_pictogram.svg.png)
Чемпіонат Європи з фігурного катання, який завершився в Мінську,не лише надав фахівцям чимало інформації для аналізу, але й дозволив глядачам пережити цілу низку емоційних моментів, зокрема, стати свідками прощання зі спортом «великого артиста» іспанця Хав’єра Фернандеса.
Згадати найважливіші події чемпіонату та проаналізувати його результати ми попросили суддю ISU, члена Президії Української федерації фігурного катання на ковзанах, доктора педагогічних наук,професора Ірину Медведєву, яка входила до суддівської бригади ISU у чоловічому одиночному катанні.
-Ірино Михайлівно,на «Мінськ-арені» вперше на чемпіонатах Європи судді застосували нову систему оцінок рівня виконання. Якими є Ваші враження?
-Так, виконання фігуристами елементів оцінювалося за шкалою від -5 до + 5, а не від -3 до + 3, як раніше. Зауважу, що вперше цю систему суддівства було апробовано торік на міжнародних змаганнях в Таллінні, а нинішній сезон, починаючи з юніорського Гран прі в Братіславі, проводиться уже за системою +5 -5. Перше її застосування на чемпіонаті Європи в Мінську, звісно, ще буде аналізуватися, тому коротко сформулюю свої особисті враження. Система дійсно дозволяє детальніше розглядати техніку стрибків – всі його періоди та фази обертань, але цілком природньо, що вона буде удосконалюватися. Наприклад, для суддів ще не все зрозуміло щодо застосування буллітів за якісне виконання елементів фігурного катання. Це,приміром, висота та довжина стрибка, добре виконання відштовхування та приземлення тощо. В усіх цих моментах зазвичай присутня певна доля суб’єктивізму, проте загалом можна констатувати, що результати в кожному виді програми чемпіонату були дуже об’єктивними. Хоча, повторюсь, якась доля суб’єктивного сприйняття у фігурному катанні на ковзанах завжди є, але цей факт навіть прикрашає наш вид спорту.
-Водночас, була не зовсім ясна ситуація щодо недокруту сальхова у чотири оберти у короткій програмі Хав’єра Фернандеса…
-Коротка у Хав’єра вийшла не без помилок. Був «степ аут» під час виконання потрійного акселя, тобто треба було знімати -3, а щодо сальхова у чотири оберти…Спортсмен стрибав якраз навпроти мене і, чесно кажучи, я не побачила помилки на приземленні та виїзді зі стрибка. Можливо, вона була зовсім незначна. Ми потім розмовляли з Брайяном Орсером (тренер Фернандеса-авт.), він сказав, що також не помітив цієї помилки. За словами Брайяна, Хав’єр дуже переживав,оскільки твердо вирішив, що це останні для нього змагання і хотів виступити на них якнайкраще. Готувався до них так, що не передати, 24 години на добу. І справді, коли фігурист під’їжджав до бортика, по очах було помітно, який він втомлений.
Я дуже рада за Фернандеса. Сьома перемога поспіль на чемпіонатах Європи – це неймовірне досягнення, до якого іспанець цілеспрямовано йшов. Знаєте, він і поза льодом є надзвичайно харизматичним та артистичним, людиною, завжди відкритою для спілкування. Впевнена, що ці особистісні якості також стали важливими складовими його успіху. Адже є просто чемпіони, а є – видатні чемпіони,якими стають винятковими особистостями. Саме їхні програми залишають слід в душі, до них завжди будуть повертатися і переглядати. Таких фігуристів не так уже й багато, я би зарахувала у їх число,наприклад, Кароліну Костнер, Альону Савченко, Тессу Вірчу/Скотта Мойра, Тетяну Волосожар,Стефана Ламб’єля і, звичайно ж, Хав’єра Фернандеса.
Щодо інших спортсменів, які виступали на «Мінськ-арені» у чоловічому одиночному катанні, хороше враження справив росіянин Олександр Самарін, який посів друге місце. Він, зокрема, дуже якісно виконав каскад 4Lz+3T. А от Михайло Коляда у довільній не виправдав результатів, показаних у короткій, де він був першим. Примітно, що у чоловічому турнірі цього разу виступало чимало представників молодшого покоління, юніорів, які, хоча й не претендували на високі місця, але помітно омолодили змагання, були наче «свіжим вітром».
