Національна збірна України стартує у шостому у своїй історії відбірному циклі чемпіонату Європи

Сьогодні збірна України в Лісабоні візьме старт у шостій для себе кваліфікації Євро — виїзним матчем із чинним чемпіоном, до речі.

Такі «подарунки» жереб робить нам не вперше. Ми вже грали в одній групі з другою командою ЧС-1994 (Італія), чинним чемпіоном Європи 1996 року (Німеччина), чемпіоном світу 1998 року (Франція), чемпіоном Європи 2004 року (Греція), чемпіоном та віце-чемпіоном світу 2006 року одночасно (Італія та Франція), чемпіоном Європи 2012 року (Іспанія). Португалія лише продовжить цей список.

Цікаво, що з відборами на Євро у збірної України якось не склалося. Але при цьому ми двічі грали у фінальних турнірах чемпіонату Європи й лише одного разу — на чемпіонаті світу. Такий парадокс пояснюється домашнім Євро-2012, куди ми потрапили без відбору, і дуже лояльним регламентом кваліфікації Євро-2016. Нагадаємо, що до плей-офф Україна пройшла з третього місця у групі.

Можливо, щось не так пішло із самого початку. У першому ж офіційному матчі у вересні 1994 року збірна України в Києві поступилася Литві (0:2), після чого було звільнено керманича Олега Базилевича. Відбір на Євро-1996 був першим із двох циклів у нашій історії взагалі, коли командою керували три тренери. І єдиним, в якому ми програли більше матчів, ніж виграли (та й різниця м’ячів була негативною).

Отже, за всю історію виступів у відбірних циклах Євро найкращим був той, поєдинки якого відбулися у 1998—1999 роках під керівництвом Йожефа Сабо: принципові зустрічі з Росією (3:2 в Києві, 1:1 в Москві), дві нульові нічиї з чемпіонами світу із Франції, по п’ять перемог та нічиїх у 10-ти матчах групового турніру. Першої поразки в тому циклі Україна зазнала вже в плей-офф у гостях у Словенії (1:2) і вдома не зуміла відігратися (1:1). Євро-2000 довелося дивитися по телевізору.

І порівняйте євровідбори з відборами на чемпіонати світу. Із шести циклів — один прямий вихід на ЧС-2006 (а там був чвертьфінал блискучої команди Олега Блохіна) та чотири участі у плей-офф. У чотирьох циклах (2002, 2006, 2010, 2014) у груповому турнірі Україна програвала лише по одному матчу, а у трьох із них друга поразка — у плей-офф — ставала вирішальною.

Лише остання спроба України потрапити на чемпіонат світу була не дуже переконливою за результатом. Хоча за грою це була дуже симпатична та не схожа на своїх попередників команда, яка показала свою силу трохи пізніше — вигравши групу Ліги націй УЄФА й отримавши додатковий шанс на вихід на Євро-2020.