_pictogram.svg.png)
2021 рік був насиченим різними кінноспортивними заходами, але, безумовно, знаковою подією року, що минає, був візит в Україну президента Міжнародної федерації кінного спорту (International Equestrian Federation — FEI) Інгмара Де Воса.
Приводом для першого візиту президента FEI в Україну був 30-річний ювілей Всеукраїнської федерації кінного спорту, але причина візиту, як показала програма його перебування в нашій країні та проведені переговори з керівництвом спорту в Україні, була значнішою та важливішою. Але все по порядку.
Всеукраїнська федерація кінного спорту — ровесниця Незалежної України. І, як вся країна, наша федерація розвивається, не зважаючи на жодні проблеми та складності зростання. На погляд автора цих рядків, такий стан обумовлений, насамперед, логікою розвитку самого кінного спорту. А вона така.
За визнанням керівництва Міністерства молоді та спорту України, кінний спорт є лідером інвестицій у розвиток спортивної інфраструктури. Причому, на відміну інших олімпійських видів спорту, ці інвестиції — приватні. Результатом таких інвестицій є десятки кінних клубів та кінних заводів, які відповідають міжнародному рівню. Десятки власників кінних клубів, спортивних команд та кінних заводів (а не лідери — одинаки!) хочуть розвивати кінний спорт в Україні та вивести нашу країну до лідерів. Як показали наші бесіди з Інгмаром Де Восом, саме стабільний розвиток кінного спорту в нашій країні, з яким він ознайомився цього року завдяки зустрічам із президентом ВФКС Андрієм Міловановим та генеральним секретарем ВФКС Михайлом Пархомчуком, був головною причиною його візиту до України.
Представляти Інгмара Де Воса українській кінноспортивній спільноті немає потреби. Всесвітньо визнаний організатор та керівник FEI вже протягом 6 років зарекомендував себе фахівцем найвищого рівня. Про це говорять як довіра національних федерацій кінного спорту, переважна більшість представників яких двічі віддали свої голоси на підтримку Де Воса на виборах президента FEI, і його конкретна робота на цій посаді. Міжнародним визнанням вкладу Де Воса у розвитку кінного спорту було його обрання членом Міжнародного олімпійського комітету у 2017 році. Тому зустріч із такою видатною людиною була вкрай цікавою не лише для керівництва та членів Правління ВФКС, а й для десятків спортсменів та організаторів кінного спорту нашої країни.
Перебування президента FEI в Україні можна умовно поділити на дві частини. Більшість людей, які цікавляться кінним спортом, знають про участь Де Воса у святкуванні 30-річного ювілею Всеукраїнської федерації кінного спорту. Детальний опис цього заходу залишу іншим учасникам святкування або любителям обговорювати подібні події у соціальних мережах. Докладніше хочу зупинитися на другій (точніше, першій за значимістю), робочій частині візиту. Про цю частину візиту писатиму не з чуток, а як один із учасників переговорів, які проводив президент FEI І. Де Вос із керівництвом спорту України. (До уваги читачів, автор цих рядків мав за честь бути запрошеним керівництвом Міністерства молоді та спорту на переговори). Робоча частина візиту президента FEI була дуже насиченою: три раунди переговорів із керівництвом Національного олімпійського комітату України, Комітету молоді та спорту Верховної ради та Міністерства молоді та спорту України протягом двох неповних днів. І на всіх зустрічах Україну представляли перші особи відповідних організацій. Одразу після прильоту в Україну 16 грудня І. Де Вос зустрівся з президентом Національного олімпійського комітету України Сергієм Назаровичем Бубкою. Зустріч старих колег, членів Міжнародного Олімпійського Комітету І. Де Воса та С.Н. Бубки проходила у дружній атмосфері. Президент FEI відзначив сам факт участі українських кіннотників Інни Логутенкової та Олександра Продана в Олімпійських іграх у Токіо як важливу подію для спортивної України, оскільки представники далеко не усіх країн-учасниць FEI змогли завоювати путівки на Олімпіаду. Для кінноспортивної громадськості також важлива надана І. Де Восом інформація, що «чутки» про можливі обмеження за участю деяких дисциплін кінного спорту в Олімпійських іграх та інших міжнародних змаганнях значно перебільшені. Окремі випадки грубого, з погляду «захисників природи», поводження спортсменів з кіньми уважно аналізуються відповідними органами, які представлять свої результати громадськості. Жодних обмежувальних рішень ні Міжнародний Олімпійський Комітет, ні Міжнародна федерація кінного спорту, ні інші офіційні міжнародні організації не приймали. Зазначу також, що зустріч президента НОК та президента FEI лише за кілька годин після прильоту останнього в Україну була «певним не дотриманням» протоколу, але проходила так унаслідок надзвичайної завантаженості Сергія Назаровича (він мав брати участь у запланованих раніше заходах протягом усього наступного дня — 17 грудня). Саме з цієї причини він не зміг взяти участь і в урочистому святкуванні 30-річчя ВФКС та делегував на цей захід не менш видатну особу — свого заступника, віцепрезидента НОК Валерія Пилиповича Борзова.
