Чемпіонат України з фігурного катання на ковзанах, який нещодавно завершився в Києві, став помітною спортивною подією в році, що минає. На відміну від національних чемпіонатів у багатьох інших видах спорту, він не стільки «підбивав підсумки», що прийнято робити наприкінці року, скільки визначав орієнтири для подальшої роботи спортсменів,тренерів, суддів та федерації. Високий рівень організації змагань на столичній Льодовій арені дозволив фахівцям побачити повну та чітку картину стану справ у фігурному катанні, яка, без сумніву, буде ретельно та всебічно проаналізована.
Водночас уже зараз багатьох відвідувачів нашого сайту цікавить експертна оцінка виступів українських фігуристів на чемпіонаті в Києві. Тому ми попросили суддю Міжнародної спілки ковзанярів (ISU) , члена президії та суддівської колегії УФФК, доктора педагогічних наук,професора Ірину Медведєву поділитися своїми думками щодо виступів спортсменів,зокрема,переможців та призерів, прокоментувати результати змагань в усіх чотирьох дисциплінах.
Чоловіче одиночне катання.
«Легкої дороги до нагород не вийшло ні в кого з переможців та призерів чемпіонату. Всі учасники вирішували поставлені тренерами завдання і відчували не лише відповідальність за їх виконання, але й «подих» суперників на турнірній дистанції. Не стали винятком змагання чоловіків.
Безсумнівно, тут найяскравіше враження справив Іван Шмуратко, який заслуговує високої оцінки своїх виступів в обох програмах, де наш чемпіон продемонстрував належний рівень виконання всіх елементів. Викликає повагу, що фігурист знайшов у собі сили і зміг досить швидко повернутися до хорошої форми після важкого відновлювального періоду, пов’язаного з наслідками травми. Знаю, що реабілітація передбачала,зокрема, схуднення та зміцнення м’язового корсету і спортсмен спеціальними вправами досяг потрібного результату. Це позитивно відбилося на якості його стрибків і загалом на катанні, яке він подав у своїй своєрідній, я би сказала, інтелігентній манері. У цьому сезоні довелося спостерігати за виступами Івана Шмуратка на одному з етапів юніорського Гран прі. Чула, як відомий канадський коментатор в телеефірі із захопленням говорив про прокат нашого фігуриста, відзначаючи його, цитую, «по-справжньому доросле катання майстра». Це справді так, у катанні нашого лідера відбулося немало позитивних змін, але мені не хотілося б його занадто перехвалювати. Адже стабільний потрійний аксель це, звичайно, чудово, проте стрибок у чотири оберти з порядку денного ніхто не знімав. Завдання щодо його вивчення мають бути серед першочергових, такі нині реалії. Впевнена, що Іван та його тренер Марина Амірханова це чудово розуміють і в наступному сезону штурмуватимуть ще й цю висоту.
Надзвичайно порадувала поява у вітчизняному чоловічому катанні нових імен, що підтвердив чемпіонат України. Для мене особисто справжнім відкриттям став Кирило Лішенко. Я його пам’ятаю зовсім юним фігуристом, а тут побачила на льоду багатообіцяючого спортсмена з хорошим потенціалом. Він впорався з хвилюванням і досить добре виступив, цілком заслуживши своє друге місце. Водночас зауважу, що статус «фігуриста №2» у країні багато до чого зобов’язує. Цей рівень передбачає і виконання потрійного акселя, і складнішої постановки програм з різноманітними сполучними кроками. Це актуально й для ряду інших фігуристів, які запам’яталися своїми виступами на цьому чемпіонаті, наприклад, Кирила Марсака, Гліба Смотрова. Не сумніваюся, що їхні тренери це розуміють.
Хотілося б відзначити також Андрія Кокуру, який, до речі, незабаром стартуватиме на зимових юнацьких Олімпійських іграх. От у нього якраз іде поєднання складних елементів і сполучних кроків, та й програми у нього цікаві, оригінальні, він може їх передати. Дуже важливо, що фігурист стрибає потрійний аксель і він у нього став помітно стабільнішим. Як і Іван Шмуратко, Андрій подобається публіці своїм стилем катання. Гадаю, що він та його тренер Дмитро Дмитренко на правильному шляху».
Жіноче одиночне катання.
«За відсутності Анастасії Архіпової, яка перенесла непросту операцію й нині проходить реалібітацію, ми спостерігали на чемпіонаті переважно представниць, так би мовити, покоління next. Приємно вразила кількість учасниць – три розминки, що свідчить про те, що тренери працюють і жіноче одиночне катання активно розвивається, у тому числі в регіонах. Найбільша увага глядачів дісталася новачкові української команди фігуристів – Анастасії Шаботовій. Дуже шкода, що у неї не вийшло дуелі з Архіповою, адже чемпіонат України чи не єдиний майданчик, де ці дві яскраві спортсменки могли б суперничати. Справа в тому, що вони різнопланові фігуристки - 16-річна Архіпова вже демонструє більш жіноче катання з плавними лініями, красивими обертаннями...Якби не проблеми зі здоров’ям, її та 13-річну Шаботову можна було б «розводити» по змаганнях – відповідно дорослих та юніорських. Це пішло б на користь нашому фігурному катанню.
