Дослідження виступу чоловічої збірної команди України

Даний розділ дослідження присвячений лідерам Українського гандболу командам «Мотор» м. Даний розділ дослідження присвячений лідерам Українського гандболу командам «Мотор» м. Запоріжжя і «ЗТР» м. Запоріжжя.
Всі дані які стосуються команд «Мотор» та «ЗТР» взяти з докторської дисертації - «Теоретико-методологічні основи системи  контролю тренувальної та змагальної діяльності команд високої кваліфікації з гандболу»  Тищенко В.О.  
Система контролю підготовленості гандболістів високої кваліфікації поступово стає одним із  головних чинників відродження авторитету  українських команд.
У зв’язку з цим, у розв’язанні низки зазначених проблем вагомого значення набуває саме пошук і систематизація компонентів системи контролю тренувальної та змагальної діяльності гандболістів високої кваліфікації.
Таким чином,  виокремлено  актуальну науково-прикладну проблему, пов’язану з відсутністю комплексного теоретико-методологічного  обґрунтування системи контролю тренувальної та  змагальної  діяльності команд високої кваліфікації з гандболу.
Концептуальним для дослідження визначено положення про те, що осучаснення системи контролю гандболістів високої кваліфікації на зазначеному етапі  розвитку світового спорту повинно формуватися відповідно до побудови річного макроциклу з урахуванням структури мікро-та мезоциклів, матеріально-технічної бази та окремих компонентів контролю підготовленості спортсменів.
За підсумками опитування тренерів, що працюють з командами високої кваліфікації з  гандболу встановлено, що рівень задоволення ними безпосереднім процесом підготовки є різним. Із загальної кількості 187 респондентів лише 26,09 % (12 осіб) висловилися про повну підтримку політики клубу щодо організації та забезпечення  підготовки  своєї  команди. Більшість респондентів 60,87 % (28 осіб) вказали, що рівень задоволення ситуацією із підготовкою команди загалом є частковим. Інші думки респондентів порівну розподілилися навпіл між варіантом щодо незадоволеністю підготовки та важкістю  відповіді на це запитання (по 6,52 % та 3 респондентів відповідно).
Отже, незалежно від  рівня  задоволеності  загальним станом  справ у команді,  думки  респондентів  розподілилися наступним чином.
Зазначимо, що респонденти могли вказати кілька сторін, які потребують вдосконалення. Дещо несподіваним для було те, що найбільшу кількість варіантів до удосконалення підготовки своєї команди, тренери вбачали у корекції тактичної підготовки (65,22 %, 30 респондентів), наступними за рангом із  незначним зменшенням кількості респондентів  опинилися  розділи технічної (56,52 %, 26 респондентів) та  психологічної  підготовки (50,00%, 23 респондентів). Приблизно на однаковому рівні спостерігаються недоліки у підготовці команд високої кваліфікації з гандболу за функціональною, фізичною та інтегральною підготовленістю (36,96 %; 30,43 % та 32,31 % респондентів  відповідно).
Серед  багатьох  науковців  існує думка, що спортивний результат є інтегральним показником підготовленості спортсменів. На наш погляд, це також має перенесення і на систему підготовки.
Незважаючи на домінуючі  серед  фахівців  твердження, що контроль є беззаперечним компонентом системи підготовки спортсменів, ми наважилися на перевірку його винятковості. У одному із поставлених запитань ми намагалися встановити, чи необхідно враховувати ще якісь компоненти, окрім контролю, при плануванні підготовленості. Думки респондентів розподілилися нерівнозначно. Так тільки 28,26 % (13 респондентів) наголосили на винятковості цього аспекту системи підготовки. Проте, більшість, а саме 71,74 % (33 респондентів), вказали на потребу  врахування  додаткових (інших) чинників.
Ми намагалися внести певні роз’яснення у зміст труднощів, які найчастіше виникають у тренерів при підготовці та організації навчально-тренувального процесу команд високої кваліфікації з гандболу. Цікаво, що та ж кількість, яка в попередньому запитанні, висловилася про залучення додаткових чинників у плануванні підготовки, у цьому  запитанні залишилася 190 відмінною. Так, серед респондентів найбільша кількість нарікань на фінансові труднощі (71,74 %, 33 респондентів). Цей варіант виявився першим за рангом.
