_pictogram.svg.png)
Майже рік,упродовж якого працює Українська федерація фігурного катання на ковзанах, можно сміливо рахувати за формулою «рік за два». Діяльність УФФК розпочалася у надзвичайно складних умовах. Після звітно-виборчої конференції,на якій було визнано незадовільним чотирирічний підсумок роботи попереднього президента,новообраному керівництву впору було негайно проводити не стільки реформи,скільки «рятувальні заходи»,щоб зберегти саму Федерацію. Заяви,що лунали на зібранні про те,що ситуація в організації загрожує катастрофічними наслідками для вітчизняного фігурного катання,виявилися не перебільшенням…
Як вдалося організувати роботу Федерації у цих екстремальних умовах та уникнути серйозних ризиків,які завдання виконані,а які ще очікують свого вирішення, про перспективи подальшого розвитку фігурного катання в Україні, перемоги та поразки наших спортсменів розповідають у ексклюзивному інтерв’ю президент УФФК Михайло Макаров та голова Опікунської ради УФФК Ганна Турчинова.
- Михайле Олександровичу, у серпні виповниться рік,як Ви очолили Федерацію,причому, у надскладний для неї період.Чи передбачали,наскільки серйозні проблеми доведеться вирішувати?
Михайло Макаров: Коли до мене звернулася група заслужених фахівців цієї сфери з проханням балотуватися на посаду очільника Федерації, я,звісно, уважно вивчив ситуацію і прийняв цілком зважене рішення.
На момент проведення звітно-виборчої конференції трудові стосунки між тодішнім президентом та колективом уже сягнули критичної точки. Людей обурювали непрофесійні кадрові зміни,непрозорий бюджет,незрозуміла стратегія розвитку фігурного катання,одноосібні прийняття рішень,а відтак – фактична руйнація демократичних принципів управління громадською організацією. Все це дійшло до краю і загрожувало поставити Федерацію на межу краху.
Чому з’явилася моя кандидатура? Мабуть,логічно,що при тому накалі пристрастей була гостра необхідність,передусім,у менеджері,який зможе навести порядок з документацією,побудувати ділові стосунки як всередині організації,так і з міжнародними інституціями, вестиме збалансовану і прозору бюджетну політику і при цьому керуватиметься принципами відкритості та взаємоповаги. Вважаю,що саме з цих позицій колектив і голосував на конференції,на яку мій попередник не виявив бажання прийти.
Зазначу,що я нейтральна людина і не є тренером чи спортсменом у минулому. Але навіть «погляд зі сторони» не позбавив емоцій під час ознайомлення з документами,що дісталися нам,так би мовити, у спадок…
Причому,жодного первинного документу ми так і не отримали,натомість,як гриби після дощу,почали з’являтися боргові зобов’язання. З них буквально шокуючим був борг Федерації перед столичним Палацом спорту за проведення
міжнародного турніру «Ukrainian Open-2013» - 380 тисяч гривень. Уявіть ситуацію:за зазначеним боргом не виплачено жодної копійки, гроші на рахунках Федерації відсутні,а тим часом з урахуванням штрафних санкцій,пені тощо сума уже зросла майже до 500 тисяч. Розпочинати робити щось корисне з такими «хвостами», самі розумієте,дуже складно.
Знадобився майже рік,щоб вирішити цю проблему. Докладено максимум зусиль, витрачено неймовірну кількість часу,сил,ресурсів,які можна було б спрямувати на більш корисні для фігурного катання справи,ніж погашення боргу колишнього президента…Але наразі можемо зітхнути з полегшенням: ми досягли мирової угоди з керівництвом Палацу спорту,розстрочки виплати коштів і навіть уже погасили частину боргу. Рахунки розблоковані і тепер Федерація може повноцінно працювати й розвиватися далі. Величезна подяка за все це нашій Опікунській раді, з якою ми пройшли разом через усі перипетії цього процесу і вклад якої у позитивне вирішення даного питання важко оцінити.
