_pictogram.svg.png)
Днями завершився міжнародний турнір з боксу «Кубок президента Казахстану 2014», і по його завершенню Україна має одну срібну медаль, яку завоював Дмитро Митрофанов та одну бронзу Олександра Ганзулі. Діма поступився у фіналі казахському боксеру Жанібеку Алімахнули. Бій був запеклим і в той час, коли шанувальники палко обговорюють справедливість такого рішення, ми запитали самого Діму про його фінальний поєдинок та турнір загалом.
Турнір анонсували як надзвичайно потужний через величезну кількість запрошених провідних боксерів. По суті мали приїхати перші-другі номери збірних. Чи видався він тобі по-справжньому важким?
На турнір дійсно запрошували тільки найсильніших, кращих з тих, хто зараз боксує за своїх збірних. Всі бої були складними, починаючи від першого дня і до фінальних поєдинків. Жоден бій не пройшов, як то кажуть, «в одну калитку». Доводилось докладати максимум зусиль, аби пройти далі суперники такі, що з ними варто рахуватися. Наприклад, мені довелося зустрітися у фіналі із чемпіоном світу.
Але ж якщо проходить міжнародний турнір такого класу, ще й зважаючи на титулованість учасників, то й перемоги у ньому багато вартують?
Перемога у важкому поєдинку – це безцінний досвід, як і участь у такому турнірі, куди приїхали тільки найкращі спортсмени. Я радий, що мені довелося взяти участь та представляти Україну.
Серед твоїх прихильників точаться суперечки, чи дійсно ти програв у фіналі, або ж суддівське рішення було дещо упередженим?
Судді присудили, а отже так воно і є. Я не маю суддівської кваліфікації, аби сперечатися про правильність чи неправильність присудження перемоги. Руку підняли не мені – значить не дотягнув десь. Наступного разу виступатиму тільки краще!
Які наступні змагання чекають на тебе?
Зараз почну готуватися до Чемпіонату України. Кілька днів відпочину від турніру у Казахстані та буду тренуватись до першості країни.
Тренуєшся у себе вдома, в рідному місті?
Я тренуюсь у Чернігові в клубі "Надія". До речі, майже все життя. До того займався при чернігівський школі-інтернаті, де я ріс, де я почав займатись боксом і тренувався під керівництвом Руслана Саїда, якому завдячую тим, що з мене виріс і боксер, і, сподіваюсь, хороша, гідна людина. Загалом, у Чернігові дуже багато достойних залів для занять боксом і я думаю мене скрізь раді бачити.
А от свої плани на 5-ий сезон WSB Дмитро не спішить розкривати, адже наступний цикл є олімпійським та боксери мають чималий вибір способів здобути олімпійські ліцензії, серед яких не лише Всесвітня серія боксу, але й нова програма, започаткована президентом AIBA, містером Чінг-Коу Ву – APB (AIBA Pro Boxing), у якій Україна теж має намір взяти участь. Діма зізнається, що не проти спробувати себе у новій лізі: «APB вимагає ще більшої витривалості, адже максимально наближена до професійного боксу. Це, безумовно, важче та вимагає дещо інших якостей від боксера, проте остаточного рішення я ще не прийняв».
Однак ми можемо не сумніватися – Дмитро Митрофанов ще не раз приємно вразить своїх вболівальників і на чемпіонаті України, і протягом усього заключного передолімпійського року
