Головний тренер збірної України серед ветеранів Анатолій Дем’яненко є символом створеної чотири роки тому команди.
Він перебуває з нею на всіх матчах, об’єднуючи відомих гравців авторитетом та мудрими порадами. Як пройшов рік для збірної, під прапорами якої виступають більше 50-ти найвідоміших вітчизняних виконавців, і розповів Анатолій Васильович:
— Найголовніше, що в нас є дружній колектив однодумців. Усі хлопці, незважаючи на вік, заслуги, авторитет, є однією сім’єю, кожна наша зустріч чи проведений матч мають свою родзинку та цікаву історію. Футбольна доля мінлива. Не кожен нині має тренерську роботу, бо команд мало, а дипломованих фахівців щороку стає все більше. У збірній ветеранів двері відкриті для всіх, ми отримуємо задоволення від подорожей Україною та світом, а також даруємо свято футболу вболівальникам. У 2019 році було традиційно багато поєдинків, ми відвідали чи не всі регіони України, побували в Канаді, Грузії, Іспанії. Можу від імені всіх гравців лише подякувати Олегу Собуцькому, що в нашому житті є такий гарний колектив.
Фото прес-служби АВФУ
— Усю Україну облетіли кадри, як збірна на День Незалежності відвідала Станицю Луганську, поспілкувалася з людьми на КПВВ, а після цього на міському стадіоні провела товариський матч. Які емоції після таких виїздів?
— Найпозитивніші, до нас усюди гарно ставляться, чудово зустрічають. Самі розумієте, у такі святкові дні ми маємо десятки пропозицій провести матч, але вирушили саме на Схід, до військових та місцевих жителів. Життя там дуже важке, люди втомлені та зневірені. І коли вони бачать збірну України у своєму місті, коли лунає Гімн України, ми вручаємо подарунки та бажаємо миру і єдності — від цього й настрій поліпшується, і віри в краще більшає. Наш організатор, віце-президент УАФ Олег Собуцький говорить правильні слова, бажає якнайшвидше провести матч миру на «Донбас Арені». Якщо мир настане, а я в цьому не сумніваюся, Україна поверне свої землі та людей, наш певний внесок у це теж буде.
— Стосовно складу збірної, які зміни відбулися цього року?
— Є ротація, від цього нікуди не дінешся. Бо людей, які заслуговують грати у збірній, значно більше, ніж місць у складі. За рік збірна провела 40 матчів, у середньому це поєдинок на тиждень, якщо не враховувати холодну пору року. На щастя, серйозні травми хлопців оминали, траплялися хіба що дрібні ушкодження. Хтось випадає через зайнятість, наприклад, наприкінці року Юрій Максимов та Віктор Уляницький пішли працювати у «Ворсклу», Руслан Ротань, Віталій Рева, Сергій Нагорняк та Володимир Єзерський є тренерами молодіжної та юнацьких збірних України, Сергій Попов знайшов роботу в «Зорі». Можу продовжувати й далі, футбольне життя мінливе, у ньому завжди щось відбувається. Колектив залюбки відпускає хлопців на роботу, а згодом не менш тепло зустрічає. Щодо нових імен, то підтягнули трохи молоді. Це Микола Іщенко, Віталій Мандзюк, Руслан Ротань, Геннадій Медведєв, Олександр Романчук. Ті, хто ще два-три роки тому виступали за професіональні колективи, тепер уже в наших лавах.
Фото прес-служби АВФУ
— Із турнірної точки зору які саме матчі вам сподобалися найбільше?
— Традиційно цікавим є січневий турнір у Грузії. Там багато сильних команд, але проведення поєдинків на маленькому полі накладає певний відбиток. Також дуже сподобався турнір у Мадриді за участю провідних іспанських команд. Кожна з п’яти проведених ігор була цікавою, а у фіналі ми зіграли з мадридським «Атлетико». Були цікаві матчі й у рамках українського турне. Часто проти нас грали молоді хлопці, із чемпіонату області чи інших аматорських змагань. У нашої команди є свої сильні сторони, тож і проти них ми мали свою зброю.
— У Прем’єр-лізі щороку зменшується кількість глядачів на стадіонах, чи є така тенденція на поєдинках збірної ветеранів?
— На щастя, у нас із цим усе гаразд. Олег Собуцький, за що ми йому дуже вдячні, на високому рівні вибудував як футбольну, так і організаційну складову діяльності збірної ветеранів. У нас завжди збираються повні стадіони, ми часто влаштовуємо футбольні майстер-класи, зустрічі з дітьми, беремо участь у нагородженні переможців різноманітних турнірів, виступаємо на місцевому телебаченні. Це все є частиною великої роботи з популяризації футболу та здорового способу життя. Увага глядачів важлива для нас. Приємно, як у молоді роки, виходити на поле під оплески, відчувати дихання та емоції трибун. За це ми щиро вдячні всім уболівальникам та запрошуємо їх на наші матчі у 2020 році.
Фото прес-служби АВФУ