_pictogram.svg.png)
Чемпіонат світу з фігурного катання, який нещодавно завершився в Мілані, розпочав процеси перезавантаження у цьому виді спорту. Хоча ще рано говорити про чітку картину змін, акценти розставлені. Несподівані результати у чоловічому та жіночому одиночному катанні, відсутність боротьби за чемпіонський титул у парному, заявка на безумовне світове лідерство французького танцювального дуету, «революція» у правилах, яку готує ISU і яку так активно обговорювали під час ЧС-2018, - все це ознаки того, що фігурне катання стоїть на порозі кардинальних змін.
Про деякі підсумки останнього чемпіонату світу та виступи українських спортсменів, запровадження новацій у фігурному катанні та нові тенденції, які вони можуть сформувати, про те, хто залишається у спорті, а хто прощається з ним, про необхідність зміцнення робочих контактів з ISU нашому сайту розповіла Генеральний секретар Української федерації фігурного катання на ковзанах, суддя ISU Анастасія Макарова.
-Анастасіє Олегівно, градус інтересу до післяолімпійських чемпіонатів світу завжди був дещо знижений,але цього разу навіть висловлювалися сумніви у доцільності їх проведення у рік Ігор…
-Знаю, що такі розмови здебільшого викликала відсутність на чемпіонаті багатьох провідних спортсменів, але з цього факту навряд чи варто робити такі радикальні висновки. Як можна відмовитися від турніру, який має особливий статус, унікальну історію, виконує притаманні лише цим змаганням завдання? Інша справа – зміна термінів проведення чемпіонатів світу в олімпійський рік. Зараз виходить так: через тиждень після Ігор юніорський чемпіонат світу, ще тиждень – дорослий чемпіонат світу. Спортсмени, які виступали у Пхьончхані, не встигли поновитися ні фізично, ні психологічно, ні емоційно. Видається доцільнішим проведення нинішнього чемпіонату десь у середині квітня, коли спортсмени уже пройдуть увесь реабілітаційний цикл. У такому разі ймовірність побачити на льоду всіх тих, хто нині змушений був пропустити змагання, була б досить високою. Водночас я би не навішувала на нинішній чемпіонат світу ярлик «неповноцінного», він був цікавим, багато у чому несподіваним, інтригуючим, що, до речі,засвідчили й переповнені трибуни міланської арени «Медіоланум».
-Здається, і наш Іван Павлов потрапив у ситуацію «стислих термінів», виступивши упродовж місяця у двох світових чемпіонатах – юніорському та дорослому.
-Так, цей фактор не варто скидати з рахунків, оцінюючи його виступ у Мілані. Перерва між двома турнірами була й справді малою. У Софії на чемпіонаті світу серед юніорів Іван Павлов увійшов до числа десяти найкращих фігуристів у цій віковій категорії, посівши восьме місце. Це досить високий результат, який потребував від спортсмена максимальних зусиль. До дорослого чемпіонату йому необхідно було швидко «перебудуватися», адже це вже інший рівень відповідальності. Безумовно, є багато нюансів й у підготовці. Наприклад, у короткій програмі юніорів не можна виконувати стрибок у чотири оберти. Або така немаловажна річ як різна тривалість довільної програми... Я вважаю, що у Мілані Павлов зробив все, що міг, навіть незважаючи на прикру помилку під час виконання потрійного акселя. Розумієте, кожен спортсмен – максималіст, тому, виходячи на старт, він намагається показати свій найкращий результат. Головне, після змагань, незалежно від фінального результату, правильно проаналізувати свою роботу та зробити висновки.
-Але відразу після грудневого чемпіонату України для участі у ЧС-2018 був заявлений Ярослав Паніот…
-Паніот виграв національний чемпіонат, тому цілком логічно потрапив до складу збірної команди для виступів у чемпіонаті Європи та Олімпійських іграх, але його не було остаточно затверджено на участь у чемпіонаті світу. Президія Федерації за пропозицією тренерської Ради прийняла рішення розглянути питання щодо того, хто представлятиме Україну на світовій першості у чоловічому одиночному катанні, за результатами виступів Паніота на двох згаданих турнірах, а Павлова – на ЮЧС. Після невдач Паніота на перших ключових стартах було вирішено, що до Мілану поїде Павлов. Це - виважений і виправданий крок. Згадайте, яку безпорадність виявив Ярослав, зокрема, на Іграх. Ще можна якось зрозуміти і пояснити падіння зі стрибків, коли спортсмен за них бореться, але ж Ярослав їх навіть не докручував і просто відкривався у повітрі! Припускаю, що причина у психологічних проблемах, оскільки Паніот першу половину сезону провів добре. Він вдало виступав на міжнародних змаганнях, виборов для України олімпійську ліцензію, а це було вкрай непросто, у його короткій вже було два стрибки у чотири оберти… Не маю сумніву в тому, що уроки з того, що сталося з ним на чемпіонаті Європи та Олімпійських іграх, він засвоїть добре, і у наступному сезоні ми побачимо нового Ярослава.
