліцензій на Олімпійські ігри- 2020, а на Олімпіаду в Ріо жіноча команда Марокко під вашим керівництвом однією з двох команд з усього світу здобула 3 з 3 можливих ліцензій. На Ігри у Лондоні чоловіча команда Марокко здобула взагалі 7 ліцензій. Андрію В`ячеславовичу, що для вас означає повернутися додому і працювати з українками?
– Дуже приємно, що у ФБУ відстежують здобутки наших тренерів за кордоном і оцінюють в першу чергу досягнення. Впевнений, що така селекція тренерів стане запорукою гарних результатів. Вдячний Федерації боксу України та особисто президенту ФБУ Володимиру Продивусу та першому віце-президенту ФБУ Дмитру Шенцеву за довіру. Володимир Степанович – сам у минулому боксер, до того ж хороший. Він чудовий керівник. За часи, відколи Володимир Степанович займає посаду президента Федерації боксу України, в нас були дуже хороші результати. Українські боксери ставали чемпіонами світу, Олімпійських ігор, вигравали чемпіонати Європи. Робота з Національною збірною України – це, безумовно, новий виклик для мене. Мені б дуже хотілося, аби дівчата під моїм керівництвом досягли хороших результатів на світовій боксерській арені. Головна задача – добре відбоксувати на чемпіонаті світу, а за два роки – потрапити на Олімпійські ігри і там досягти успіху.
– Яка головна відмінність між українками і дівчатами з інших країн, де ви встигли попрацювати?
– Українки рідніші. Вони близькі серцю, вони як родина. А там, за кордоном, ми чужинці. Там інший менталітет, зовсім інша культура. Тут все ближче.
– У січні ви вже встигли провести з командою спільні навчально-тренувальні збори. Які перші враження від спільної роботи?
– З дівчатами ми знайомі давно. Я раніше приїздив сюди на збори, коли ще працював в інших країнах, тому цей колектив для мене не є новим. Дівчата дуже хороші та бойовиті. В нас обдарована молодь, хороша еліта. Видно, що у всіх горять очі. Всі мають велике бажання добре виступити. Як відомо, перед цим через пандемію була тривала перерва у міжнародних змаганнях. Сподіваємося, буде більше міжнародних змагань, де ми здобудемо корисний досвід. Не на користь збірній інтриги та закулісні ігри, які використовують деякі люди в українському боксі для своїх цілей. Я проти цього.
– Зовсім скоро відбудеться чемпіонат світу. Які завдання ставите перед командою?
– Чемпіонат світу вже був тричі відтермінованим. У таких умовах готуватися нелегко. Через пандемію переносяться багато змагань і зборів. Втім, ми пристосовуємося до тих умов, які є. Це не змінює наших цілей. Ставимо перед собою задачу гарно виступити на чемпіонаті світу і повернутися з медалями. Одразу скажу, що до збірної потраплять тільки найкращі. Лише найсильніші дівчата представлятимуть Україну на чемпіонаті світу. Оцінювати буду майстерність та перспективу дівчат. Зі мною про щось домовитися, або пролобіювати когось в команду не вийде. Докладемо максимум зусиль, аби здобути якомога більше медалей. А там вже, як Бог покаже. Дуже хочеться, аби в майбутньому і на Олімпійських іграх ми мали свою представницю у кожній ваговій категорії. Це моя маленька мрія. У 2016-му збірну гідно представила на Олімпіаді Тетяна Коб, у 2021-му – Анна Лисенко. Шкода, що в 2012 році ніхто з українок не зміг кваліфікуватися на Ігри. Скажу об`єктивно, що всі шанси тоді були в Лілії Дурнєвої.
– Через пандемію постійно змінюється графік змагань та тренувань. Чи впливає це на підготовку?
– Безумовно. Нині ми ведемо перемовини щодо проведення спільних зборів з багатьма країнами, з якими у нас хороші дружні відносини. Мова йде про Польщу, Ірландію, Італію. Подивимося, що буде. Через пандемію є постійні зміни в календарі, до яких треба пристосовуватися. Якщо говорити про найближчі плани, то зараз у нас заплановані збори, після яких команда вирушить до Болгарії на найстаріший міжнародний турнір Європи «Странджа». В той же час інша група спортсменок нашої збірної – дівчата молодшого віку – буде готуватися до чемпіонату Європи до 22-х років, який у березні проходитиме у Хорватії. У нас є чимало обдарованих, здібних молодих спортсменок цієї вікової групи. Тож на даному етапі наша команда розділиться, щоб паралельно вирішувати ці завдання.