За ним також значна кількість тренерів відзначила наявність труднощів із відсутністю інновацій у підготовці спортсменів та незадовільне матеріально-технічне забезпечення (60,87 %, 28 респондентів та 54,35 %, 25 респондентів відповідно).
Незважаючи на те, що ці чинники є достатньо пов’язаними між собою, ми дотримуємося думки про певне розмежування шляхів їх подолання. Так, якщо говорити про інноваційні процеси, що залучаються для підготовки та, зокрема контролю спортсменів у гандболі, не  всі вони вимагають суттєвих матеріально- технічних витрат. Одночасно, ми встановили, що не всі команди високої кваліфікації з гандболу, навіть при достатньому та високому матеріально-технічному забезпеченні залучають інновації в процес  своєї  підготовки та, відповідно, контролю.
Це дало підстави стверджувати про необхідність пошуку раціонального співвідношення між ймовірними витратами та інноваційністю підходів, зокрема в системі контролю команд високої кваліфікації з гандболу. На жаль, враховуючи досвід співпраці з командами  різного рівня  кваліфікації засвідчено, що не всі тренери сприймають включення нових аспектів у підготовку своєї команди, навіть при незадовільному результаті використання старих методик підготовки чи контролю.
Останнє місце у рейтингу належить труднощам науково-методичного характеру. На них вказали 39,13 % (18 респондентів). Попередньо  проведений  аналіз практичного досвіду показав, що цей чинник має меншу підтримку молодих тренерів та при підготовці команд спортсменів  масових розрядів із гандболу.
Зростання  частки  та  безпосереднє визначення тренерами цієї групи труднощів вказує, що з кожним  еволюційним етапом розвитку виду спорту, тренери, які працюють з командами, особливо високої кваліфікації, розуміють вагомість науково-методичного забезпечення.
Так, найбільш характерним є приклад команди світового значення «Спартак» та збірної команди СРСР, яка тоді була здебільшого укомплектована саме представницями цього клубу. Підходи І. Турчина, на думку його сучасників та фахівців сьогодення, дещо випереджали час. Ці переваги були як раз сформовані на основі неординарних науково-методичних підходів до системи підготовки та ведення змагальної діяльності.


Психологічна підготовка – це певні особистісні, морально-вольові якості, які забезпечують ефективність змагальної діяльності; керування  рівнем збудження перед і під час змагань; здатність до сприйняття і переробки інформації; зосередженість уваги в різних змагальних ситуаціях; можливість до аналізу та здатності до здійснення термінових випереджальних рішень за лімітом часу, просторово-часової  антиципації,  сенсомоторних  реакцій та і ін.
Як свідчать опитування респондентів до теоретичної підготовки спортсмена не звертають увагу більшість фахівцев (15%).    
Теоретична підготовка починається з першого року навчання у спеціалізованих навчально-спортивних установах і є невід`ємною складовою  частиною різнобічної підготовки спортсмена
Під час експериментального обґрунтування контролю змагальної діяльності гандболістів були розглянуті та проаналізовані показники команд суперліги України 2012-2015 рр. – «Мотор», «ЗТР.
Протягом 2012-2013 рр. кутові гравці «ЗТР» здійснили 325,00 кидків, із них 207,00-закинуто. У середньому, кожний з кутових гравців виконав 65,00±21,70 кидків, при цьому коефіцієнт варіації дорівнював 74,65 %.
Півсередні гравці виконали 811,00 кидків, із них – 432,00 закинуто. У середньому, кожний із напівсередніх гравців здійснив 135,17±62,89 кидків, при цьому коефіцієнт варіації має значення більше 100 %, а саме – дорівнював 113,97 %, що свідчить про велику нестабільність кількості загальних кидків кожного з напівсередніх гравців «ЗТР» протягом сезону 2012-2013 рр.