Робочий графік головного дня візиту — 17 грудня проходив вже виключно за протоколом: офіційні особи, прапори сторін-учасниць переговорів, заяви глав делегацій, обговорення актуальних питань, прес-конференції та багато іншого.
Верховну Раду України на зустрічі з президентом FEI представляв голова Комітету з молоді та спорту Андрій Анатолійович Кожем’якін зі своїми колегами з підкомітету з питань спорту найвищих досягнень. Головну увагу у переговорах було приділено законодавчому забезпеченню розвитку кінного спорту та проведенню спортивних змагань в Україні.
Без перебільшення найважливішою для вирішення нагальних питань розвитку кінного спорту в нашій країні була зустріч у Міністерстві молоді та спорту. Представницьку делегацію з української сторони очолював Міністр молоді та спорту Вадим Маркович Гутцайт. Питання, обговорені сторонами на зустрічі, були настільки актуальними, що замість запланованих 40 хвилин вона проходила понад півтори години.
Головним, безумовно, було питання щодо стану кінного спорту в Україні. І. Де Вос зупинився на суттєвих результатах, досягнутих зі створення інфраструктури кінного спорту. Також він наголосив на участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях, приділивши при цьому особливу увагу розвитку дитячого та юнацького спорту як основи спорту вищих досягнень.
Президент FEI поінформував українську сторону про головні плани федерації на 2022 рік, принципи роботи федерації. Він підкреслив, що міжнародна федерація будує плани на основі співпраці з національними федераціями, які він вважає головними організаторами проведення як національних, так і міжнародних змагань у своїх країнах.
І. Де Вос відзначив зростання активності ВФКСУ на міжнародній арені, особливо в останні півтора роки, коли налагодилися тісні контакти керівництва FEI з керівництвом української федерації.
Детально обговорювали низку питань, пов’язаних із участю українських спортсменів у змаганнях за кордоном. Особливу увагу було приділено перетину кордону кіньми з України до Євросоюзу, зокрема до Польщі. І. Де Вос запевнив українську сторону, що FEI надасть максимальне сприяння у межах своєї компетенції для вирішення цієї важливої проблеми.
Не залишилася поза увагою і ситуація, що склалася в українському кінному співтоваристві після останніх виборів Президента та Правління ВФКСУ. Певною мірою, я був здивований поінформованості І. Де Воса про стан справ організації кінного спорту в Україні, в тому числі протистояння Асоціації кінного спорту України рішенням Всеукраїнської федерації кінного спорту України. На прохання міністра спочатку висловився І. Де Вос і позиція його була однозначною. По-перше, сам факт, що він схвалив запрошення ВФКСУ та прилетів до України, говорить про визнання легітимності повноважень ВФКСУ. По-друге, вирішення спірних питань спортивного життя в судах загальної юрисдикції не вітається міжнародним співтовариством. Як підкреслив І. Де Вос, такі суперечки мають вирішуватися виключно у третейських судах, найвищим з яких є спортивний арбітражний суд у Лозанні. Тільки його рішення визнається Міжнародною федерацією кінного спорту. По-третє, невиконання рішень національних федерацій окремими громадськими організаціями, спортсменами, суддями та іншими особами, які приймають участь у організації спортивного життя країни, розглядається як серйозне порушення статуту FEI. Насамперед, це стосується організації змагань. І. Де Вос поінформував українську сторону, що вже у 2022 році міжнародна федерація застосовуватиме санкції до організаторів та учасників несанкціонованих змагань в Україні.