Ганна Турчинова: Мабуть, картина буде неповною,якщо не додати, що цей період був насичений судовими позовами так званих попередників. Про що тільки у них не йшлося! І про начебто нелегітимну діяльність федерації, і про «зловживання», у цьому нездоровому запалі подали позовну заяву навіть проти Міністерства юстиції України. Список довгий,немає сенсу все перераховувати,адже головне,що навіть у такий складний час Федерація жила,працювала і рухалася вперед. Зокрема,у належні терміни проведено національні чемпіонати серед юнаків,дорослих та юніорів, забезпечено підготовку фігуристів до найважливіших міжнародних турнірів,вчасно та якісно вирішувалося безліч інших нагальних питань. Хоча з названих причин сезон,що минув, був чи не найважчим в історії вітчизняного фігурного катання, ми вистояли. Переконана,що відтепер усі процеси,пов’язані з подальшим розвитком нашого виду спорту, підуть швидше.
-Наші фігуристи,зі свого боку, також здебільшого впоралися зі своїми завданнями на сезон. Якою є офіційна оцінка Федерації їхніх виступів на найважливіших міжнародних змаганнях?
Ганна Турчинова: Гадаю,ми маємо бути задоволеними спортивними підсумками сезону,хоч він і роздав усім нам – спортсменам,тренерам,Федерації чимало завдань «на завтра». Без сумніву, уроки буде засвоєно,а помилки ретельно проаналізовано. Але ж і святкувати є що. Досить гучно заявив про себе у минулому сезоні наш танцювальний дует Олександра Назарова/Максим Нікітін. На чемпіонаті Європи в Остраві харків’яни увійшли до топ-десятки кращих фігуристів континенту у цій дисципліні,посівши 9 місце, з Всесвітньої Універсіади привезли золоту медаль, успішно виступили на чемпіонаті світу в Гельсінкі,здобувши для України олімпійську ліцензію. Ми дуже раді срібній нагороді одиночниці Анастасії Гожви,яку вона виборола на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Ерзурумі, а також вдалому виступу на юніорському чемпіонаті світу Ярослава Паніота,котрий посів 10-е місце і дав можливість взяти участь у наступному чемпіонаті уже двом українським фігуристам…Цілком конкурентоздатними на міжнародній арені показали себе одиночники Анна Хниченкова,Іван Павлов,хороші перспективи бачимо у молодшого покоління,зокрема,танцювальної пари Дарія Попова/Володимир Бєліков, Марія Голубцова/Кирило Бєлобров,Ольга Гіглава/Єгор Єгоров,одиночниць Софії Нестерової та Анастасії Архипової. Прикро лише, що розпалася спортивна пара Рената Оганесян/Марк Бардей. Заміни їм поки що не видно,але на це є об’єктивні причини. Парне катання – технічно важка дисципліна,яка постійно ускладнюється, і мало хто з батьків прагне бачити тут свою дитину. Здебільшого віддають перевагу одиночному катанню та танцям. Поки що питання щодо спортивних пар залишається відкритим,але,сподіваюся,що з часом ми все ж побачимо на льоду «парників»,котрі представлятимуть Україну на міжнародному рівні.
Загалом, як бачите, маємо всі підстави для оптимістичних прогнозів. Своїми ж завданнями вбачаємо стабілізацію роботи Федерації,виведення її на новий,вищий рівень з тим,щоб наші фігуристи знову зійшли на п’єдестали міжнародних змагань. Нам дорогий кожний спортсмен,кожний фахівець,вони мають знати,що потрібні своїй Федерації і своїй країні. Тому ми прагнемо організувати діяльність УФФК таким чином,щоб усі працювали спокійно,безконфліктно і без форс-мажорів.
-Цей рік був нелегким і для дитячих спортивних шкіл,зокрема,столичних – «Лідер» та «Сюїта»,які також потрапили у «штормову зону». Яка ситуація у цих закладах у даний час?
Ганна Турчинова:Так,на жаль,колишній президент пан Ларін у своїх намаганнях втриматися на посаді не пошкодував навіть дитячі школи,хоча всім відомо,що виховання юних фігуристів має відбуватися,так би мовити, «у тиші»,адже будь-який збій у цьому процесі може – прямо чи опосередковано - зачепити і дитину.