Лінійні гравці здійснили 166,00 кидків, з них дісталися до воріт суперників лише 117,00, при цьому спостерігається найбільше значення коефіцієнта варіації (148,81 %) для загальної кількості кидків Чемпіонату України 2012-2013 рр.
Розігруючі гравці виконали загалом 136,00 кидків, з них закинуто – 74,00.
Протягом 2013-2014рр. Чемпіонату України, найбільшу загальну кількість кидків серед гравців «ЗТР» здійснили напівсередні гравці з показником 544,00 кидків,  серед  них ефективно  виконано 306,00 кидків.
Найменшою загальною кількістю кидків характеризуються індивідуальні дії розігруючих гравців. Ними було виконано 91,00 кидок. Кількісні показники індивідуальних дій гравців окремого амплуа «ЗТР»  зменшились  у порівнянні з минулим чемпіонатом.
Чемпіонат України 2014-2015 рр. виявився таким, що кутові гравці «ЗТР» виконали  загалом 183,00 кидки, з яких було поцілено у ворота 128,00 м’ячів. Напівсередні гравці здійснили 359,00 кидків, із них – 191,00 м’ячів закинуто, що значно менше ніж у два минулих сезони. Лінійні гравці виконали 94,00 кидки, з яких -66,00 були ефективними. Розігруючі гравці протягом Чемпіонату України 2014-2015 рр. здійснили загалом 92,00 кидки, з них реалізовано – 64,00
На  рахунку  воротарів «ЗТР» у період чемпіонатів України протягом трьох сезонів простежується зменшення загальної кількості сейвів. Так, у 2012-2013 рр. у ворота здійснено 1176,00 кидків, у 2013-2014 рр. -762,00 кидки, у 2014-2015 рр. – 576,00 кидки. Відбито воротарями у 2012-2013 рр. 701,00 м’яч, у 2013-2014 рр. – 457,00 м’ячів, а в 2014-2015 рр. – 340,00 м’ячів
Порівнюючи кількісні показники індивідуальних дій гравців окремого амплуа «ЗТР» на Чемпіонатах України 2012-2013 рр. і 2013-2014 рр., не було визначено вірогідних змін в жодних із них (див. додаток T.4-T.8).
Порівнюючи сезони 2013-2014 рр. і 2014-2015 рр., кількісні показники  індивідуальних  дій кутових, лінійних і воротарів не мали вірогідної різниці (додаток T.4, T.6, T.8). У гравців такого амплуа, як напівсередні і розігруючі, нами були визначені вірогідні відмінностями за наступними категоріями індивідуальних дій.
Напівсередні гравці вірогідно відрізнялися в сезонах Чемпіонату України 2013-2014 і 2014-2015 рр. лише за показником загальної кількості кидків із відстані 6 м (t=2,36). Так, у 2013-2014 рр. середньостатистичне значення цього показника дорівнювало 27,83±4,35 кидків, а в сезоні 2014-2015 рр. воно зменшилось до 13,20±4,42 кидків (див. додаток T.5).
Розігруючі гравці «ЗТР» при порівнянні Чемпіонатів України 2013-2014 і 2014-2015 рр. мали вірогідні різниці за трьома показниками індивідуальних дій. Так, вірогідна різниця спостерігалась за показниками ефективності виконання всіх кидків (t=7,97), ефективності виконання кидків із відстані 9 м (t=2,83), ефективності виконання кидків із відстані 6 м (t=5,50).
Середня  ефективності виконання всіх кидків розігруючими гравцями у сезоні 2013-2014 рр.  відповідала 63,52±0,37 %, а в сезоні 2014-2015 рр. вона дорівнювала 69,55±0,66%. Ефективність виконання кидків із відстані 9 м зменшилась із 51,32±1,32 % до 44,76±1,90 % від сезону до сезону. А ефективність виконання кидків із відстані 6 м збільшилась із 60,79±3,65 % до 81,70±1,06 % відповідно  чемпіонатів України 2013-2014 і 2014-2015 рр.
