Підсумки міжнародного турніру: «Галичанка» – срібна, Анастасія Баранович – найкраща

2-3 грудня 2017 року  гандбольна «Галичанка» у Кельце (Польща) взяла участь у ювілейному, двадцятому за ліком, міжнародному турнірі “Меморіал Анджея Ковальчика”. 2-3 грудня 2017 року  гандбольна «Галичанка» у Кельце (Польща) взяла участь у ювілейному, двадцятому за ліком, міжнародному турнірі “Меморіал Анджея Ковальчика”.
Суперницями львів’янок були дві польські команди: господарі турніру – Корона гандбол Кельце та МКС Пьотроковія.
Львівські гандболістки посіли друге місце. Анастасію Баранович визнали найкращою гравчинею турніру в складі «Галичанки».

Анастасія БАРАНОВИЧ – найкращий гравець меморіалу Анджея Ковальчика 
Спершу підопічні Тетяни Штефан та Анжели Савченко зіграли з командою Пьотроковія.  Перший тайм українки залишили за собою – 18:15, але перевагу не втримали й основний час матчу закінчився нічиєю – 30:30. Згідно  з правилами для визначення переможця призначалася серія пенальті (по п’ять кидків для кожної команди).  Удача була на боці польок: вони влучно пробили всі п’ять штрафних,  на рахунку ж львів’янок – три забитих з пенальті. Отож, перемогу святкувала польська Пьотроковія  з підсумковим рахунком 35:33.


Другий тренер команди Анжела Савченко так прокоментувала цей матч: «Пьотроковія – хороша команда: у них висока лінійна, досвідчена розігруюча, але впоратися з ними цілком можливо. Ми повели в рахунку на початку матчу – 8:5, зберегли перевагу в три м’ячі й за підсумками першого тайму – 18:15. Могли випередити суперниць ще більше, але, на жаль, в першому таймі не реалізували два семиметрових. Попри це була впевненість, що переможемо.
Але в другому таймі ми пропускали голи з контратак  та й самі втрачали м’яч. Крім того, зробили свою справу чотири послідовні вилучення з гри наших дівчат. До слова, я вважаю, що не всі  вилучення були справедливі.  Коли грається в меншості, необхідно відсутність гравця вдало закривати в захисті, а це непросто, і не завжди у нас виходило. Тому суперниці зуміли наздогнати і навіть випередити на один м’яч – 29:28 (на 58-й хвилині). Наша Наталія Стрюкова зрівняла рахунок 29:29 (59-а хв). На останній хвилині матчу польки знову відірвалися на один м’яч – 30:29, але Марині Коноваловій вдалося відновити паритет – 30:30.
Ми думали, що залишиться нічийний рахунок матчу, однак сказали, що битимемо по п’ять семиметрових. У нас забили Наталія Воловник, Анастасія Баранович, а Наталка Стрюкова потрапила в штангу, далі ми знову влучили. Полячки на той момент пробили вже п’ять штрафних і всі вдало. Так що наш останній, п’ятий пенальті, який мала виконувати Ілона Гайкова, нам вже й не дали пробити, оскільки результат гри був очевидним.
Найрезультативнішою в цьому матчі стала Наталія Воловник – з восьми кидків по воротах шість разів забила. В активі Анастасії Баранович і Марини Коновалової   по п’ять голів, Ілони Гайкової – чотири. В принципі, непогано».
Надалі Пьотроковія здолала  Корону гандбол Кельце – 31:21 й  здобула золоті медалі меморіалу Анджея Ковальчика.
А «Галичанка» та Корона  розіграли «срібло». Чемпіонки України без проблем впорались з суперницями: лідирували в першому таймі – 16:13 та загалом у матчі – 36:32 .


Тренер Анжела Савченко: «Увесь матч ми були попереду, перемогли спокійно. Найвлучнішою в команді стала Марина Коновалова – реалізувала сім з семи, так само сім голів забила Ілона Гайкова, по п’ять – Софія Давидянц і Тетяня Поляк, чотири – Анастасія Баранович.
У цій грі ми виправили помилки, допущені в матчі з Пьотроковією. Та все ж деякі «але» залишились… Адже на 46-у хвилину наша перевага сягла одинадцяти  м’ячів. Але в останні чотирнадцять хвилин матчу  ми більше пропустили, ніж забили, завдяки чому суперниці скоротили відставання. У підсумку ми виграли чотири м’ячі, хоча, насправді, впевнено йшли у відрив в м’ячів десять. Ми побачили, які помилки гравців треба виправляти.
Хочу відзначити, що добре зіграли крайні – Анастасія  Баранович і Марина Коновалова – в тандемі діяли шикарно.  У Насті чудово виходила схема 5-1 в захисті, суперниці розгублювались – не знали, як їм поводитись в нападі. Відповідно Анастасія перехоплювала у них м’ячі, передавала Марині чи навпаки – Марина відбирала й передавала на Баранович. Вони чудово втікали від суперниць й атакували вже їх ворота. Недарма Анастасії вручили приз кращого гравця нашої команди, вона зіграла стабільно, хоча й не реалізувала кілька моментів, але пристойно захищалася та забивала дуже потрібні голи. Ми нею задоволені».


Наостанок Анжела Савченко розповіла, для чого «Галичанка» їздила на польський турнір:
«Такі ігри дуже потрібні: в Україні своїх суперників ми вже знаємо, а з цими командами грали вперше. Ми вийшли проти команд, яких жодного разу не бачили. Коли не знаєш супротивника, адаптовуватись  до нього доводиться безпосередньо під час матчу – це дуже корисно для набуття досвіду. Ми змогли оцінити свої сили й можливості.
Також зробили висновки, чого не вистачає окремим нашим гандболісткам й команді загалом. Цієї п’ятниці та суботи зіграємо з Тернополем у чемпіонаті України, а потім буде  перерва в змаганнях, і ми знаємо, над чим працюватимуть дівчата.
Дуже  приємно, що з польськими командами ми виглядали гідно –  грали на рівних або були сильнішими. Це важливо, враховуючи ще й те, що рівень польського чемпіонату вищий, ніж українського».
Фото-koronahandball.pl Підготувала Наталія Васьо hcgalychanka.com.ua