Головний тренер юнацької збірної України U-17 Олександр Петраков вдячний усім клубам, які відпустили до його команди своїх гравців.
Сьогодні юнацька збірна України (футболісти не старші 2003 року народження) вилітає до Латвії. Там вона візьме участь у міжнародному турнірі, в якому, окрім господарів, гратимуть команди Туреччини та Північної Македонії.
А напередодні головний тренер синьо-жовтих Олександр Петраков відповів на запитання офіційного сайту УАФ.
— Олександре Васильовичу, на відміну від минулого збору, зараз у вашої команди, по суті, не буде часу для тренувань...
— Така вже доля в наставників збірних. Ми повинні виходити з будь-яких ситуацій і бути готовими до всього. Зараз не дата УЄФА, ідуть внутрішні змагання, тому про найсильніший склад не може бути й мови. Проте я вдячний керівництву УАФ за можливість взяти участь у цьому турнірі та всім клубам, які відпустили своїх гравців. Приємно, що в нашому складі є представники обох вітчизняних грандів.
— Нинішні кадрові зміни говорять про селекцію, що триває, чи деякі футболісти поки що не витримують конкуренції?
— Здебільшого рокіровки викликані травмами хлопців. Хоча ми продовжуємо шукати таланти. Однак я вже не раз повторював, що 2003 рік народження — не найкращий у плані вибору гравців рівня національної команди. А з центральними нападниками так і поготів серйозна проблема. Довелося викликати на рік молодшого Ігоря Горбача з київського «Динамо».
— У вашому розпорядженні з"явився футболіст з європейського чемпіонату…
— Так. Нарешті я побачу у справі Богдана Шубіна з німецького «Шальке». Цього центрального півзахисника ми вже разів п"ять викликали, але клуб його не відпускав. Зараз усе склалося. Я знаю Богдана, він вихованець донецького «Шахтаря». У 2014 році його родина емігрувала до Німеччини. Спочатку він виступав за невеликий місцевий клуб, але незабаром пішов на підвищення...
— На майбутньому турнірі ви зустрінетеся з добре знайомими по Турніру Віктора Баннікова збірними Латвії та Туреччини. А що скажете про команду Північної Македонії?
— Буде приємно й цікаво зіграти з усіма суперниками по групі. Ми набираємося досвіду, який повинен допомогти нашим хлопцям у кваліфікаційному раунді чемпіонату Європи. У такому віці головне — не майстерність, а психологічний фактор. Багато хто не витримує тиску. Будемо сподіватися, що невдовзі вони себе знайдуть, а ми постараємося їм у цьому допомогти.