_pictogram.svg.png)
Дилема «або спорт, або навчання», яка ще зовсім недавно передбачала для спортсменів нелегкий вибір в ту чи іншу сторону, відійшла у минуле. Нині одним з трендів сучасного спорту є наявність вищої освіти, отримання нових знань та постійне самовдосконалення атлета. Тому питання уже ставиться по-іншому: яку професію обрати і де здобути вищу освіту? Логічно, що багато хто зі спортсменів та тих, хто прагне пов`язати своє життя з фізичною культурою, зупиняється на профільних вищих навчальних закладах або факультетах університетів, добре відомих високою якістю навчання. Одним з них є факультет фізичного виховання, спорту і здоров’я Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Цікаво, що цьому освітньому закладу зовсім «не чуже» фігурне катання: тут працюють віце-президент Української федерації фігурного катання на ковзанах Ганна Турчинова, суддя Міжнародної спілки ковзанярів (ISU) Ірина Медведєва, в педуніверситеті навчалися олімпійські чемпіонки Оксана Баюл, Тетяна Волосожар, відома українська танцювальна пара Ганна Задорожнюк/Сергій Вербилло… Відтак не дивно, що нинішнє юніорське покоління українських фігуристів активно цікавиться «університетом Драгоманова», зокрема, перевагами навчання на факультеті фізичного виховання, спорту і здоров’я.
Про те, за якими спеціальностями готують тут фахівців, які іновації застосовують під час навчального процесу, про матеріально-технічну базу та можливість працевлаштування за кордоном з дипломом українського ЗВО нашому сайту розповів декан означеного факультету, доктор педагогічних наук, професор Олексій Тимошенко.
-Олексію Валерійовичу, за 16 років Вашого керівництва факультетом фізичного виховання, здоров’я та спорту в його житті відбулося чимало знакових подій. Які з них вважаєте найвагомішими ?
- У факультету справді цікава історія. Упродовж всього періоду своєї діяльності він постійно розвивався, чутливо реагуючи на зміни в освітньому процесі та реалії, що складалися в суспільстві. Факультет було утворено в 2001 році, але підготовка фахівців у галузі фізичної культури та спорту здійснюється з 1991 року. Тоді студенти навчалися в межах подвійних спеціальностей - "географія – фізичне виховання", потім "біологія – фізичне виховання". Лише з 1997 року введено спеціальність «фізичне виховання», а з 2004 року – спеціалізації „організація спортивно-масової роботи” та „фізична рекреація, оздоровча фізична культура”. Тоді ж з’явилася нова спеціальність - „олімпійський та професійний спорт”.
Нині на факультеті працює сім кафедр, з них п’ять забезпечують підготовку майбутніх фахівців фізичної культури та спорту, а дві - викладання дисципліни «фізичне виховання» на інших факультетах. Зазначу, що у нас відкриті всі спеціальності, які зараз існують в Україні в даній галузі. Зокрема, випускники отримують кваліфікацію «вчитель фізичної культури» і можуть працювати в школах. У межах спеціальності «фізична культура та спорт» реалізовується декілька освітніх програм: тренерська діяльність, тобто студенти навчаються на тренера-викладача з видів спорту, фізична реабілітація, де випускники отримують відповідну кваліфікацію для роботи в реабілітаційних центрах. Крім того, ми готуємо фізіотерапевтів, які зможуть потім працювати в медичних закладах, пов’язаних з реабілітацією людей з різними видами захворювань.
Підготовка здійснюється на двох освітньо-кваліфікаційних ступенях - бакалавр і магістр. Для тих студентів, які після закінчення університету мають бажання й далі продовжувати вчитися,при факультеті діє аспірантура та докторантура, а також - спеціалізована Вчена рада, яка проводить захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора педагогічних наук.
-Факультет неодноразово змінював свою назву. Які корективи це вносило у його діяльність?
-Кожна така зміна була логічною і диктувалася необхідністю удосконалити структуру факультету, зробити ефективнішою взаємодію його підрозділів. У 2004 році за прикладом Сорбонського університету в НПУ було створено інститут фізичного виховання та спорту. Це зіграло свою позитивну роль, але у подальшому стало очевидним, що на світовому рівні така практика малозрозуміла – в університетах переважної більшості країн функціонують факультети, а не інститути і очолюють їх декани, а не директори. Тому в 2016 році інститут було перейменовано у факультет фізичного виховання та спорту, а через два роки до назви додалося слово «здоров`я». Останнє рішення було пов`язане з тим, що у нас здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями «фізична терапія, ерготерапія», які відносяться до сфери охорони здоров`я.
- Чим відрізняється підготовка фахівців на факультеті фізичного виховання, спорту та здоров`я НПУ від підготовки у профільних ВНЗ?
