_pictogram.svg.png)
23 лютого 2016 року у приміщенні Будинку футболу в урочистій атмосфері, у присутності легенд вітчизняного футболу та керівництва УАФ, було оголошено про створення збірної України серед ветеранів.
Президент УАФ Андрій Павелко побажав ініціатору створення «дрім тім» та її організатору Олегу Собуцькому, тренерам команди Анатолію Дем’яненку та Володимиру Лозинському, а також численним гравцям вдало проводити матчі, продовжувати об’єднувати Україну футбольними святами та підтримувати військових.
Із того визначного за футбольними мірками дня минуло чотири роки. Важкі, складні, але неймовірно цікаві та багаті на події. Про них і розповів віце-президент УАФ, президент АВФУ Олег Собуцький:
Фото прес-служби АВФУ
— За цей час збірна провела близько двохсот матчів, ми були в усіх регіонах України, відвідали країни Європи, Північної та Південної Америки. Нам усюди раді, чудово зустрічають, гравці та тренери, немов скинувши десятки років, знову виходять на футбольне поле під оплески вболівальників, отримують заслужену увагу. Після завершення кар’єри не кожен гравець одразу знаходить цікаву роботу у футболі, відчувається нестача звичного інтенсивного ритму життя, виїздів, підготовки до матчів. Другу футбольну молодість вони знаходять у збірній ветеранів.
Кожному нашому поєдинку передує урочиста церемонія відкриття, на трибунах збираються тисячі глядачів, після ігор, неважливо, як вони завершуються, вишукуються черги з бажаючих поспілкуватися чи зробити спільне фото. Збірна стала справжньою єдиною сім’єю, у нас дуже дружній колектив, за що хочу подякувати кожному з більш ніж сотні гравців, які за цей час вдягали синьо-жовті футболки, мудрим тренерам Анатолію Дем’яненку та Володимиру Лозинському. Весь цей час ми відчували підтримку з боку Андрія Павелка та Василя Орлецького. Окрема подяка — нашим відданим уболівальникам. Куди б ми не приїжджали, від мегаполісів до маленьких містечок, завжди відчували увагу та тепло. Це найголовніше, що надихає на подальшу роботу.
Фото прес-служби АВФУ
— Чотири роки тому ви говорили про головну мету збірної — підтримку військових у зоні АТО...
— Наша збірна не відірвана від реального життя, усе, що відбувається в країні, проходить крізь наші серця. Ми бачимо, що на сході, де наші кордони та безпеку боронять десятки тисяч військових, продовжують стріляти, гинути люди. Це наш обов’язок — підтримати, підняти настрій, показати, що легенди футболу разом із ними у найскладніші для країни часи. Десь третину матчів ми проводимо з військовими, відвідуємо частини та підрозділи. Часті гості ми й безпосередньо на сході, грали у Станиці Луганській, Попасній, Рубіжному, Красногорівці, Старобільську, Новоайдарі, Краматорську та багатьох інших містах та селищах поблизу лінії розмежування. Окрім футболу, ми проводимо багато зустрічей із військовими та місцевими жителями, нікому не відмовляємо у фотографіях, сувенірах чи якійсь допомозі.
— З Україною зрозуміло, а що змушує наших легенд вирушати на інший кінець земної кулі?
— Не секрет, що українці є чи не в кожній країні світу. Десь, як у Канаді, Іспанії чи США, вони являють собою потужну силу. Вони об’єднані в спілки, активно підтримують рідні культуру, традиції. Ми двічі бували в Торонто, що є справжнім центром українства Канади, окрім проведення матчів, узяли участь у фестивалі українців, разом із міністром закордонних справ Канади Христею Фрілянд виступали перед багатотисячною аудиторією, отримали від прем’єр-міністра країни Джастіна Трюдо спеціальний лист-подяку за сприяння зміцненню дружби між Канадою та Україною. Те саме й у США, де ми перемагали на представницьких турнірах у Чикаго та Тампі. Неймовірні за враженнями були турне містами Бразилії та Аргентини, традиційні щорічні зимові турніри у Грузії, матчі проти провідних ветеранських команд Іспанії тощо.
Збірна зустрічається з українцями по всьому світу, наголошує, що в нас на сході триває війна, що Україні потрібна підтримка від розвинених країн світу. Це є народною дипломатією, яка, сподіваємося, принесе користь нашій країні. Що найбільше імпонує — знамениті футболісти нашої країни перейнялися цією ідеєю та нині є справжніми послами України у світі.
Фото прес-служби АВФУ
— Які плани в команди на найближчі роки?
— Їх багато, а мета наших матчів залишається незмінною — підтримка військових на Сході України. У січні цього року збірна України стала переможцем престижного турніру пам’яті Давида Петріашвілі в Грузії. Цікава програма запланована на чемпіонат Європи, де ми всією ветеранською родиною підтримуватимемо збірну України. Уже є домовленості щодо проведення матчу в Амстердамі зі збірною Нідерландів, є плани щодо поєдинків у Бухаресті. Неодмінно завітаємо до наших друзів-військових на схід — маємо дружні стосунки з багатьма підрозділами й уже отримали чимало запрошень. Загалом ми отримуємо багато пропозицій провести матчі з усіх куточків України та світу. Ретельно плануємо графік, намагаючись не відмовляти нікому.
Фото прес-служби АВФУ