Стосовно директорів названих двох шкіл справді було влаштовано негідні розбірки,школи залихорадило. У підсумку Київська міська держадміністрація,якій належать заклади,провела новий конкурс на посади їх керівників,щоправда,проігнорувавши численні звернення громади щодо включення до складу комісії представника Федерації. Та якщо у випадку з «Лідером» переміг здоровий глузд і директором обрано фахівця у даній сфері,чемпіона Європи Дмитра Дмитренка,то з «Сюїтою» вийшло з точністю до навпаки. Вочевидь, не без стороннього впливу у конкурсі перемогла людина без досвіду,конче необхідного у цій справі, без заслуг,без авторитету…Це викликало незадоволення колективу і всі висококваліфіковані фахівці написали заяви на перехід до «Лідера».
Наслідки цих подій плачевні. Залишки «Сюїти» важко назвати повноцінною школою фігурного катання,це,радше,заклад для масового катання. Приймаються усі, немає відбору,немає відсіву,діти то відвідують,то не відвідують заняття,просто якийсь балаган! Але контракт підписано до кінця року, а далі будемо дивитися і приймати відповідні рішення,оскільки було б безвідповідально втратити таку необхідну для виховання юних фігуристів школу.
Михайло Макаров. Я хочу додати, що фахівці,які працюють у фігурному катанні– по усій вертикалі – це люди,абсолютно віддані своїй справі,свого роду фанати,які життя присвячують цьому виду спорту. Тому неправильно і навіть абсурдно застосовувати класичні критерії відбору під час призначення керівників дитячих шкіл. Тут необхідно було вислухати тренерський склад, увесь колектив,визначити і оцінити,хто з кандидатів користується авторитетом,повагою,має певний досвід і на основі цього приймати рішення. По суті,успішність роботи шкіл залежить від тренерів. І коли їм нав’язують керівника,ігноруючи їхню думку та керуючись якимись адміністративними та іншими міркуваннями,результатів чекати доведеться довго…
-Чи реально змінити цю систему,адже така ситуація і в інших видах спорту? Відомі випадки,коли на посади директорів спортивних шкіл призначали колишніх військових,адміністраторів готелів тощо…
Ганна Турчинова:Однозначно,таку систему треба міняти,якщо ми хочемо бачити якомога більше українських спортсменів переможцями та призерами міжнародних змагань. При призначенні директорів шкіл останнє слово має залишатися за спортивними федераціями з тим, щоб ці спеціалізовані заклади очолювали фахівці з профільними знаннями. Федерація, а не чиновник,здатна зробити правильний вибір,бо володіє усім комплексом знань щодо специфіки навчання у таких закладах. Те,що відбувається зараз, шкодить розвитку українського спорту. Це так само дивно,якби саме чиновники визначали,хто має очолити,наприклад,хореографічне училище.
Михайло Макаров: Насправді,ми працюємо у цьому напрямі, провели переговори з безліччю чиновників, взяли участь у великій кількості нарад….Але щоразу наштовхуємося на один і той самий бар’єр: дитячі спортивні школи є комунальною власністю, відтак положення про керівників цих закладів – прерогатива міської влади.
-У контексті подальшого розвитку фігурного катання ключовими є питання фінансування.Що отримує Федерація на названі цілі від держави і чи залучаються спонсори,зокрема,для допомоги провідним фігуристам?
Михайло Макаров: Не варто забувати,що фігурне катання є надзвичайно іміджевим видом спорту для країни,її рейтингу у світі, тому розвивати та популяризувати його без конкретної державної підтримки неможливо.
Давайте подивимося,яка сума передбачена Міністерством молоді та спорту України для того,щоб можна було виконувати ці завдання. Якщо не враховувати фінансування підготовки членів національної збірної – кандидатів на участь у зимових Олімпійських іграх-2018,яке виділене в окрему «Олімпійську програму»,то ми маємо до кінця року грошове забезпечення лише трьох заходів – кваліфікаційного турніру в Оберстдорфі(Німеччина) та двох чемпіонатів України: серед юнаків та дорослих. Загальна сума,виділена на всі три турніри, становить лише 623 тисячі гривень. З цього випливає,що левова частина витрат лягає на плечі УФФК та батьків наших спортсменів.
