_pictogram.svg.png)
Перемога на Всесвітній зимовій Універсіаді в Алмати нашої танцювальної пари Олександри Назарової/Максима Нікітіна залишила дещо «у тіні» участь у цих же змаганнях найсильнішого українського одиночника Івана Павлова. У турнірі чоловіків, який за складом учасників виявився найсильнішим серед усіх представлених на Універсіаді дисциплін фігурного катання, молодший «колега» наших чемпіонів посів 15-е місце. Проте його прокат обох програм не залишився непоміченим: Іван дістав позитивні оцінки як від глядачів, так від багатьох фахівців.
Чи всі завдання виконав фігурист, чим найбільше порадував і чим засмутив своїх тренерів під час виступів як на Універсіаді, так і на нещодавньому чемпіонаті Європи, нашому сайту розповів наставник Івана Павлова Дмитро Шкідченко.
Дмитре Валентиновичу, як Ви оцінюєте виступи свого учня на обох турнірах у контексті підготовки до світової першості?
-Як досить успішні. Щодо чемпіонату Європи, то ці змагання були для Івана також випробуванням його морально-психологічних якостей і він добре склав цей іспит. У технічному аспекті він, я би сказав, на 99 відсотків виконав усе, що у нього є в програмах – йдеться про складність, набір елементів, якість катання. Було зірвано лише один стрибок – другий потрійний аксель у довільній. На жаль, це місце у нас наразі залишається «під питанням» - щоразу гадаємо: вийде-не вийде… Тому зараз акценти у роботі розставимо так, щоб виконанню цього стрибка було приділено максимальну увагу. Але загалом до виступу Івана в Остраві у мене немає претензій. Він зміг мобілізуватися у складній ситуації і показати справжній чоловічий характер.
Мене як тренера порадувало, що усі ці якості Іван продемонстрував і на Універсіаді. Тут були свої складнощі. Свою роль зіграли такі фактори як високе конкурентне середовище змагань(серед учасників були призери Олімпіад, чемпіонатів Європи, світу), недостатній часовий інтервал між обома зазначеними турнірами, кліматичні особливості Алмати. У мого учня ще не так багато змагального досвіду, щоб легко адаптуватися до таких навантажень. Але він не «розвалився», добре тримав програми і знову, як на чемпіонаті Європи, отримав хороші відгуки про своє катання. Так, були помилки, це, знаєте, молодим притаманно… У короткій Іван хотів якнайкраще виконати фліп, який потрапив під сумнів суддів в Остраві, проте не вийшло - вочевидь від надмірного старання. Так само повторилася помилка з другим потрійним акселем. Не виключено, що до чемпіонату світу переглянемо розстановку елементів, щоб потрійний аксель був ближче до початку програми.
Чи розглядається можливість все ж включити у змагальну програму ЧС у Хельсінкі стрибок у чотири оберти?
-Так, тепер це завдання набуло нагального характеру. Ми шукаємо таку можливість. Планується, що підготуємо програму у двох варіантах – зі стрибком у чотири оберти та без нього, і упродовж часу, що залишився до стартів, будемо стежити, як Іван з цим упорається. Зазначу, що загалом у виконанні елементів ультра-сі ми рухаємося у бік стабілізації. У цьому напрямку Іван помітно прогресує, що додає оптимістичного настрою.
Вочевидь, і компоненти не відсуваються на другий план…
Безумовно. Приємно, що і на чемпіонаті Європи, і на Універсіаді Іван, окрім стрибкових елементів, намагався бути максимально артистичним, представити свої програми емоційно. Ми багато працюємо над чим аспектом і будемо посилювати цю роботу до стартів у Хельсінкі.
Хочу також відзначити, що програми цього сезону дуже вдалі, зокрема, коротку поставила для мого учня наш, український тренер Марія Тумановська-Чайка. Іван сам каже, що йому надзвичайно комфортно з ними кататися. На мій же погляд, коротка (у стилі хіп-хоп) йому більш зрозуміла, а от довільну (саундтрек з кінофільму «Кривавий діамант») спортсмен начебто ще повністю не відчув. Тобто йому подобається музика, постановка, але повністю зібрати програму у технічному плані поки що не вдається. І це ще одне «домашнє завдання», виконавши яке у ряду інших ми зможемо приїхати до Хельсінкі у повній бойовій готовності.
Людмила Власюк.
