При ФГУ створена науково-методична група

Проаналізувавши невтішну ситуацію, що склалася в дитячо-юнацькому гандболі України, президент Федерації гандболу України Андрієм Мельником, прийняв рішення про створення науково-методичної групи з розробки концепції розвитку українського дитячо-юнацького гандболу. Проаналізувавши невтішну ситуацію, що склалася в дитячо-юнацькому гандболі України, президент Федерації гандболу України Андрієм Мельником, прийняв рішення про створення науково-методичної групи з розробки концепції розвитку українського дитячо-юнацького гандболу.
До групи увійшли директор ФГУ Євген Петрушевський (керівник групи), професор, кандидат педагогічних наук Олександр Кубраченко, Заслужений тренер України, головний тренер жіночої збірної України Борис Чижов, тренер Київського спортивного ліцею-інтернату Володимир Леонтьєв.
Дитячо-юнацький гандбол України має численні системні проблеми, яким упродовж десятків років не було приділено належної уваги. Серед таких – зменшення кількості дітей у гандбольних ДЮСШ. Однією з причин сумної тенденції є загальне зменшення населення України і, відповідно, зменшення кількості школярів.  
У порівнянні з начальним роком 1991/1992 кількість учнів у школах України зменшилась з 7 млн 102 тисяч до 3 млн 846 тисяч, тобто дітей стало менше на 3 млн 526 тисяч. 

В Україні один з найменших показників народжуваності серед усіх країни Європи. 
Коефіцієнт народжуваності – це середня кількість народжень в однієї жінки упродовж життя.
Для простого підтриманні кількості населення в країні коефіцієнт народжуваності має бути на рівні 2.15. В Україні ж цей показник не дотягує навіть до 1.9, а в багатьох регіонах є меншим за 1.4. Найменша народжуваність в Харківській, Запорізькій, Полтавській, Сумській областях. Суттєві демографічні проблеми є в усіх регіонах.
Коефіцієнт народжуваності в регіонах України     Вінницька область 1,502 Волинська область 1,742 Дніпропетровська область 1,480 Житомирська область 1,598 Закарпатська область 1,817 Запорізька область 1,387 Івано-Франківська область 1,535 Київська область 1,645 Кіровоградська область 1,492 Львівська область 1,514 Миколаївська область 1,445 Одеська область 1,615 Полтавська область 1,391 Рівненська область 1,891 Сумська область 1,303 Тернопільська область 1,399 Харківська область 1,292 Херсонська область 1,552 Хмельницька область 1,587 Черкаська область 1,383 Чернівецька область 1,559 Чернігівська область 1,341 Київ 1,502
Зменшення кількості населення призводить до меншої наповнюваності груп в гандбольних ДЮСШ. 
Іншою великою проблемою є незадовільний стан здоров’я та фізичної готовності українських дітей та молоді. 
Здоровими сьогодні можна назвати лише 10% від загальної кількості учнів українських шкіл, а решта 90 % мають проблеми і відхилення у фізичному, психологічному, нервовому розвитку. За даними офіційної статистики в нашій країні з року в рік знижується індекс здоров`я і збільшується загальна захворюваність дітей і підлітків. Особливу тривогу викликає характер захворювань, що змінюється в бік хронічних неінфекційних: алергічних, серцево-судинних, онкологічних, нервово-психічних, хворіб органів дихання, зору, слуху тощо.