У такій ситуації важко навіть уявити,яким чином ми змогли б налагодити роботу,якби не організаторські таланти керівника Опікунської ради УФФК Ганни Турчинової. Лише завдяки її зусиллям у нас з’явилися офіційні спонсори,які,до речі, також увійшли до опікунської Ради. Тому безмежна подяка усім – і Ганні Володимирівні,і «Укргазбанку»,який фінансує підготовку нашої провідної танцювальної пари Олександри Назарової та Максима Нікітіна, і компанії «Макро Стандарт Буд». Усіх наших спонсорів об’єднує глибоке розуміння того,наскільки важлива підтримка талановитих спортсменів,які захищають честь своєї країни на міжнародній арені і своїми перемогами зміцнюють її авторитет.
Ганна Турчинова: Насправді саме завдяки таким небайдужим людям Федерація змогла у цьому році перевести дух і продовжити свою діяльність. Адже,коли ми приступили до своїх обов’язків, на рахунках було,як то кажуть, «по нулях». Й досі неясно,куди поділися гроші. Без допомоги спонсорів,невідомо,як би ми вийшли з такої серйозної ситуації,у яку загнав УФФК попередній керівник.
-Ви згадали про «Олімпійську програму».Чи має аналогічний проект Національний олімпійський комітет?
Ганна Турчинова: Так. Вірніше,це програма Міжнародного олімпійського комітету,яка надсилається Національним олімпійським комітетам і передбачає фінансову підтримку членів олімпійських команд з різних видів спорту з метою кращої підготовки до Олімпійських ігор. Щодо фігурного катання зазначу,що усі наші провідні спортсмени отримують ці стипендії – по 750 доларів Назарова та Нікітін,решта – по 250 доларів. Тут потрібно враховувати,що з урахуванням податків остаточна сума є меншою. До цієї групи входила також спортивна пара Оганесян/Бардей,але,як уже зазначалося, вона припинила виступати. З огляду на це НОК погодився з доводами нашого віце-президента Данііля Амірханова про перерозподіл цих коштів. Також треба додати, що президією федерації було прийняте рішення про виділення коштів у розмірі 2000$ для Анни Хниченкової, Анастасії Гожви, Івана Павлова і Ярослава Паніота
Наразі одне з наших основних завдань – пошук нових партнерів та спонсорів з тим,щоб у спортсменів була можливість повноцінно тренуватися,купувати спорядження, а у Федерації – відправляти їх на збори,змагання,забезпечувати медичне обслуговування.
Михайло Макаров:Зауважу,що з огляду на непросту ситуацію у фінансовому секторі, ніхто з членів Президії,окрім технічного персоналу,не отримує зарплати. Ми працюємо на громадських засадах.
- Водночас численні проблеми,які довелося долати УФФК, не завадили Вам розробити ряд цікавих проектів. Один з них – будівництво критої льодової арени у Києві. Розкажіть,будь,ласка,про це детальніше.
Михайло Макаров:Необхідність будівництва власної спеціалізованої льодової арени логічно випливала з наших реалій. Від українських фігуристів очікують високих результатів,але мало хто замислюється над умовами,у яких ці результати власне й формуються. Тим часом,дефіцит льоду в Україні вкрай гострий. Навіть у столичному регіоні професійний лід – це одна ковзанка на вулиці Шалетт,яку до того ж фігуристи мусять ділити з хокеїстами та ковзанярами з шорт-треку. У такому мегаполісі як Київ мати лише одну ковзанку стандартного розміру – не просто мало,а критично мало.
Ганна Турчинова:Та це просто соромно для України! Наприклад,у Білорусі,де 9,5 млн населення,лише у Мінську збудовано центральну льодову арену,шість тренувальних ковзанок і ще льодовий стадіон у спальному районі. У нас же ситуація з наявністю льоду загострилася після проведення Євро-2012 з футболу. Недалекоглядні рішення чиновників щодо знесення ковзанки «Крижинка» поблизу Палацу спорту та НСК «Олімпійський» не тільки позбавило спортсменів тренувальної бази у центрі Києва. Вони поставили хрест на тому,що Україна зможе приймати у себе змагання міжнародного рівня,оскільки за вимогами ISU перехід з основної арени на тренувальну має тривати не більше 15 хвилин.