-Якщо брати загалом, то практично нічим, адже існують певні стандарти підготовки і всі їх дотримуються. Та все ж нюанси є. Скажімо, в Національному університеті фізичного виховання та спорту більше готують тренерів з виду спорту, а наш університет все ж педагогічний, тому базовою є підготовка вчителів…Але тренерів-викладачів, як я уже сказав, ми також випускаємо,причому наші фахівці успішно працюють на тренерській ниві у федераціях, дитячо-юнацьких спортивних школах. Крім того, НПУ максимально інформатизує освітній процес, вводить програми, яких немає у інших закладах…До речі, ми активно співпрацюємо як з НУФВС, з яким підписали відповідний договір, так і з іншими спеціалізованими ЗВО, обговорюємо важливі та актуальні для галузі питання.
-Олексію Валерійовичу, серед ваших студентів чимало чинних спортсменів. Чи немає у їхньому навчанні ознак формальності, адже дуже непросто поєднувати лекції та спортивну кар’єру?
-Формальне навчання? Це виключено. Загалом на факультеті зараз навчається понад 700 студентів денної та заочної форми навчання. Серед них справді багато спортсменів, які захищають честь країни у змаганнях різного рівня. Це і фігуристи, і гімнасти, і боксери, і представники спортивного орієнтування, і футболісти, котрі грають в командах майстрів,зокрема, у київському «Динамо»…Вони серйозно ставляться до занять, отримують необхідні для майбутньої професії знання і немає жодних підстав вбачати у цьому формальні ознаки.
Скажу більше, університет створює всі умови для того, щоб атлети могли однаково успішно тренуватися, брати участь в турнірах та навчатися. Ми розуміємо ціну, якою досягаються високі результати – це виснажливі тренування, травми, постійні навчальні збори,переважно, за кордоном, оскільки там краща матеріально-технічна база…Тому для спортсменів високого класу передбачено перехід на індивідуальний графік, який забезпечує дистанційна форма підготовки. Така система дозволяє успішно поєднувати процес навчання з підвищенням рівня спортивної майстерності. Як це працює? На нашому офіційному сайті є рубрика «Віртуальний факультет», де студент, незалежно від того, де він перебуває – за кордоном, в Україні, в гуртожитку чи в стінах університету може отримати всю необхідну інформацію для підготовки до семінарських занять, чи складання заліків та іспитів. З електронного розкладу він дізнається все, що його цікавить щодо потрібної йому дисципліни – коли і в якій аудиторії відбудеться лекція, хто викладач тощо. Причому, цей розклад не лише інформаційний, але й інтерактивний,тобто, зареєструвавшись, можна отримати активні посилання на лекції, необхідну літературу, інші джерела і просто на сайті готуватися до занять.
Ми почали розробляти цю систему років п`ять тому з тієї причини, що підготовка на факультетах фізичного виховання та спорту насправді має свою специфіку і відрізняється від підготовки фахівців з інших спеціальностей. Адже, як я уже зазначав, наші студенти з об`єктивних причин тривалий час можуть бути відсутніми на заняттях. Тому, щоб допомогти їм оволодіти професією та отримати необхідні знання в повному об`ємі, ми й створили такий проект. До речі, наразі у ньому беруть участь 7 факультетів нашого університету. Це, наприклад, факультет мистецтв, який має схожу проблему, оскільки студенти їздять на гастролі, дають концерти, а також факультет природничо-географічної освіти та екології, української філології, інші. Крім того, наші напрацювання у цьому питанні неодноразово обговорювалися на секції з фізичної культури і спорту Національної академії педагогічних наук України за участю ректорів інших українських ЗВО , зокрема, фізкультурного профілю.
-Наскільки активно користуються самі студенти дистанційною формою навчання?
-Досить активно. Контроль за відвідуваннями студентами сайту дає змогу бачити, що вони скачують книги, лекції, проходять тестування тощо. В університеті існує також система заохочення викладачів, які сприяють тому, щоб студенти активно навчалися, у тому числі, дистанційно.
-Хто з відомих спортсменів здобував освіту в Національному педуніверситеті?
-Їх чимало.Якщо говорити про фігуристів, то назву,передусім, олімпійських чемпіонок Тетяну Волосожар, яка закінчила магістратуру, та Оксану Баюл, яка навчалася у нас, але змушена була піти з третього курсу через сімейні обставини. Серед наших випускників – колишній партнер Волосожар у парному катанні Станіслав Морозов, танцювальний дует Анна Задорожнюк та Сергій Вербилло. З представників інших видів спорту – призерка Олімпійських ігор зі стрибків на батуті Оксана Цигульова. Починали у нас навчання Віталій та Володимир Клички – вони вступили до Переяслав-Хмельницького філіалу, але на час їхнього випуску цей філіал став самостійним педагогічним університетом. Водночас обидва брати з 2003 року є почесними професорами Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
- Яким наразі є кадровий потенціал факультету? Зокрема, чи є у числі викладачів колишні спортсмени, тренери, судді?
