Дебют українського танцювального дуету Ольги Гіглави/Єгора Єгорова на міжнародному рівні не пройшов непоміченим ні для фахівців,ні для публіки. У турнірі юніорської серії Гран прі,що відбувся в австрійському Зальцбурзі,учні Наталії Воробйової посіли сьоме місце серед 16 дуетів,зробивши своїм катанням вагому «заявку на майбутнє».
Повернувшись до Києва, фігуристи поділилися з нашим сайтом своїми враженнями від перших у спільній спортивній кар’єрі міжнародних змагань.
-Результат,якого ви досягли,був очікуваним для вас чи,може, сподівалися на інший?
Єгор. Під час змагань ми думаємо не про місце,а щоб якнайкраще виконати свою роботу,свої завдання. Якщо зробиш усі елементи на хорошому рівні,то і бали,і місце будуть відповідними. Саме з таким настроєм ми й виходимо на лід.
-Яку оцінку самі дали б своєму виступу як у короткій,так і у довільній програмі? Чим особливо задоволені?
Ольга. Ми вперше виступали на міжнародних змаганнях як танцювальна пара і,гадаю,старт нам вдався. Звісно,він приніс не лише певне задоволення,але й дав завдання «на завтра».
Єгор. Нам вдалося зробити все,що від нас вимагалося, виконати установки нашого тренера Наталії Андріївни Воробйової, хоча й деякі елементи,кроки можна було б зробити чистіше…Але про те,що ми задоволені своїм катанням, наразі не йдеться. Щоб досягати високих результатів,треба постійно прагнути більшого. На мою думку,навіть спортсмени найвищого рівня,які ідеально катаються,мають щоразу ставити перед собою нові цілі. Тут меж немає. У даному разі я особисто незадоволений,мені треба більшого – покращувати якість катання,виводити його на інший рівень і намагатися підніматися вище і вище. А зараз я сказав би так: на даному етапі нас влаштовує те,що ми демонструємо на льоду.
-Ви дивилися виступи інших учасників змагань у Зальцбурзі?Хто з них запам’ятався?
Єгор. Ну, в юніорах ідолів немає, якщо на когось рівнятися,то,вважаю,у сеньйорах…А на цьому етапі Гран прі сподобалися,передусім, переможці – Крістіна Каррейра/Ентоні Пономаренко, які показали легке,чисте катання, а також російська пара Ксенія Конкіна/Григорій Якушев. Будемо доганяти,покращувати рівні,працювати над ковзанням
-На кого ж серед дорослих танцювальних пар намагаєтеся рівнятися?
Єгор. На всіх потроху. Насправді симпатизуємо багатьом,а найбільше - Тессі Вертью/Скотту Мойру,Габріеллі Пападакіс/Гійому Сізерону…Треба вчитися у всіх провідних дуетів і брати для себе все найкраще.
Ольга. Але брати не сліпо,а творчо,розвивати ті чи інші ідеї уже з урахуванням нашої індивідуальності. Ну і,звісно, треба шукати щось своє,щоб потім і на нас рівнялися.
-Вам хочеться мати свої «фішки» у катанні?
Єгор. Звісно! І ми працюємо над цим,шукаємо,придумуємо,пробуємо. Ці «фішки» з’являються несподівано у момент роботи,постановок,але поки що ми зосереджені на тому,щоб виконувати чисто елементи та бути стабільними. А «фішки» будуть,не сумнівайтеся.
-Розкажіть,будь ласка,про свої програми.
Єгор. Оскільки ми катаємося разом менше року,то це наші перші програми.Короткий танець – ча-ча,румба,мамбо поставлений наприкінці минулого сезону. А довільний поставили раніше - за два місяці до чемпіонату України, де ми його показали. Наразі ця програма перероблена практично повністю,але музику все ж залишили. Це три композиції польського композитора Абеля Корженевського.
Ольга. Тобто ми каталися з цією програмою лише на одних змаганнях – чемпіонаті України,а на міжнародному рівні - до етапу Гран прі у Зальцбурзі - не показували. Музика просто чудова, у мене вона викликає відчуття польоту….Та й уся програма дуже комфортна для нас.