-От ми підійшли і до нашого Івана Шмуратка. Як би Ви оцінили його дебют на «дорослому»чемпіонаті Європи?
-Загальна оцінка його двох виступів має бути однозначно позитивною. Український спортсмен не лише підкорив глядачів, які тепло його зустрічали, але й сподобався суддям. Він привернув увагу своїм стилем катання - м’яким і, я би сказала, інтелігентним, харизмою, манерою презентації програми, вмінням заручитися підтримкою та симпатією публіки. Шкода, що Івану не все вдалося зробити у частині стрибків, але завдання пройти кваліфікацію він виконав. Щодо потрійного акселя, з яким фігурист не впорався, то я вважаю, що нашому спортсмену поки що не вистачає змагального досвіду на змаганнях серед дорослих, а відтак і вміння приймати миттєві рішення на льоду в стресових ситуаціях. До того ж, і потрійний аксель – непростий та підступний для всіх стрибок. Я згодна з одним з наших тренерів Євгеном Плютою, котрий висловив думку, що, можливо, Івану варто пробувати в змагальні програми включати сальхов у чотири оберти, який він успішно зараз вчить. Втім, це уже «територія» тренера спортсмена – Марини Амірханової. В будь-якому разі Іван Шмуратко ще раз довів, що має чималий потенціал і обов’язково доб’ється свого.
-У спортивних танцях на льоду відсутність інтриги у боротьбі за «золото» була компенсована нереальними за красою обома танцями Габріелли Пападакіс/Гійома Сізерона. Як сприймається цей дует із суддівського крісла?
-Якщо говорити про емоційне сприйняття, то воно мало чим відрізняється від глядацького. Неперевершене,фантастичне катання, яке вивело спортивні танці на льоду на ще вищий рівень. Коли я спостерігаю за виступами французів, то ловлю себе на думці, що по-справжньому видатні танцювальні дуети народжуються не так часто. Саме таким дуетом є Габріелла Пападакіс та Гійом Сізерон. Під час катання між ними наче виникає телепатичний зв’язок, тому вони й сприймаються як єдине ціле. Хоча поза льодом це абсолютно різні люди.
Другі призери – росіяни Олександра Степанова/Іван Букін як на мене, були кращими в ритмічному танці, який було виконано у вишуканій манері та дуже стильно. Дуже сподобалися бронзові призери - італійська танцювальна пара Шарлін Гіньяр/Марко Фаббрі. У них вдала довільна програма – змістовна і відкатали вони її добре. Дует вперше здобув нагороду континентального чемпіонату, але йшов до неї дуже довго. Пам’ятаю, ще у 2012 році спортсмени суперничали з українськими танцюристами – Шиван Хікін-Кеннеді/Дмитром Дунем. Я би виділила також іспанців Сару Уртадо/Кіріла Халявіна.
-Чи бачите ви в Європі дует, який міг би кинути виклик Пападакіс/Сізерону?
-Ні, поки що ніхто навіть наблизитися не може. Хоча у монреальській школі Марі-Франс Дюбрей та Патріса Лозона тренується 26 танцювальних пар з усього світу, суперників для французів того ж рівня, що й вони, наразі немає. До речі, це унікальна школа, яка буквально монополізувала підготовку танцювальних пар. Причому, політика закладу така, що всі за всіх переживають, хоча дуети і суперничають на льоду. Крім того, при такій кількості танцювальних пар всі програми різноманітні, немає навіть натяку на повтор.
-Як виглядали на тлі інших учасників чемпіонату Європи українці Дар’я Попова/Володимир Бєліков?
-Дуже гідно. 16-е місце учнів Галини Чурілової, які ще виступають у юніорській категорії, нікого не повинно вводити в оману. Дар’я та Володимир продемонстрували хороше катання в обох програмах,хоча, мені здається, що успішніше вони виступили у довільній. У них досить висока швидкість ковзання, вони динамічні, своєрідні, дуже цікаві і виступають, як кажуть, з душею. Все це харків’яни показали на мінському льоду і цілком впоралися зі своїми завданнями.