-До підготовки майбутніх фахівців нині залучено 76 викладачів, з яких 11 докторів наук, 31 кандидат наук, три академіки. Близько 60 відсотків наших викладачів є майстрами спорту та майстрами спорту міжнародного класу, суддями з різних видів спорту. Скажімо, завідувач кафедри олімпійського та професійного спорту, доктор педагогічних наук,професор Ірина Медведєва – суддя Міжнародної спілки ковзанярів, завідувач кафедри біологічних основ та спортивних дисциплін, доктор біологічних наук,професор Олександр Приймаков очолював комплексну наукову групу з підготовки борців: у тому, що українські спортсмени Ельбрус Тедеєв, Ірина Мерлені стали олімпійськими чемпіонами є і його заслуга. В галузі оздоровчої фізичної культури успішно працює колишній тренер, нині доктор педагогічних наук,професор Олександра Дубогай, методики якої застосовуються практично в усіх школах України. А кафедру футболу очолює екс-гравець київського «Динамо», а нині спортивний директор цієї команди, доцент Олексій Михайличенко.
-Олексію Валерійовичу, останнім часом точаться розмови про те, що з дипломом НПУ,зокрема, факультету фізичної культури,спорту та здоров`я, начебто неможливо влаштуватися на роботу за кордоном…
-Ці твердження абсолютно безпідставні. Дипломи НПУ ім.М.П.Драгоманова - державного зразка, які видають вищі навчальні заклади України, у тому числі й ті, що готують фахівців у галузі фізичної культури та спорту. У 1996 році наша держава підписала Болонську конвенцію щодо стандартизації підходів до організації навчального процесу і функіонування вищої школи в Європі. Це означає, що дипломи тих країн, які приєдналися до угоди, а їх наразі 36, визнаються в Європі. Інша справа, що в Україні Болонський процес не пішов так далеко, як планувалося, але, повторю, дипломи державних вищих навчальних закладів – чи то НПУ, чи то Національного університету фізичного виховання та спорту, чи то Київського національного університету ім.Т.Шевченка, інших відповідають європейським вимогам, вони двомовні і надають можливість працевлаштування за кордоном. Звісно, коли випускник знайшов роботу в іншій країні, його диплом має пройти нострифікацію, як, зрештою, і дипломи іноземних студентів, які виявили бажання працювати в українській держустанові. Це загальноприйнята процедура, обумовлена необхідністю ознайомлення з переліком дисциплін, які знаходяться у додатку до диплому, з тим, щоб вони відповідали профілю майбутньої професії. Зазначу також, що деякі наші факультети на основі угод з вищими навчальними закладами інших країн, які передбачають узгодження навчальних планів, видають своїм випускниками подвійні дипломи, наприклад, український та польський чи український та словацький.
Я не виключаю, що у приватних навчальних закладах є певні нюанси, які не дозволяють їх випускникам влаштуватися на роботу за кордоном, але дипломи державних ЗВО підкріплені гарантіями держави і визнаються у багатьох країнах. Між іншим, чимало наших колишніх студентів чудово переконалися у цьому, успішно працюючи за межами України.
-У продовження теми міжнародного співробітництва факультету…Нещодавно ви зустрічалися з членами американської делегації. Якщо не секрет, про що йшла мова?
- У нас налагоджено ефективне міжнародне співробітництво з університетами багатьох країн Європи та світу, зокрема, з Гродненським державним університетом імені Янки Купали, Щецинським університетом (Польща). Цього разу на факультет завітали представники державного університету штату Нью-Йорк в Онеонті(США). Ми обговорили перспективи подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про спільні публікації, спільну участь у конференціях, семінарах, можливість проведення спільних наукових досліджень.
-Олексію Валерійовичу, відомо, що спортивна база університету ім.М.П.Драгоманова вважається однією з найкращих в столиці. Які об`єкти входять до неї?
-Спорткомплекс дійсно входить до трійки найкращих серед університетів Києва. Його було споруджено за індивідуальним проектом, а відкрито в 1985 році. До складу входять ігрові зали з трибунами – великий і трохи менший, який раніше був гімнастичним, але через нерентабельність ми його зробили також ігровим. Є зал, де можуть займатися гімнасти, єдиноборці, боксери, а також два басейни - 25-метровий та ще один, невеличкий, для навчання плаванню. Нещодавно модернізували тренажерний зал, оснастили його сучасним обладнанням. Ми маємо навіть тир.
У спорткомплексі реалізуються також оздоровчі програми. Коли немає навчального процесу, тут займаються групи здоров’я зали орендують для гри у баскетбол, волейбол, футбол. Можна без перебільшення сказати, що університетський комплекс став центром спортивного життя не лише у Києві, але й в Україні. На його аренах неодноразово проводилися турніри з різних видів спорту як всеукраїнського,так і європейського рівня.
- Які змагання є традиційними для університету?
-Ось уж 16 років користується популярністю Кубок ректора з футзалу, у розіграші якого беруть участь студенти всіх факультетів. Наша гордість - унікальні, мабуть,єдині в Україні старти,що проходять у межах оздоровчої програми «Свято здоров’я, руху та краси», впровадженої професором Олександрою Дубогай. В них виступають студенти, які мають відхилення у стані здоров`я. Цим змаганням уже 22 роки!.
- Якими є ваші власні спортивні уподобання, чи знаходите час для відвідування спортзалу?
-Обов`язково! І не лише мене, але й інших представників професорсько-викладацького складу можна часто побачити у залах, басейні, тирі спорткомплексу. Крім того, ми щотижня граємо у футбол і навіт
