_pictogram.svg.png)
Український боксер, представник нашої олімпійської збірної з боксу у Нанкіні Роберт Мартон посів 5-те місце на II Юнацьких Олімпійських іграх. Авжеж, Роберт був націлений лише на перемогу, проте здаватися так просто він не збирається, навпаки, готовий ще сумлінніше працювати та рішуче йти до здійснення нових мрій. Та й хіба можуть вони не здійснитись, коли головне правило Роберта у боксі – "Бачу ціль – не бачу перешкод", а за плечима незабутній олімпійський досвід?
Робі, розкажи як почався твій боксерський шлях?
У мої п’ять років тато вирішив, що Роберта треба конче записати на бокс і привів мене перший раз до зали.
Тато теж має якесь відношення до боксу?
Він у моєму віці займався боксом, але чисто для себе, на змаганнях не виступав, але тренувався.
Що мотивує тебе вже стільки років відкидати всі лінощі та приходити на тренування?
Спочатку ходив тому що треба було. Коли заставляли, коли сам хотів. А зараз поставив перед собою ціль і йду до неї. Взагалі цілей багато, є куди рости і що покращувати в собі, є до чого прагнути. Це і є моя мотивація – досягти своєї мети.
Який момент вважаєш найщасливішим у своєму житті?
Певно, що перемогу на Чемпіонаті світу серед юніорів 2013 року в Києві, де я став першим. Нещодавно я знову брав участь у Чемпіонаті світу і став третім. Це теж хороший результат, але, звісно, хотів стати першим, тому не можу сказати, що виконав поставлене завдання.
Ти сам зі Львова, чи просто вчишся там?
Ні, я з Мукачево Львівської області, а у Львові я вже чотири роки навчаюсь у спортивному училищі і потім одразу матиму змогу потрапити на третій курс інфізу.
Які куточки Львова особливо подобаються?
Центр міста, де можна добре відпочити. Там завжди приємно та цікаво і кожен раз знаходиш якісь нові місця, дворики. Львів вміє дивувати та зачаровувати.
Кілька фактів про Роберта Мартона, якими ти б хотів поділитися із читачем.
Думаю про мене варто знати, що я завжди впевнений, цілеспрямований, йду до мети не дивлячись ні на що і не бачу перешкод. Люблю природу, гуляти, ходити в походи. Дивлюсь багато комедій з друзями і не проти добре посміятися у хорошій компанії.
Як при новому знайомстві ти розумієш, що людина "твоя" і вам по дорозі?
Це має бути людина із добрим ставленням до мене, яка зможе відкласти свої справи і допомогти мені, якщо виникне така потреба. Особливо наочно виявляється ставлення друзів до тебе, коли ти приїздиш з перемогою і коли приїздиш із поразкою з якогось чемпіонату. Наприклад, коли я приїхав з Чемпіонату світу 2013 року, то на вокзалі мене, мабуть, половина міста зустрічала. А коли приїхав з третім місцем, то зустрічали родина та чоловік 5-6 найкращих друзів. Так само спочатку закидали смсками та повідомленнями вконтакті, а після поразки теж писали лише кращі друзі.
Що побажаєш нашим читачам та своїм шанувальникам, які слідкують за твоїми успіхами?
Бажаю, аби поруч завжди лишались вірні та близькі друзі і рідні, які можуть підтримати у важку мить і бажаю, аби таких важких митей траплялося якомога менше. Я радий, що в мене є такі надійні друзі і я радий, що вони зі мною протягом цих Олімпійських ігор.