Міністр молоді та спорту В.М. Гутцайт підтримав думку Президента FEI щодо проведення несанкціонованих змагань в Україні та запевнив його, що саме таку політику проводитиме і міністерство.
Велике зацікавлення всіх учасників переговорів викликали дві ініціативи керівництва ВФКС. Перша — стосовно проведення Генеральної Асамблеї FEI в Україні у 2022 чи 2023 роках. Друга пропозиція була ще амбітнішою: президент ВФКС Андрій Мілованов запропонував провести чемпіонату світу з однієї з дисциплін кінного спорту в Україні у 2026 році. Ці питання були у центрі уваги і у журналістів на заключній прес-конференції після закінчення офіційної зустрічі у Міністерстві. На превелике задоволення присутніх І. Де Вос оголосив, що готовий розглянути пропозиції української сторони. У всіх кіннотників залишається лише одне питання — чи зможе наша кінноспортивна спільнота припинити внутрішні сварки та консолідувати зусилля для проведення значних міжнародних заходів у найближчі роки. На цій мажорній ноті офіційну частину візиту було завершено.
За моєю оцінкою, офіційний візит президента FEI відбувся на найвищому рівні. Ми переконалися, що українська спільнота кіннотників є частиною великої міжнародної сім’ї кінного спорту. Наша кінноспортивна громадськість з перших вуст керівника міжнародної федерації отримала важливу інформацію щодо поточних справ та планів міжнародної федерації та оцінки стану кінного спорту в Україні.
І кілька слів щодо участі президента FEI І. Де Воса в урочистому святкуванні 30-річного ювілею ВФКС. Протягом багатогодинної зустрічі з учасниками урочистостей суворий чиновник найвищого рангу перетворився на цікавого співрозмовника та привабливого приятеля. Крім того, на святковій урочистості І. Де Вос виконав величезний обсяг роботи. Він взяв участь у всіх процедурах нагородження, фотографувався з усіма бажаючими (незалежно від їхнього суспільного становища та дрес-коду), брав активну участь у численних дискусіях. В особистій бесіді він зізнався, що захоплений українською гостинністю, вражений стравами української кухні, а найбільше зачарований українськими жінками і віддає належне українським чоловікам, які присвятили своє життя нашій спільній улюбленій справі — кінному спорту.
Розчарований пан І. Де Вос був лише єдиним фактом. Його вкрай здивувало, що заслужені люди, які багато зробили для розвитку кінного спорту в нашій країні — члени Асоціації кінного спорту України не були присутні на урочистому святкуванні 30-річного ювілею федерації. Він навіть перепитав, а чому, незважаючи на запрошення, ці пані та панове проігнорували перший візит президента FEI до України? Питання, зі зрозумілих причин, залишилося без аргументованої відповіді. Проте подив пана І. Де Воса породжує наступні питання вже в учасників кінноспортивної спільноти України. А як керівники Асоціації мають намір розвивати кінний спорт на міжнародному рівні? А куди штовхають ці пані та панове українських спортсменів, які стали заручниками їхніх амбіцій? Адже вони позбавляють їх права отримати чергові спортивні розряди та звання, завойовувати право бути учасниками збірних команд України, і приймати участь у міжнародних змаганнях, тобто, обмежують головні стимули, які привели людей у кінний спорт.
Насамкінець, хочу поділитися з читачами головним висновком, який я зробив після двох днів спілкування з першими особами Міжнародної федерації кінного спорту, Національного олімпійського комітету, Міністерства молоді і спорту України та Комітету молоді і спорту ВРУ. Сама атмосфера, в якій проходили офіційні переговори, позиція Міжнародної федерації кінного спорту і Всеукраїнської федерації кінного спорту та запевнення керівництва державних органів, що відповідають за розвиток спорту в Україні, вселяють впевненість, що українська кінноспортивна спільнота подолає хвороби зростання і спрямує свої зусилля на подальший розвиток нашої улюбленої справи — кінного спорту.
Член правління ВФКС Микола Безуглий
