Тренер «Галичанки» Василь Козар: Ми можемо виграти шість м’ячів і пройти далі

Нагадаємо, що у першому матчі, який відбувся 14 листопада в Анталії, господарки перемогли «Галичанку» з рахунком 28:22. Нагадаємо, що у першому матчі, який відбувся 14 листопада в Анталії, господарки перемогли «Галичанку» з рахунком 28:22. А вже у цю неділю, 22 листопада, львів’янки прийматимуть «Муратпашу» у Львові в палаці спорту «Галичина» (початок – о 17:00).
Напередодні ігор IA ZIK поцікавився: чи вірить головний тренер «Галичанки» Василь Козар у можливість реваншу своїх підопічних?
– Переможець 1/16 фіналу визначиться за сумою рахунків двох матчів. Зважаючи на результат першої гри 22:28, нам тепер треба виграти хоча б шість м’ячів, – підраховує керманич львів’янок Василь Козар. – Але з рахунком 27:21, тобто пропустити менше 28 голів, тоді ми можемо пройти далі. Відіграти шість м’ячів, ще й у себе вдома, цілком реально.
– Гру в Анталії ваша команда розпочала вдало, перемігши у першому таймі 12:11. Чому не зуміли втримати перевагу у другій половині?
– Почали досить потужно. Єдине, що на перших хвилинах наша Анастасія Дорожівська зіштовхнулася з туркенею. Точніше суперниця просто таки налетіла на Настю, та впала і вибила лікоть. Картина не надто приємна, коли рука у Насті просто висіла, це на наших дівчат подіяло шокуючи. Не було швидкої допомоги у залі, поки викликали, поки приїхала… Але дівчата – молодці, якось зібралися і ми вели у рахунку упродовж усього першого тайму, переважали суперниць в багатьох компонентах. Проте, на жаль, з десятої хвилини другого тайму все таки ми провалилися, як і в грі з ужгородськими «Карпатами» у п’ятому турі чемпіонату України.
– Складається враження, що насамперед психологічно не витримала наша команда протистояння з «Муратпашою»…
– Є таке – десь характер не проявили… Там і атмосфера для нас була напружена – повні трибуни турецьких вболівальників, крики, свисти, навіть не було чути суддівського свистка.
Я маю претензії до багатьох своїх дівчат. Вони мали хороші шанси забити, які не реалізували: з десяти семиметрових аж п’ять разів не влучили, багато виходів один на один з воротарем не реалізували. Я пробував різну тактику, але якщо гравці не реалізують виходи з воротарем один на один, не забивають пенальті, то тактика вже не допоможе. Реалізація пенальті дуже багато значить, думаю, це всі розуміють. Не забивають одне-друге пенальті і вже команда ламається психологічно. Додайте до їх психологічного стану ще нещодавню поразку від «Карпат».
Тут не тільки психологія. Основну причину вбачаю у тому, що завжди прагнув формувати таку команду, щоб було 16 гравчинь і кожна з них могла б вийти на ігровий майданчику у будь-яку хвилину й повноцінно замінити одна одну. На жаль, цього сьогодні вже немає. Пішли з «Галичанки» Ірина Стельмах, Тамара Смбатян, відновлюється після травми Наталка Воловник, а молоді, які доповнили команду, ще не здатні створити тих повноцінних замін, про які говорю. Тому маємо сьогодні такий результат.
– Тобто основна причина поразки від «Муратпаші» та й «Карпат» – у психології гравців і недостатній підготовленості молоді?
– Не лише у тому. Є і до старших гравців зауваження. Знаю їх потенціал, вони його не реалізували повністю, мали зіграти краще. Добре себе проявила Леся Смолінг. А ось Наталка Савчин, Вікторія Сідлецька, Марина Коновалова, Леся Парандій, Наталя Сабова – не те, щоб погано зіграли, але від них я очікував більшого. Помилки у молоді, недопрацювання у старших гандболісток – що тут вже аналізувати, на таких іграх треба просто виходити і «битися»! «Муратпаша» дуже хороша команда, побачите самі на грі у неділю – професійні гандболістки з залізним характер, те чого нам якраз і забракло.
– На останній грі чемпіонату України «Галичанка» – «Карпати» занепокоїла Єлизавета Гілязетдінова. Ліза не переконливо виглядала на захисті воріт, немов її підмінили. Як впоралася ваша воротарка у Туреччині?
– У першому таймі матчу з «Муратпашою» якраз Ліза зламала гру туркень. Я у ній впевнений і знаю, що все у неї вернеться на круги своя. У грі з «Карпатами» далося взнаки її переживання. Адже її не викликали на збір національної гандбольної команди і на подальші ігри з Сербією та Чехією, а до того постійно викликали. Десь образилась, десь хотіла щось довести – ось так і вийшло. Ліза боєць, я знаю її потенціал і вірю, що вона себе ще покаже. А ще Ліза – командний гравець: йде гра у команди і вона на висоті, а не забила одна, друга гравчиня і наш воротар також дещо панікує. Це сталося і у другому таймі у грі з «Муратпашою».
– Чи побачили у турецьких візаві ту слабинку, на якій можна зіграти у другому матчі?
– Дуже добре знаю їх тренера ще з тих часів, коли я працював на Кіпрі. Потім у 2013 році ми грали в одній підгрупі на чемпіонаті Європи серед студентів у Катовіце. Він хороший кваліфікований тренер і має добре укомплектовану команду. Прекрасна шульга – це наша Юлія Снопова. Сербка Таня Богосавлевіч з лівого краю, хороша розігруюча, гарна лінійна – росіянка Валерія Баранік, надійна у них воротарка. Одним словом, по всіх лініях у нього немає слабих місць. Але вони менше роблять замін, десь на цьому – на швидкій грі – їх можна зловити. Та щоб грати у швидку гру, всі наші гравці мають докластися до цього.
– А що з Настею Дорожівською, вона вийде на матч?
– Настя у гіпсі, випала мінімум місяця на два.
– З вами в Анкарі не грала молода гандболістка Ольга Василяка, яка нещодавно дебютувала у «Галичанці». У Львові дасте їй спробувати зіграти?
– Не знаю, чесно. Подивлюся. Дівчата мене вмовляють Наталку Воловник випустити, яка відновлюється після травми, але я не хочу ризикувати її здоров’ям. Буде видно, рішення прийматимемо безпосередньо у неділю, перед грою.
Наталія Васьо, для IA ZIK