При  порівнянні  сезонів Чемпіонатів України 2012-2013 і 2014-2015 рр. за кількісними характеристиками індивідуальних дій гравців окремого амплуа «ЗТР» нами встановлено, що вірогідні відмінності мають тільки індивідуальні ігрові дії напівсередніх і розігруючих гравців.  Гравці  інших  амплуа не мали вірогідно суттєвої різниці між середньостатистичними значеннями характеристик  індивідуальних дій  від сезону 2012-2013 рр. до сезону 2014-2015 рр.
Аналізуючи більш детально статистичний матеріал протоколів ігр Чемпіонатів  України 2012-2013 і 2014-2015 рр., нами визначено, що напівсередні гравці «ЗТР» мали вірогідні різниці за показником ефективності виконання кидків із відстані 6 м (t=2,71). Вона збільшилась із 61,60±3,23 % у 2012-2013 рр. до 80,75±6,28 %  у     2014-2015 рр.
Індивідуальні дії  розігруючих гравців  характеризувалися вірогідною різницею показників Чемпіонатів України 2012-2013 і 2014-2015 рр. за результатами ефективності виконання всіх кидків (t=4,43) і  ефективності  виконання  кидків із відстані 6 м (t=6,15). Так, середнє значення ефективності виконання всіх кидків, збільшилося  з  56,34±2,91 %  у  2012-2013 рр. до 69,55±0,66 %  у 2014-2015 рр.
Ефективність виконання кидків із відстані 6 м покращилась із 61,23±3,16 %  до  81,70±1,06 % відповідно. Але слід відзначити, що поряд зі зростанням ефективності  виконання  всіх  кидків від сезону до сезону, зменшувалась загальна кількість кидків, які здійснили розігруючі гравці «ЗТР» (від 72,75±34,61 кидків до 45,33±1,00 кидків).
Протягом 2012-2013 рр. Чемпіонату України найбільшу загальну кількість кидків серед гравців «Мотора» здійснили напівсередні гравці показником 758,00 кидків, серед них влучно виконано 438,00 кидків, що відповідає загальній ефективності у 57,78 %.
Кутові гравці «Мотора» проведено кидків, із них – 193 закинуто. У середньому, кожний із кутових гравців, здійснив 57,00±20,82 кидків, при цьому спостерігається велике значення коефіцієнта варіації – 81,66 %.
Найменшою загальною кількістю кидків характеризуються індивідуальні дії лінійних гравців. Ними було виконано 87,00.
Протягом 2013-2014 рр. кутові гравці «Мотора» здійснили 298,00 кидків, із них – 212,00 закинутих. У середньому, кожний із кутових гравців, провів 59,60±11,33 кидків. Наівсередні гравці здійснили 493,00 кидка, з них 288,00 забитих. У середньому, кожний із напівсередніх гравців, виконав 82,17±18,29 кидків. Лінійні гравці здійснили 192,00 кидків, з них дісталися воріт 129,00 кидків, при цьому ефективність дорівнювала 67,19 %. Розигруючі гравці здійснили загалом 138,00 кидків, з них 78,00 закинутих.
Чемпіонат України 2014-2015 рр. виявився таким, що кутові гравці «Мотор» виконали загалом 159,00 кидків, з яких було поцілено у ворота 91,00 м’яч. Напівсередні гравці здійснили 239,00 кидків, із них – 139,00 кидків закинуте. Лінійні гравці виконали 77,00 кидків і реалізовано – 59,00. Розигруючі гравці протягом Чемпіонату України 2014-2015 рр. здійснили загалом 80,00 кидків, із них – 48,00 закинутих.
Аналізуючи індивідуальні дії воротарів «Мотора» в період чемпіонатів України, протягом трьох сезонів простежується зменшення загальної кількості сейвів. Так, у 2012-2013 рр. у ворота здійснено 908,00 кидків, закинуте – 325,00, протягом 2013-2014 рр. – 783,00 кидки, закинуте – 360,00, протягом 2014-2015 рр. – 383,00 кидки, закинуте – 168,00. Загалом, кількісні показники індивідуальних дій гравців окремого амплуа «Мотора» мали тенденцію до зменшення від чемпіонату до чемпіонату.