Михайло Макаров:Проаналізувавши реальний стан справ, Федерація ініціювала і розпочала процес обговорення щодо будівництва у столиці великої льодової арени. Відразу скажу,що ми отримали повну підтримку у Міністерства молоді та спорту України. Додає оптимізму і партнерство з відомою канадською компанією BEHLEN Engineering,яка існує на ринку з 60-х років минулого століття і споруджує спортивні об’єкти в усьому світі. Ідея про співпрацю з канадськими фахівцями з’явилася якраз після того,як ми побачили й ознайомилися з побудованими ними аренами.На даний момент майбутнє будівництво льодової арени має статус передпроектної пропозиції. Ми активно шукаємо кредитні лінії, фінансові можливості у різних фондах,інвестиційних агентствах і сподіваємося,що наприкінці року зможемо надати міській владі, міністерству конкретні плани щодо будівництва такої масштабної спортивної споруди.
-Якими Ви бачите її основні технічні та функціональні характеристики?
Михайло Макаров:Хотілося б,щоб це була арена,гідна такої держави як Україна,щоб на її льоду можна було проводити змагання будь-якого рівня,у тому числі й найвищого. Наразі ми плануємо її як комплекс загальною площею понад 30 тисяч кв.м з двома тренувальними полями,розташованих поруч, залами з хореографії,фізичної підготовки,глядацькими трибунами,які мали б якнайменше 5 тисяч місць. Передбачається,що арена надаватиме увесь спектр необхідних послуг - медичне обслуговування,інструктаж, фізичну та хореографічну підготовку,застосовуватиме сучасні методи реабілітації. Звісно, у процесі пошуку кредитних коштів бажання та можливості можуть коригуватися.
-Чи планується відкрити цей «дім фігуристів»для інших зимових видів спорту?
Ганна Турчинова: Ми будуватимемо арену,передусім,як базу для фігурного катання,оскільки якість льоду після тренувань хокеїстів викликає,м’яко кажучи,багато нарікань. Ми не можемо допустити,щоб наші діти виходили на переритий,з ямами та вибоїнами лід,наражаючись на отримання травм. У нас досить арен,де можуть тренуватися хокеїсти. Але,звичайно,якщо вони попросять провести той чи інший турнір,то будь ласка, ми підемо назустріч. За винятком використання тренувальних ковзанок.
-Чи задовольняє Федерацію професійний рівень українського тренерського та суддівського корпусів?Як організовано процес підвищення їх кваліфікації?
Ганна Турчинова:Наші тренери старшого віку – це корифеї,які й створювали школу фігурного катання. Не впевнена,що такі фахівці потребують навчання,навпаки,до них треба звертатися для отримання знань. Це Марина Амірханова,Дмитро Шкідченко,Галина Кухар,Олександр Артищенко,Галина Чурілова,Марія Тумановська-Чайка,Олександр Тумановський, Наталія Воробйова,Ірина Чубарець…Я би сказала,що їх кваліфікація на рівні докторів наук,а було б дивно,щоб докторів хтось постійно навчав.
Ви бачите,скільки українських фігуристів виступає (і успішно!) за інші країни.Їх відкрили і розвинули талант якраз наші тренери. Наразі українським фахівцям треба лише одне – належні умови та лід,щоб вони могли спокійно працювати. Все. Вони нічого більше не просять.
Михайло Макаров: Увесь наш тренерський корпус,у тому числі й ті,хто працює з дітьми,готуючи юну зміну, заслуговує лише на високу оцінку своєї роботи. А також подяку,що створювали та розвивали в Україні школу фігурного катання,зберегли її досягнення,залишившись для цього у своїй країні,хоча,не сумніваюся,що за кордоном вони були б так само затребувані.