Показники, що характеризують фізичну працездатність і фізичну підготовленість у сучасних підлітків значно (на 20-25 %) нижче, ніж у їхніх однолітків 1980 - 1990-х років, внаслідок чого близько половини хлопців-випускників і до 75 % дівчат на момент завершення школи не в змозі виконувати нормативи фізичної підготовки.
За останні 10 років у всіх вікових групах частота функціональних порушень зросла в 1,5 рази, хронічні хвороби - в 2 рази. Половина школярів 7-9 років і більше 60% старшокласників мають хронічні хвороби.
Удвічі зросла частка хвороб органів травлення, в 4 рази опорно-рухового апарату (сколіоз, остеохондроз, ускладнені форми плоскостопості), втричі - хвороби нирок і сечовивідних шляхів.
Збільшилось число школярів, які мають кілька діагнозів. Школярі 7-8 років мають в середньому по 2 діагнози, 10-11 років – по 3 діагнозу, 16-17 років – по 3-4 діагнози.
Офіційна статистика і надалі свідчить про погіршення здоров`я учнів шкіл.
Отже маємо об’єктивну ситуацію в українському суспільстві: зменшення кількості дітей, погіршення стану їх здоров’я та рівня фізичного розвитку.       Нехтуючи цими тенденціями, спортивні школи і надалі збільшують фізичне навантаження дитини за кількість турнірів, в яких беруть участь їх команди, відсутність повноцінного харчування, контролем над фізичним станом дитини.    
Команди мають від 8-9 турнірів за навчальний рік: в середньому один турнір на місяць. Змагальна діяльність триває 7 місяців на рік, команди беруть участь у більш ніж 50 іграх. Дітям складно витримувати такі навантаження. Вони зростають і через неповні групи, внаслідок чого грати доводиться фактично одним складом. Діти не мають можливості та часу для відновлення. При цьому в більшості випадків діти тренуються у шкільних спортивних залах із нестандартними розмірами 20х12, 26х14,36х18. Така завантаженість призводить до зростання кількості травм серед юних гандболістів. 
Є й інші негативні наслідки перевантаження дітей змагальною діяльністю та виїзними турнірами: 
• Проблеми із успішністю у шкільному навчанні через тривалі роз’їзди на турніри; • Висока психологічне навантаження; • Додаткові витрати батьків на виїзди на турніри до інших міст; • Відсутність повноцінного ритмічного навчально-тренувального процесу у ДЮСШ, що тягне за собою відсутність перспективи у подальшому  стати висококваліфікованим гандболістом ; • Травми та хронічні захворювання гравців що також лягає фінансове навантаження на батьків.
Наступною проблемою роботи ДЮСШ є недостатня кваліфікація багатьох тренерів.   Лише 8-10% дитячих тренерів мають диплом із спеціалізацією - гандбол.
Про яку ефективність витрат бюджетних коштів можна говорити, якщо тренер упродовж десяти років своєї роботи випустив 30 юних гандболісток, але жодна з них не грає в складі збірних команд України, або принаймні в командах Суперліги.
На жаль, чимало тренерів не цікавиться сучасними методиками виховання та роботи в ДЮСШ. Тренери, наприклад, залишають поза уваги безліч експрес аналізів фізичного стану дитини, це поточний контроль, шкала оцінки фізичного стану за індексом фізичного стану і т ін.. Натомість вони вважають, що їм взагалі не потрібно робити такі виміри. На їх погляд, один турнір замінює два тижні тренувань…
Деякі тренери закликають скасувати рейтингові нарахування очок за участь і результати їх ДЮСШ у чемпіонаті України. При цьому практично всі європейські країни оцінюють свої команди за шкалою рейтингу. За кожну перемогу, за вихід до наступної стадії турніру, за інші успіхи нараховуються бали, які впливають на рейтинг команди. Від рейтингу може залежати рівень фінансування, команди з кращим рейтингом мають кращі позиції при жеребкуванні турнірів тощо. Рейтингова система використовується організаторами Лізі чемпіонів, європейською та світовою федераціями гандболу. 
У шкільному спорті США також існує рейтингова система. У кінці року школа, керуючись рейтингом, визначає, який спорт є пріоритетним, на які види потрібно збільшити або зменшити фінансування. в Європейській змішаною системою школа + клуби, також працює рейтингова оцінка за принципом вищевказаного. В Україні саме рейтинг спортивних шкіл є тим показником, за яким держава має оцінювати  успішність роботи всього закладу, його адміністрації, тренерів. 
Цього сезону в Україні випробовується експериментальна система чемпіонату України з гандболу серед гравців 2003/2004 років народження.  Вже зараз експериментальна система має позитивні результати:
• Діти проводять більше матчів у рідному місті, де їх можуть підтримувати батьки, родичі, друзі; Батьки на власні бачать прогрес дитини у гандболі, мотивують її.   • Через зменшення роз’їздів дитячим тренерам достатньо часу для підготовки до турів. • Між турами - від двох тижнів на підготовку до наступного матчу, що дає дитині можливість повноцінно відновитися та підготуватися; • Команди мають всього чотири виїзні матчі: два - в першому півріччі, два - у другому; • В рази зменшилася кількість пропусків  шкільних занять; • Зменшення або повне скасування батьківських внесків на виїзди до інших міст; • У дітей зменшується навантаження під час змагальної діяльності. 2 матчі в п’ятницю та суботу, неділя – вихідний, в понеділок - у школу; • Економія бюджетних коштів. У деяких регіонах очікується економія 80-90% коштів, економія бюджетних коштів в в цілому  по Україні складає до 40%. ;
Гандбол - це командний вид спорту, кожен гравець цінний для команди і для досягнення перемоги. Незалежно від віку, ваги, зросту. У нашій команді є ще зовсім юні гандболісти їм дуже потрібна наша підтримка, а не нарікання, покарання. Ми зобов`язані їх цінувати, а не використовувати для своїх цілей.
Євген Петрушевський,  голова Комітету з організації та проведення змагань ФГУ