-Чи свідчить перемога Софії Самодурової у жіночому одиночному катанні, що чемпіонський конвейєр Етері Тутберідзе дав збій?
-Цього разу «двобій» двох шкіл – Олексія Мішина та Етері Тутберідзе закінчився перемогою першої. Аліна Загітова не витримала конкуренції з різних причин. Мабуть, погоджуся з Тетяною Тарасовою, яка вважає, що у Загітової, котра має титули олімпійської чемпіонки, чемпіонки світу серед юніорів, знижена мотивація. Крім того, як я міркую, у фігуристки надто розвинено почуття відповідальності, що також придавлює. Та й галас у ЗМІ навколо відносин Аліни та Євгенії Медведєвої, гадаю, також зіграв з нею злий жарт, адже у 16-річної дівчинки психіка ще не досить міцна.
Повертаючись до, як ви сказали, конвейєру, то скажу так. В Росії побудовано багато ковзанок, займається багато дітей, є з кого обирати наздібніших. Крім того, Етері вміє працювати з дівчатками, вона підібрала ключ до цього. І все ж я бачу певні проблемні моменти у цій системі. Скажімо, тренер вкладає всі свої знання, вміння, душу в зовсім юну спортсменку, а вона несподівано поправляється – що тут зробиш, природа! І все - результату немає, треба брати «з конвейєру» іншу. Хто пам’ятає зараз програми Юлії Ліпницької чи Аделіни Сотнікової? Думаю, мало хто, оскільки вони з категорії фігуристок на один олімпійський цикл підготовки. Коли ж цей цикл проходить, спортсменки досягають результату і закінчують кататися через фізіологічні особливості жіночого організму, а саме зростання маси тіла в перехідний період. Я аналізувала жіноче катання і пересвідчилася, що десь з 1994 року 15 років поспіль воно не змінювалося в плані елементів, які демонстрували спортсменки на змаганнях різного рівня. Найскладнішими стрибками були 3 лутц+2 тулуп. Потім почали стрибати 3+3, а зараз уже жінки виконують аксель в три оберти та сальхов у чотири оберти. Виникає питання: чи прикрашають такі складні стрибки жіноче катання? А що тоді робити таким фігуристкам як та ж Кароліна Костнер? Тобто, я вважаю, що це питання потребує серйозного і детального обговорення фахівцями.
-На жаль, українська спортсменка Анастасія Гожва не потрапила до довільної програми…
-Цьому є пояснення, адже Анастасія півтора роки через травму не брала участі в жодних міжнародних турнірах. Найцікавіше те, що вона на тренуваннях та на розминці добре виконувала всі елементи. А під час виступу,схоже, не впоралася з хвилюванням.
-Як гадаєте, чому так мало спортивних пар – лише 11 було заявлено для участі у чемпіонаті Європи?
- Це справді чи не перший чемпіонат, у якому брала участь безпрецедентно мала кількість спортивних пар. Причина одна – в Європі спостерігається спад парного катання. Звісно, цей факт не применшує блискучої перемоги французької пари Ванесса Джеймс/Морган Сіпре. Цей спортивний дует уже піднімався на європейський п’єдестал – у 2017 році вони стали бронзовими призерами. Але «золото» континентального чемпіонату вони здобули вперше і цілком заслужено, показавши цікаві програми та високої якості катання. Стосовно їх найближчих суперників – росіян Євгенії Тарасової та Володимира Морозова, то, здається,у них були проблеми з підготовкою до сезону, вони декілька разів змінювали коротку програму,що, можливо, й позначилося на їх результаті. А от треті призери – також росіяни Олександра Бойкова/Дмитро Козловський з такими позитивними емоціями виступали, що просто «запалили» зал.
Як відомо, у парному катанні Україна не була представлена, оскільки у нас ще немає спортивних пар належного віку. Зате на наступному чемпіонаті Європи в австрійському Граці, сподіваємося побачити нашу збірну у повному складі.
Людмила Власюк.