-Хто ставив програми?
Єгор.Наш тренер,Наталія Андріївна. Але ми також брали участь у цьому процесі. Працювали разом,зокрема,ми з Олею самі підбирали музику.
-Чи плануєте певні зміни у програмах,зокрема,довільній до п’ятого етапу Гран прі (наприкінці вересня у Загребі,Хорватія),у якому братимете участь?
Єгор. Гадаю,що так. Ймовірно,зробимо максимально комфортними блоки,кроки,щоб правильно і чисто їх виконувати.
Ольга. Нам треба збільшити швидкість. Я зараз переглядаю відео (виступу у Зальцбурзі-авт.) і бачу уже зі сторони усі позитивні та негативні моменти. Чесно кажучи,думала, що все буде гірше…Але хочеться більше танцю та яскравішої презентації.
Яким ви бачите свій стиль у майбутньому?
Єгор. Напевно,нудно було б виступати у якомусь одному стилі,набагато цікавіше кожний рік створювати щось інше,нове. Що я бачу як обов’язкову умову – то це широке катання. Ось ця манера має бути присутньою.
-Ви відчуваєте себе командою з огляду на невеликий термін спільних виступів?
Єгор. Ми,так би мовити, робоча пара,яка знає,що їй потрібно і який результат задовольнить. У нас хороші робочі стосунки,повне взаєморозуміння на льоду.
-Як ви налаштовуєтеся на виступ?Може,є якийсь ритуал,як у багатьох спортсменів?
Ольга. У нас нічого такого немає,оскільки,по-перше,це був дебютний міжнародний старт(етап Гран прі-авт.),а,по-друге,ми не визнаємо таких речей.
Єгор. Всі ці ритуали більше для понтів і пафосу. Все обговорювати треба на тренуваннях,а коли ти виходиш на лід,тільки ступив на нього – і ти уже в образі. Тут мови не бути про якесь стукання кулачками чи що там придумують «на щастя».
-Єгоре,у вашій спортивній біографії є така сторінка як робота з Євгеном Платовим(український та радянський фігурист, дворазовий олімпійський чемпіон у парі з Оксаною Грищук-авт.). Що вам дала співпраця зі знаменитим спортсменом?
Єгор. Я потрапив до Платова,коли мені було 15 років і катався у нього в США трохи більше року – спочатку в Нью-Джерсі,потім – у Флориді. Він багато чому мене навчав,розказував,причому,не лише про суто спортивні аспекти фігурного катання,але й інші,не менш важливі для фігуриста речі. Інша справа,що тоді через надто юний вік я,можливо,не все належним чином сприймав. Але згодом,набувши деякого досвіду,пересвідчився,наскільки правильними були його настанови та слова. Наразі нас вдосконалює як фігуристів досвідчений тренер Наталія Андріївна і тепер я стараюся дослуховуватися до кожної її поради чи зауваження.
-Ви починаєте свою кар’єру в олімпійському сезоні. Зазвичай спостерігаєте за змаганнями фігуристів на Іграх?
Ольга.Обов’язково! Ми дивимося не лише Олімпійські ігри,але й усі чемпіонати світу,Європи у контексті навчання. Адже на змаганнях такого рівня виступають найсильніші дуети світу і у них є чого повчитися. Крім того,треба бути в курсі новинок,тенденцій,рухів.
Єгор. Коли я дивлюся турнір високого рангу,я сприймаю його як великий магазин,де можна приміряти на себе усе,що хочеш. Так само на змаганнях,де виступають топові фігуристи: вони демонструють безліч цікавих елементів і ти їх приміряєш та уявляєш,як би ти їх виконав на льоду. А Олімпіада – це взагалі особливий випадок. Ми будемо дивитися,вболівати і вчитися тому,що було напрацьовано у нашій дисципліні за останні чотири роки.
Ірина Мельниченко,
Людмила Власюк
Додати коментарІм"я (обов"язкове)
Електронна адреса (обов"язкова)
Підписатися на повідомлення про нові коментарі
Оновити