У середу, 20 березня, розпочне свої матчі еліт-раунду Євро-2019 (U-19) юнацька збірна України, складена з гравців 2000 року народження та молодших.
Її новий головний тренер Сергій Нагорняк зовсім недавно став біля керма команди, замінивши Сергія Попова (він війшов до штабу «Зорі»), тому завдання повторити минулорічний успіх підопічних Олександра Петракова ускладнюється.
Нагадаємо, що в березні 2018-го в Румунії українські юнаки показали неабиякий характер і зуміли вирвати дві перемоги, пропустивши першими (Сербія — 2:1, Румунія — 2:1). Причому всі голи були забиті захисниками (двічі відзначився Олександр Сафронов, по одному разу — Віталій Миколенко та Валерій Бондар), два з них — уже в компенсований час.
Уже після цього були фінальний турнір чемпіонату Європи, вихід до півфіналу та бронзові нагороди разом із перепусткою на чемпіонат світу 2019 року U-20. Але спочатку потрібно було пройти еліт-раунд.
Як було раніше......Коли старші юнаки України дебютували на європейській арені, система відбору до фінального турніру чемпіонату континенту теж складалася з двох етапів. На першому був груповий турнір, 14 переможців якого на другому етапі проводили стикові зустрічі й визначали володарів сімох перепусток, що складали компанію господарям Євро.
До другого раунду українська збірна виходила чотири рази: у 1994-му — під керівництвом Анатолія Конькова (в її складі грав Андрій Шевченко), у 1995-му — Федора Медвідя, у 2000-му — Анатолія Крощенка, у 2001-му — Валентина Луценка.
Причому під час Євро-1995 організатори створили 15 груп і на другому етапі отримали непарну кількість команд. Тому три з них зіграли ще й у другому груповому турнірі — в тому числі Україна. Перемога над Румунією (2:1) та поразка від Іспанії (1:2) не пустили наших хлопців далі. Така ж схема працювала й у циклі Євро-1996, але Україна до другого етапу не потрапила.
По 2001 рік включно ці чемпіонати проводилися під вивіскою U-18, після цього — U-19, хоча суттєвої різниці не спостерігалося. І раніше у фінальних турнірах грали 19-річні. Узяти хоча б склад срібної збірної України — віце-чемпіонів Європи 2000 року. Під керівництвом Анатолія Крощенка виступали футболісти не тільки U-18 — Олексій Бєлік, Богдан Шершун, Роман Пасічниченко, Федір Прохоров, Володимир Бондаренко та Андрій Герасименко вже відсвяткували 19-річчя.
Другий груповий турнір у відборі Євро для U-19 з’явився у 2003 році (починаючи з 2005 року цей раунд називають елітним). Збірна України з Анатолієм Крощенком до нього не потрапила — набрала однакову кількість очок із Грузією та Бельгією, але поступилася за додатковими показниками.
До цієї стадії українські юнаки не дійшли ще тільки одного разу — команда 1988 року народження (тренер — Ігор Жабченко) на першому етапі відбору Євро-2007 посіла лише третє місце. А в еліт-раунді відбору Євро-2009 (U-19) Україна не грала, оскільки приймала фінальний турнір на полях Донецька та Маріуполя — і виграла золоті нагороди під керівництвом Юрія Калитвинцева.
Незвична історія трапилася у циклі Євро-2017: перший етап відбору збірна України пройшла з тренером Володимиром Циткіним, а напередодні еліт-раунду команду очолив Володимир Єзерський (наразі те саме відбулося з Поповим та Нагорняком).
До фінального турніру з еліт-раунду старші юнаки України потрапляли чотири рази. У 2004 році футболісти Павла Яковенка в підсумку здобули бронзові нагороди й перепустку на чемпіонат світу U-20. Після тріумфу 2009 року Україна з групи до фіналу вже не виходила, але у 2014-му хлопці Олександра Петракова також здобули право виступу на чемпіонаті світу. А от у 2015-му така опція не була передбачена регламентом.
Про Євро-2018 ми ще не встигли забути.
Збірна України U-19 в еліт-раундах відбору чемпіонату Європи Євро | Тренер | І | В | Н | П | М | О | Результат |
2004 | Павло ЯКОВЕНКО | 3 | 2 | 1 | 0 | 6—2 | 7 | 1-е місце |
2005 | Юрій КАЛИТВИНЦЕВ | 3 | 2 | 0 | 1 | 5—5 | 6 | 2-е місце |
2006 | Анатолій БУЗНІК | 3 | 2 | 0 | 1 | 5—4 | 6 | 3-є місце |
2008 | Олександр ЛИСЕНКО | 3 | 2 | 0 | 1 | 5—3 | 6 | 2-е місце |
2010 | Анатолій БУЗНІК | 3 | 1 | 1 | 1 | 5—3 | 4 | 3-є місце |
2011 | Олександр ГОЛОВКО | 3 | 0 | 2 | 1 | 1—2 | 2 | 3-є місце |
2012 | Олег КУЗНЕЦОВ | 3 | 2 | 0 | 1 | 5—3 | 6 | 2-е місце |
2013 | Юрій МОРОЗ | 3 | 1 | 0 | 2 | 2—4 | 3 | 3-є місце |
2014 | Олександр ПЕТРАКОВ | 3 | 2 | 1 | 0 | 5—0 | 7 | 1-е місце |
2015 | Олександр ГОЛОВКО | 3 | 2 | 1 | 0 | 7—3 | 7 | 1-е місце |
2016 | Олег КУЗНЕЦОВ | 3 | 1 | 1 | 1 | 4—3 | 4 | 3-є місце |
2017 | Володимир ЄЗЕРСЬКИЙ | 3 | 1 | 0 | 2 | 3—4 | 3 | 4-е місце |
2018 | Олександр ПЕТРАКОВ | 3 | 2 | 1 | 0 | 4—2 | 7 | 1-е місце |