-Повернімося до чемпіонату у Мілані. Змагання одиночників - як чоловіків, так і жінок, стали рекордними за кількістю падінь їх фаворитів - на належному рівні виступив лише Нетан Чен. У чому, на Ваш погляд, причина численних помилок у катанні лідерів?
- Цього варто було очікувати… Причина у тому, про що я раніше говорила – надто мало часу пройшло після Олімпійських ігор. Крім того, очевидними є психологічні фактори: вочевидь, претенденти на нагороди гадали, що за відсутності ряду провідних спортсменів вони без особливих зусиль досягнуть мети. Але подібне налаштування зіграло з ними злий жарт. Так буває, коли здається, що до медалі лише один крок, якийсь міліметр, та несподівано цей міліметр на очах перетворюється у справжню прірву… На мій погляд, саме це й трапилося з Шомою Уно, Кароліною Костнер та й з іншими спортсменами. Насправді, на чемпіонатах світу, як і на Олімпійських іграх, та що казати – на будь-яких змаганнях, не буває дрібних деталей, якими можна знехтувати. Вирішальними можуть стати, як то кажуть, «копійки». Наприклад, той же Шома Уно. Якби у Пхьончхані у довільній програмі він встояв на першому стрибку у чотири оберти, то отримав би реальний шанс вибороти золоту олімпійську медаль.
Звісно, за суддівським столиком завжди приємно бачити та оцінювати безпомилкове катання, коли видно стовідсоткову роботу спортсмена та тренера. Але це – спорт і у ньому, на жаль, трапляються непередбачувані та прикрі ситуації.
-Для багатьох українських уболівальників несподіваною стала відсутність на ЧС нашої Анни Хниченкової. Чим це було викликано?
-Незадовго до змагань стало відомо, що Анна не зможе взяти участь у чемпіонаті світу у зв’язку зі станом здоров’я. Я їй зателефонувала і вона пояснила, що ще під час Олімпіади зазнала травми стегна – стався надрив м’язи, через що у коліні, на тій же нозі, під час навантажень накопичується рідина. Спортсменка та її тренер В’ячеслав Ткаченко прорахували наслідки для здоров’я фігуристки, які можуть виникнути у разі її виступу, і прийняли рішення не брати участі у чемпіонаті.
-Анастасіє Олегівно, виступ у Мілані українських танцюристів Олександри Назарової/Максима Нікітіна був позитивно оцінений багатьма фахівцями. З Вашої,суддівської, точки зору, що завадило нашому дуету при такому успішному прокаті піднятися вище 15-го місця, яке вони посіли?
- Упродовж сезону я судила ряд змагань, у яких брали участь Назарова та Нікітін, уважно спостерігала за їхніми виступами, тому можу стверджувати, що справді, дует показав на чемпіонаті світу найкращий прокат обох своїх програм. Чи було реальним хоча б наблизитися до «десятки»? Звісно, якісне виконання програм їм це дозволяло, але ж загальновідомо, які нюанси можуть вплинути на результат не лише у спортивних танцях на льоду, а й у фігурному катанні взагалі.
Нагадаю, що за правилами, на чемпіонатах ISU жеребкування стартових номерів йде за місцем, яке посідає спортсмен у світовому рейтингу. За цим рейтингом формується порядок жеребкування та групи, у яких фігурист опиниться. Серед присутніх на чемпіонаті дуетів Олександра та Максим за рейтингом були 14-ми. Тому у питанні щодо можливого потрапляння до «топ 10» свою роль могли зіграти і перша розминка у довільній програмі, і той факт, що на Олімпійських іграх українці не пройшли кваліфікацію (завадили невеликі помарочки під час виконання короткого танцю), і деякі інші речі… Зазначу високу щільність балів тих пар, які претендували на потрапляння у «десятку». На мою думку, на даному етапі спортивної кар’єри Олександри Назарової та Максима Нікітіна 15-е місце на чемпіонаті світу – це дуже непоганий результат. Зрозуміло, що завжди хочеться більшого, але наразі вони набувають досвіду – негативного чи позитивного,але це все одно досвід. У цьому сезоні у нашої танцювальної пари вперше було так багато стартів. Дуже важливо, що кожний свій виступ фігуристи ретельно аналізували й виносили певні уроки. Вони рухаються вперед, і це очевидно.