Нами було проаналізовано 36 ігор, по 9 матчів команд Суперліги Чемпіонату України «Мотор» і «ЗТР» та фіналістів Чемпіонату Світу-2015 збірних Іспанії і Катару. У представлених даних, загальна кількість атак вища в команди «Мотор», а нижча – в збірної Іспанії (456:419), хоча ефективність реалізації навпаки на 12 % вища в переможця Чемпіонату Світу, що вказує на кращу технічну майстерність. З позиційного нападу найбільш здійснювали атаки гандболісти збірної Катару, найменш – гравці «ЗТР» (361:327). Відсоток реалізації вказує на найвищий рівень іспанців (58%). Контратаку стабільніше здійснювали спортсмени збірної Катару (93%), хоча за 359 кількістю вищезазначених дій «Мотор» випередив усі 4 команди. Та ж тенденція виявляється і в загальному використанні швидких проривів і ефективності з результатом усього нападу. За реалізацією швидкого відриву вдалішими були гандболісти збірної Катару (88 %), що свідчить про високу працездатність гравців.
Даний розділ присвячується дослідження виступу чоловічої збірної команди України. 
За останні 4 роки виступів збірної України в офіційних турнірах відбірна кампанія до чемпіонату Європи-2018 була найбільш вдалою. Команда головного Віталія Андронов потрапила до складного квартету, але до самого кінця претендувала на вихід на Євро-2018. Українці в домашніх матчах переграли Ісландію (27:25), Чехію (26:23) та зіграли внічию з Македонією (27:27). На жаль, в усіх виїзних поєдинках збірна України зазнала поразок: 21:27 від Македонії, 25:32 від Чехії, 26:34 від Ісландії.
Таким чином, у домашніх матчах наша команда мала перевагу у 2-3 голи, а на виїзді поступалась з різницею від 5 до 8 м`ячів. Психологічний настрій, впевненість у власних силах гандболісті і зрештою результат, вочевидь, залежали від того, де проводилась гра - у гостьових матчах збірна не виявляла свій характер у достатній мірі.
Якщо говорити про ефективність дій гандболістів, то статистика багатьох виконавців була меншою, за ту, яка б мала бути на такому рівні.  Лівий півсередній Станіслав Жуков реалізував лише трохи більше 50 % (25/48), лівий крайній Андрій Акименко теж хибив забагато, як для гравця свого амплуа - 65 % відсотків влучності (13/20). Були проблеми із виконанням у гравців задньої лінії Олександра Тільте (50%), Максима Бегаля (9%), лінійного Олександра Шевельова (69%). Серед гравців, які провели більше 4 ігор і завдали не менше 10 кидків, високим відсоток реалізації був лише у лівого крайнього Захара Денисова (88%, 21/24).
Основні голкіпери у відборі до чемпіонату Європи відстояли із такими показниками: Ігор Чуприна 38% відбитих кидків (89/232), Вадим Бражник - 33% (10/30).

Статистика гравців збірної України у відборі до ЧЄ-2018   https://goo.gl/N4LHnv
Відбір до чемпіонату світу-2019
Наступною спробою збірної України пробитись на великий турнір стала участь у відборі на чемпіонат світу-2019. Кваліфікаційний груповий етап проходив у вигляді триденного турніру в італійському Больцано. Перед відбором збірна України отримала серйозне підсилення у вигляді правого півсереднього Сергія Онуфрнієнка, натомість втратила через травми велику групу гравців задньої лінії: Романа Чичикало, Євгена Буйненка, Вячеслава Садового, Олександра Южбабенка.
Для збірної були організовані збори в Німеччині із контрольними матчами. За  визнанням тренерів та гравців, команда підійшла до кваліфікації у хорошому фізичному стані. Україна стартувала перемогою над збірною Фарерських островів 28:20, потім зазнала сенсаційної і доленосної поразки від Італії 28:29, а в останньому матчі зіграла внічию з Румунією 26:26. Посівши підсумкове третє місце, команда Віталія Андронова, не вийшла з групи.