Я згоден з Ганною Володимирівною,що УФФК має зробити все можливе,щоб наші тренери,судді отримали гідні їхнього рівня умови для своєї діяльності. Зокрема,інститут суддівства потребує більш інтенсивного розвитку.Нам необхідно якісно готувати молодих фахівців,відправляти їх на семінари,курси,щоб українські судді були представлені на змаганнях усіх рівнів. У даному напрямі Федерація працює дуже активно.
Ганна Турчинова:Принагідно хочу подякувати декану факультету фізичного виховання та спорту Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова Олексію Валерійовичу Тимошенку за те,що він пішов нам назустріч і вніс до навчального плану нову дисципліну – суддівство у спорті. У нас справді є певні проблеми,пов’язані з недостатньою кількістю молодих суддів міжнародного класу.
У цьому контексті надзвичайно важливо,що з’явилася можливість дещо виправити ситуацію. Крім того,студентам надається можливість реалізувати себе не лише як тренерів і викладачів фізичного виховання,але й удосконалюватися у суддівстві.Навчання організовано максимально ефективно,зокрема, після прослуховування теоретичного курсу студенти проходять практику,причому, обов’язково на змаганнях.
-Для популяризації фігурного катання в Україні вкрай важливо,щоб воно повернулося на телеекрани. При яких умовах,на Ваш погляд,це може відбутися?
Ганна Турчинова:Шанувальники фігурного катання,котрі змушені шукати виступи українців на чемпіонатах Європи,світу по телеканалах чужих країн, мають знати,що це питання практично не залежить від УФФК. Його треба ставити керівництву українських телевізійних каналів. На жаль, тенденція така,що вони не горять ніяким бажанням радувати людей показом змагань не лише з фігурного катання,але й з інших видів спорту,крім,хіба що футболу. Таке враження,що хтось ніби навмисно хоче,щоб глядач увесь вечір дивився,як численні експерти «пережовують» незначну політичну подію,ніж насолоджувався мистецтвом,яким і є фігурне катання…Навіть зі своїх новинних програм більшість каналів виключили інформацію про спорт.Якщо ви самі не зайдете в інтернет,з телевізійних екранів нізащо не дізнаєтеся,як виступив ваш улюблений спортсмен, як зіграла команда, які спектаклі йдуть у театрах. Немає інтелектуальних шоу,сімейних передач…Я сама пропонувала каналам,щоб один з них погодився на проведення українського льодового шоу,написала для цього сценарій,але багатьом це виявилося нецікаво.
Тому Федерація шукає інші шляхи для популяризації фігурного катання. Багато інформації даємо на своєму офіційному сайті,крім того, ми виступили партнерами для зйомок фільму-казки «Тільки диво або до кого приходить святий Миколай». Це художній фільм,який знімається для українського та іноземного глядача і в якому зіграють наші фігуристи. Але згадане льодове шоу все ж готуємо,щоб подарувати людям трохи свята. Більш детальну інформацію повідомимо пізніше.
-Як складаються у УФФК робочі стосунки з Міжнародним союзом ковзанярів?
Ганна Турчинова:Наші позиції в ISU досить міцні, а взаємодія та робочі контакти є дуже ефективними. Зазначу,що у цьому чимала заслуга Генерального секретаря УФФК Анастасії Макарової. У складний для української Федерації період колеги з ISU нас визнали і підтримали. У цьому сезоні з об’єктивних причин ні мені,ні Михайлу Олександровичу не вдалося побувати на чемпіонатах Європи та світу,але у наступному році ми обов’язково відвідаємо міжнародні турніри,щоб особисто познайомитися,поспілкуватися і зміцнити контакти з керівництвом ISU.
Михайло Макаров:Додам,що співпраця з ISU йде постійно,адже у нас одна мета –популяризація та подальший розвиток фігурного катання. Українська федерація успішно реалізовує проекти,що сприяють залученню до занять на льоду якомога більшої кількості людей. Ми докладаємо також усіх зусиль до того,щоб українські фігуристи повернутися на п’єдестали європейських та світових змагань. Не сумніваюся,що цього чекати недовго.
Додати коментарІм"я (обов"язкове)
Електронна адреса (обов"язкова)
Підписатися на повідомлення про нові коментарі
Оновити