До речі, у Мілані на мітингу, який обов’язково проводиться для суддів після змагань, відзначалася складність довільного танцю Назарової/Нікітіна, його насиченість, дотримання позицій впродовж програми, креативні заходи в елементи. Варто додати, що Олександра та Максим постійно намагаються придумати щось нове та свіже, у них є «авторські», оригінальні підтримки, які не повторюються. Не сумніваюся, що й до наступного сезону разом зі своїм тренером Ігорем Шпільбандом спортсмени підготують щось «спеціальне».
І ще одне. Ви пам’ятаєте, як Олена Грушина та Руслан Гончаров (українські танцюристи, бронзові призери Олімпіади-2006 ,призери чемпіонату світу-2005 ) тривалий час начебто залишалися на одному рівні і на сторонній погляд навіть здавалося, що вони не прогресують? А потім за один сезон піднялися до медалей. Мені здається, це якраз те, до чого мають прагнути Олександра та Максим.
-У спортивних танцях на льоду, як і у парному катанні, на відміну від одиночного з його сюрпризами, боротьби за «золото» ЧС практично не було. Як думаєте, чи не надто велика відстань утворилася наразі між чемпіонами та рештою пар у цих дисциплінах?
-Якщо говорити про нинішній чемпіонат, то так, Габріелла Пападакіс/Гійом Сізерон та Альона Савченко/Бруно Масо перемогли з великою різницею у балах. Але я би не поспішала робити висновки на майбутнє. Адже серед учасників, скажімо, танцювального турніру не було олімпійських чемпіонів Тесси Віртью/Скотта Мойра, Майї Шибутані/Алекса Шибутані, Катерини Бобрової/Дмитра Соловйова. Той факт, що ці пари, начебто, мають намір завершити виступи, поки що не отримав офіційного підтвердження. Крім того, у Мілані намагалися наблизитися до лідерів американці Медісон Хаббелл/Захарі Донох’ю і за своєю технічною базою у короткому танці вони були на першому місці. Тому навіть якщо згадана трійка дуетів залишить спорт, не факт, що французи у наступному сезоні будуть стовідсотковими лідерами.
Так само ще не визначилися чітко з подальшими спортивними планами Альона Савченко/Бруно Масо. З усього видно, що Альона вагається з остаточним рішенням, хоча, на мою особисту думку, завжди краще робити все своєчасно, тим більше, коли ти на хвилі слави. Історія знає випадки, коли фігуристи упускали цей момент, а потім шкодували. Звичайно, хочеться повторити досягнення Єкатерини Гордєєвої/ Сергія Гринькова і стати дворазовими олімпійськими чемпіонами, але чи варта гра свічок – не знаю… Серед гідних суперників німецької пари бачу росіян Наталію Забіяко/Олександра Енберта. Поки що їм не вистачає певного лоску, але потенціал мають чималий. Щодо Евгенії Тарасової та Володимира Морозова, то я би не порівнювала їх із Савченко/Масо – ці дві пари поки що катаються на абсолютно різних рівнях.
-Анастасіє Олегівно, ISU анонсував ряд змін у правилах ,які планується увести як у найближчій, так і у віддаленій перспективі. Розкажіть,будь ласка, про це детальніше.
- Зміни у правилах розглядатимуться на Конгресі ISU, який відбудеться на початку червня в Іспанії. Наразі обговорюється чимало новацій та які саме з них наберуть чинності уже найближчим часом, поки що сказати важко. Достеменно відомо лише те, що буде змінено шкалу оцінювання елементів – із +3 -3 на +5 -5. У зв’язку з цим збільшується число критеріїв оцінювання. Наприклад, у танцях на льоду це буде 14 для позитивної оцінки та 13 для негативної. Система уже пройшла експериментальне випробування на міжнародному турнірі в Таллінні, де її на практиці застосувала спеціально створена для цього бригада з суддів ISU, яка працювала паралельно з традиційною. Це було пробне суддівство, його результати не оприлюднювалися і були використані винятково для внутрішнього аналізу в технічних комітетах. Єдине, що стало відомо, що результати в одиночному катанні практично не відрізнялися від офіційних, а от у спортивних танцях на льоду вони були суттєво іншими: ті, хто посів, наприклад, сьоме місце, за системою +5 -5 були другими...