Українці за грою не поступались суперникам в жодному матчі, проте у вирішальний момент вкотре забракло впевненості у власних силах та реалізації своїх моментів, що в свою чергу може бути наслідком як недостстньої індивідуальної майстерності, так і проблем з психологією.
Ліві півсередні атакували безрезультатно у більшості випадків: Станіслав Жуков  - 41% влучності (7/17), Дмитро Горіга 31% (4/13). Розігруючий Олександр Тільте був найбільш ефективним у задній лінії 71% (10/14),  проте не втримав себе в руках у матчі проти Румунії і, отримавши червону картку за фол, значно ускладнив становище всієї команди. Правий півсередній Сергій Онуфрієнко атакував найбільше серед усіх гравців збірної — 29 кидків, з яких 17 досягли мети (59%). Невдалим виявилось залучення Андрія Акименка на позицію правого півсереднього. Всього у гравця ЗТР 27% влучності (3/11). Нижче стандартів звичних для лінійних гравців європейського рівня в атаці зіграв Олександр Шевельов-58% реалізації кидків (7/12). Воротарі в цілому показали хороші цифри надійності, але не виручили у ключовому матчі проти Італії.
Порівняймо показники українських гандболістів у матчі проти Італією зі  статистикою, що мали команди-учасниці чемпіонату Європи-2018.
У поєдинку з італійцями всього наша команда реалізувала 50 % відсотків кидків. Це менше ніж у кожної з команд на Євро. Білорусь, наприклад, в середньому забивала у 55% кидків, Данія у 61%,  Швеція -у 56%.
Вкрай низькою в наших гандболістів була реалізація кидків з 6 метрів (50%, 9/18) та з кутів 42% (5/12). Показники “по Європі” - значно вище. У Білорусі 67% влучності с 6 метрів та 63%  - з кутів. У Данії  -79% та 64%.
Статистика гравців збірної України у матчі проти Італії у відборі до ЧС-2019 https://goo.gl/iZddR4
Зведена статистика команд-учасниць чемпіонату Європи-2018 https://goo.gl/K2aG2G
Непереконливо виглядає і підсумкова статистика збірна України за підсумками всіх трьох матчів відбору до ЧС-2019.  Якщо українські гандболісти реалізували 59% кидків з 6 метрів, то у більшості команд на чемпіонаті Європи-2018 цей показник складав біля 70% (збірна Білорусі -67%, Хорватія -82%, Данія -79%).
Гірше ніж учасники Євро в реалізації показали себе і наші крайні. У збірної України -54% відсотків влучності кидків з кутів, в той час як у Білорусі -63%, Хорватії -78%, Данії -64%.
У кидках з 9м метрів  влучність гравців збірної України 50%  (30/60) виявилась кращою ніж в абсолютної більшості команд на Євро-2018.
У контратаках Україна забивала у 67% випадках. Це менше ніж показники провідних збірних Європи (Іспанія -81%, Шевція -73%, Франція - 81%)
Зведена статистика збірної України у матчах відбору до ЧС-2019 https://goo.gl/2td7Ns   На основі вищенаведеного можна стверджувати, що чим більше будемо «намагатися вчити по-старому», тим більше праці потрібно буде витратити на перенавчання молоді в «дорослому» гандболі.
Вихід із ситуації один – змінити стратегію підготовки спортсменів різного віку й кваліфікації, нівелювати суперечності між тренувальною та змагальною діяльністю, визначити пріоритети, зміст і технологію навчання з  урахуванням вікових та індивідуальних можливостей  юних гандболістів, а також сучасних тенденцій розвитку гандболу. Варто відзначити, що гандбол – це швидкість прийняття рішення, швидкість реалізації, переміщення й ін. дій у відповідь на мінливі ігрові ситуації.
Автори дослідження: доктора наук з фізичного виховання та спорту В.О. Тищенко Голова Комітету ФГУ Е.І. Петрушевський