До п’ятої річниці однієї з найжахливіших трагедій у сучасній історії України, коли на Донеччині в селищі Благодатне в нерівному бою з окупантами віддали життя військові 51-ї окремої механізованої бригади, у місті Волноваха був проведений традиційний футбольний турнір пам’яті.
Як і в попередні роки, участь у змаганні взяли вісім команд. Цього разу за головний приз змагалися збірна України серед ветеранів, ФК «Абориген» (Луцьк), 51 ОМБр, збірна Департаменту патрульної поліції, ФК «Бахмутсіль» (Бахмут), 35 ОМБр, збірна прикордонників у зоні ООС та ФК «Волноваха».
Фото прес-служби АВФУ
Для збірної ветеранів України травневий візит до Волновахи вже став традицією. У невеличкому місті, яке не оминуло лихо війни, футбольних знаменитостей гостинно зустрічають та дякують за велику місію, яку вони здійснюють для підтримки військових та встановлення в країні миру. Турне збірної відбувається за підтримки Федерації футболу України, Асоціації ветеранів футболу України та ТОВ «Агробізнес». Тренер команди Володимир Лозинський запросив на ігри наступних виконавців: воротаря Святослава Сироту, польових гравців В’ячеслава Свідерського, Андрія Оксимця, Олександра Венглинського, Віталія Самойлова, Костянтина Сахарова, Олександра Мизенка та Віктора Ульяницького.
Фото прес-служби АВФУ
Збірна України вважалася фаворитом турніру, але свою першість потрібно доводити в кожному матчі.
18.05.2019. Груповий турнірЗбірна України — 51 ОМБр — 5:1
Голи збірної України: Сахаров, Самойлов (обидва — по два), Мизенко.
Збірна України — збірна прикордонників у зоні ООС — 9:2
Голи збірної України: Ульяницький (чотири), Свідерський, Сахаров (обидва — по два), Самойлов.
Збірна України — ФК «Волноваха» — 1:1
Гол збірної України: Ульяницький.
19.05.2019. ПівфіналЗбірна України — ФК «Бахмутсіль» — 3:2
Голи збірної України: Самойлов, Оксимець, автогол.
19.05.2019 ФіналЗбірна України — ФК «Абориген» — 5:4
Голи збірної України: Самойлов (три), Ульяницький, Сахаров.
Вирішальний матч став окрасою змагання, інтрига з визначенням переможця трималася до останньої хвилини. Тим почеснішим було для збірної України здобути головний трофей. А Віталія Самойлова визнано найкращим бомбардиром турніру (сім м`ячів)!.
«Для мене Волноваха вже стала другим домом, я на турнірі щороку, — ділиться враженнями тренер переможців Володимир Лозинський. — Сам турнір проходить на високому рівні, в активі нашої команди два кубки — у 2016-му та 2019 роках. Помітив, коли приїжджаєш, бачиш фотографії молодих хлопців та сльози матерів, на душі стає сумно. Але оптимізму додають сила духу та незламна воля наших людей. Волноваха вистояла та потроху розвивається, місто має перспективу. Дуже добре, що тут шанують людей, які віддали життя за Україну. Що стосується змагань, то збірна України мала завдання від Олега Собуцького та Анатолія Дем’яненка здобути красиву перемогу. Ми його виконали, а ще — подарували гарний настрій глядачам. Це теж дуже важливо».
Сам турнір, окрім високої гуманітарної місії, має об’єднати навколо спільної біди Схід та Захід, дати поштовх до встановлення миру. Учасники відвідали місце трагедії, де загинули 18 військових 51-ї окремої механізованої бригади, новий храмовий комплекс, зведений на пожертви громадян та підприємств Волновахи та Луцька. Цей футбольний турнір став п’ятим за ліком, і всі його учасники домовилися зустрітися за рік.
Фото прес-служби АВФУ
Змагання у Волновасі вже ввійшло до калейдоскопу футбольного життя України, і чимала заслуга в цьому одного з його організаторів, воротаря команди «Абориген» Ігоря Лещенка: «До підготовки ювілейного, п’ятого за ліком, турніру ми підійшли дуже ретельно. Більшість команд є нашими традиційними учасниками, вони й зараз приїхали до Волновахи. Велику допомогу в проведенні змагань надали Олег Собуцький, Віктор Чорнуха, міська влада Волновахи. З’їхалися родичі та друзі полеглих, провели мітинг-реквієм, біля Волновахи поклали квіти до монументу на місці розстрілу рейсового автобусу, внаслідок якого загинули 12 мирних мешканців, а в самому місті подякували полеглому капітану СБУ Віктору Мандзику. Це все наш біль, але життя продовжується. Футбол об’єднав українців, подарував надію на порозуміння та єдність. Для нас це не порожні слова, ми легко знаходимо спільну мову, хоча Волинь та Донеччину розділяє з тисячу кілометрів».
Фото прес-служби АВФУ