На стадії обговорення ще ціла низка новацій. Серед них – зниження вартості стрибків у чотири оберти у чоловічому катанні та четверних викидів у парному. Розглядається питання щодо кваліфікації до довільної програми у парному катанні на чемпіонаті світу перших 20-ти місць замість 16-ти. Є, на мій погляд, дуже суперечлива ідея щодо заборони виконання всіх стрибків у другій половині програми з одного боку, та з іншого - зобов’язати спортсменів виконувати стрибки у першій половині програми. На мій погляд, це дві крайнощі, які нівелюють основну ідею хореографічної постановки - її збалансованість. На перспективу розглядається заміна короткої та довільної програм відповідно на технічну та артистичну з тим, щоб досягти кращого балансу між спортивною і художньої сторонами…
Наразі важко сказати, що саме буде подано для остаточного затвердження на Конгресі. На чемпіонаті світу у Мілані технічні комітети засідали щодня, не виключено, що дещо і помінялося.
-До речі, як Ви ставитеся до того, що стрибки у чотири оберти можуть «прийти» у жіноче одиночне катання?
- Вони вже прийшли… Зараз важко передбачити, як це може відобразитися на подальшому розвитку дисципліни. Дехто вбачає у цьому шкоду для жіночого катання, дехто – прогрес. Коли Олександра Трусова виконала два таких стрибки в одній програмі, у кулуарах жартували, що жіноче катання може перетворитися у чоловіче і навпаки. На мій погляд, бездоганно виконаний потрійний стрибок - зі складним заїздом, на хорошій швидкості, з гарним виїздом виглядає для публіки більш видовищним. Водночас є декілька спортсменів, які з такою ж легкістю виконують четверні….
-Що нового можна очікувати у спортивних танцях на льоду?
Правила у спортивних танцях на льоду мають зазнати найбільших змін. Зокрема, плануються новації у хореографічних елементах. Так, до трьох існуючих позицій – хореографічна підтримка, хореографічні твіззли та хореографічний обертальний рух додається хореографічне падіння – так зване «хореографічне ковзання по льоду» та хореографічна доріжка кроків. Тобто партнери можуть упасти, але потім у просуванні встати. Якщо вони зупиняться або встануть невчасно - отримають «дідакшн». А ось ще одна пропозиція, яка зараз бурхливо дискутується. Перед тим, як оцінити компоненти, суддя має натиснути одну з трьох кнопок – «yes», «partly» або «no». Це означає, що спочатку програма оцінюється загалом: якщо танець, на думку судді, добре виконаний, містить цікаві ідеї тощо, він тисне кнопку «yes», якщо не справив особливого враження - «partly», якщо не відповідає критеріям - «no». Лише після цього судді дозволено поставити оцінки за компоненти. Але й це ще не все. Якщо більшість суддів плюс рефері вирішують, що танець «yes», дует отримує бал бонусом. За «partly» не отримує нічого, а за «no» - мінус один бал.
Зараз технічний комітет активно опрацьовує цю новеллу, але все ж існують думки, що її схвалення може збільшити долю суб’єктивності в оцінюванні виступів танцювальних пар.
-Анастасіє Олегівно, які ще питання розглядатимуться на майбутньому Конгресі ISU?
-Основним питанням червневого Конгресу,безумовно, будуть вибори. Свого часу Конституцією ISU було змінено послідовність виборних Конгресів. Зараз вони повертаються до того ж формату, що був раніше, тобто після зимових Олімпіад проходитиме Конгрес, на якому відбуватимуться вибори членів ISU,зокрема,президента.
Всі виборні посади будуть дійсними упродовж 4-х років. Наскільки мені відомо,поки що єдиним кандидатом на посаду голови ISU залишається чинний очільник організації Ян Дейкема, але термін подачі документів ще не закінчився. Буде оновлено також склад Ради ISU та технічних комітетів. Висуваються ідеї щодо збільшення кількісного складу техкомів на одну людину. Це було б доцільно як у одиночному та парному катанні(члени цього техкому працюють одразу над питаннями у трьох дисциплінах та над шістьма програмами відповідно), так і у спортивних танцях на льоду, де планується найбільше змін у правилах.
-Раніше у технічних комітетах ISU була представлена й Україна –12 років обов’язки члена техкому з танців на льоду виконувала Людмила Михайловська, 4 роки - Владислав Пєтухов в одиночному та парному катанні…Чи не планується повернення до практики балотування на ці посади українських фахівців?
- Це справді прикро, що упродовж багатьох років у складі техкомів немає представника України. Мені здається, було б доцільним визначитися з тією чи іншою кандидатурою та спробувати взяти участь у балотуванні. Звісно, шанси на перемогу оцінити неможливо, вибори є вибори, але поміркувати над цим питанням детальніше точно не завадить. У разі позитивного голосування Україна могла б зміцнити свої позиції в ISU, посилити робочі контакти на міжнародному рівні, а також успішніше розвивати фігурне катання у країні.