Повернуся до нової чемпіонки України– Анастасії Шаботової , котра показала дуже високу якість катання. Вона не змогла цього разу стрибнути потрійний аксель, але той факт, що він є в її технічному арсеналі, вселяє великі надії. Не будемо забувати, що це надскладний елемент і його виконання багато в чому залежить від того, наскільки правильно спортсмена вчили стрибати одинарний, потім подвійний аксель. Тому що перевчити його у подальшому майже неможливо. Треба сказати, що Настя і поза льодом справляє позитивне враження своєю щирістю, привітністю, відкритістю до спілкування, що дуже немаловажно у фігурному катанні.
Другу призерку – Таїсію Спесивцеву також, як і Кирила Лішенка, можна назвати відкриттям нинішнього чемпіонату. Фігуристка досить грамотна технічно – відчувається школа колишнього учня Олексія Мішина Віталія Єгорова, який разом з Сергієм Барановим тренує спортсменку. Найголовніше, на мій погляд, про що зараз треба думати, це те, що з потрійним сальховом та потрійним тулупом, навіть грамотно виконаними, далеко не підеш. З таким набором навіть на кваліфікацію юніорського чемпіонату світу неможливо претендувати. Тому тренерам не лише означеної спортсменки, але й решти учасниць чемпіонату необхідно працювати над ускладнення програм, та й над композиціями також.
На хороші слова заслуговує Анастасія Гожва. Шкода, що талановиту фігуристку тривалий час переслідувати травми, через що вона не змогла набратися належного змагального досвіду. Це дещо вибило її з колії і позначилося на катанні. Спортсменка добре виконала коротку програму, але у подальшому виявилася не готовою до боротьби, як мені здається, не стільки технічно, скільки психологічно. Зараз Настя готується до чемпіонату Європи і, я впевнена, вона зможе там зібратися і показати гідне катання».
Парне катання.
«Я не вбачаю жодної сенсації у тому, що чемпіонами України в парному катанні стали Катерина Дзицюк та Іван Павлов. Їхня перемога логічна, оскільки в нинішньому сезоні фігуристи досить стрімко прогресували. Щодо цієї пари я для себе виділила два моменти. Перший: її катання справді виходить на новий, вищий рівень. А другий: Іван Павлов остаточно сформувався як парник. Якщо торік у нього був своєрідний перехідний період – ніби парник, але водночас ще проскакують навички одиночника, то нині про таку невизначеність можна забути.
З найкращого боку показали себе срібні призери чемпіонату – юні Вікторія Бичкова/Іван Хобта. З цим дуетом у мене пов’язані приємні нещодавні враження від їхнього катання на міжнародному турнірі в Ризі, після якого чимало фахівців з різних країн у розмовах відзначали, як вірно і грамотно навчена пара. Звісно, це заслуга молодого тренера Філіпа Залевського. Я не раз спостерігала за його роботою – він ніколи не підвищує на фігуристів голос, говорить тихо і спокійно, а вони, отримавши завдання, відразу беруться його виконувати. І жодних розмов, заперечень чи обговорення настанов тренера. Гадаю, що ця пара нас ще не раз приємно здивує...
Натомість складні часи зараз у єдиної нашої «дорослої» спортивної пари – Софії Нестерової та Артема Даренського. Я знову проведу паралель із згаданим турніром в Ризі. Там Софія та Артем, так само, як і в Києві, виконали коротку програму не найкращим чином – каталися важко, без емоцій, наче виконували важку роботу. Але у довільній на лід вийшли наче інші спортсмени. Вони виконали програму легко, на хорошій швидкості, добре впоравшись з елементами. Я сподівалася, що й на чемпіонаті України після невдачі в короткій програмі Софія та Артем зможуть реабілітуватися у другому прокаті. Не вийшло, хоча вони старалися. Можливо, дійсно потрібен час для подолання проблем перехідного періоду. А у тому, що пара під керівництвом і за допомогою такого досвідченого тренера як В’ячеслав Ткаченко,подолає ці вікові бар’єри, я не сумніваюся».
Спортивні танці на льоду.
«Чемпіонат України зайвий раз підтвердив високий рівень всіх танцювальних дуетів, які взяли участь у змаганнях. Лідери в цьому виді фігурного катання – Олександра Назарова та Максим Нікітін виглядали просто чудово у своїх програмах, які їм дуже підходять. За допомогою Олександра Жуліна та Галини Чурілової вони знайшли свій, власний стиль – жартівливо-іронічний і вдосконалюються у цьому напрямі. Після невдач, пошуків, іноді досить болючих, дует показав у Києві справді чемпіонське катання.
Продемонструвала свою здатність боротися до кінця й інша харківська танцювальна пара – Дар’я Попова/Володимир Бєліков. Їхнє прагнення до досконального виступу вражало з огляду на те, що партнер недавно переніс складну операцію. Наскільки я знаю, Володимир буквально рвався на лід, його доводилося зупиняти...
Якісне катання та хороші результати показав наш юніорський дует Марія Голубцова/Кіріл Бєлобров, який також має свій почерк. Учням Марії Тумановської-Чайки дуже підходить нинішній ритмічний танець в юніорській категорії – фокстрот «Час чаю» і, до речі, наш дует вважається одним з кращих виконавців цього танцю.
Зауважу, що у нас всі три провідні танцювальні пари працюють в різних стилях – це дуже похвально.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що для фігуристів «все тільки починається» і попереду їх очікує ще багато відповідальних стартів. Тому хочу побажати їм успішних виступів, а також у переддень Нового року подякувати тренерам,батькам, Українській федерації фігурного катання за великий вклад у розвиток фігурного катання та підготовку спортсменів».