Український гандбол 2014-2018. Проблеми та реформи

В останні роки ведеться багато розмов про те, що гандбольна система України застаріла, не відповідає реаліям сучасності, не дає результатів і потребує радикальних змін. В останні роки ведеться багато розмов про те, що гандбольна система України застаріла, не відповідає реаліям сучасності, не дає результатів і потребує радикальних змін. У нас перед очима падіння результатів національних збірних команд (наприклад - відсутність збірних України на Олімпійських іграх 2016 року в Ріо, в Лондоні-2012 та в Пекіні - 2008) і сумна статистика в сфері масового спорту і здоров'я нації. Нагадаємо, що до занять спортом в Україні залучено лише 13,5% населення (для порівняння: у скандинавських країнах - 85%), наша країна займає 99-е місце в світі за рівнем здоров'я населення і 150-е - за тривалістю життя.
Хоча ми чуємо постійні скарги на недостатність фінансування спортивної сфери з боку влади, насправді це не так. Держава виділяє на спорт чималі кошти: так у 2018 році через держбюджет, місцеві бюджети та інші джерела (бюджети відомств) на розвиток фізичної культури і спорту планується направити 5,7 млрд грн. Бюджет Міністерства молоді і спорту складе понад 2 млрд грн, причому більше 1 млрд грн призначені на спорт вищих досягнень. В цілому ж спортивний фінансовий обіг України оцінюють у 7-8 млрд грн - сумарно цілком гідна цифра. І навіть якщо витрати на спорт подвоїти, за існуючої системі нічого не зміниться.
Проблема не в кількості грошей, а в архаїчної організації роботи в системі спорту, за якої нічого не рухається і не розвивається. Україна досі зберігає радянську систему, де всіма питаннями розвитку фізкультури і спорту керує держава. Але Радянський Союз створював спортивну систему під свою ідеологію і планову економіку, а в умовах демократії і ринкової економіки ця система не працює.
Сьогодні у нас розмиті функції учасників процесу. Держава, федерації з видів спорту, органи місцевого самоврядування, клуби, спонсори та меценати, батьки, організатори спортивної роботи в навчальних закладах і т.д. Не зрозуміло, хто є замовником спортивної послуги, і хто за що відповідає. Немає ефективної взаємодії, діяльність учасників процесу не взаємодоповнюють, а часто суперечить і один одному, і здоровому глузду.
У підсумку все незадоволені. Держава не бачить віддачі у вигляді спортивних досягнень, рівня здоров'я і якості життя нації. У федерацій зв'язані руки, вони страждають від дефіциту коштів і законодавчих обмежень. Спонсори та меценати не мають законів, які заохочували б їх діяльність. Керівники спортивних установ ламають голову, як утримувати і підтримувати об'єкти інфраструктури. Тренери ДЮСШ отримують мізерні зарплати. Батьки нарікають на постійні збори коштів, оскільки спортивні школи та клуби не можуть забезпечити дітей всім необхідним. Спортсмени не впевнені в своєму майбутньому. Вболівальники лаються біля телевізорів.
Але і при цьому Федерація гандболу України шукає все різні можливості для розвитку і керування гандболом.
У період з 2014 по 2018 р.р Комітет з організації та проведення змагання ФГУ цілеспрямовано шукав оптимальну систему організації та управління українським гандболом.
У 2015 році організували та провели «Фінал чотирьох» Кубка України серед чоловічих та жіночих команд, в цьому ж році провели Суперкубок України серед чоловічих команд. Через рік вже жіночі команди отримали свій Суперкубок України. Все це було направлено на популяризацію нашого виду спорту і зростання конкуренції серед команд клубів учасників чемпіонату України.
Один із пріоритетних напрямків Комітету ФГУ є і буде основа всього виду спорту - дитячо-юнацькі спортивні школи. Уже у 2015 році з регламентів усіх дитячо-юнацьких змагань були прибрані різні обмеження: зріст, система захисту. Це дало поштовх для збільшення кількості учасників змагань і показало, що гандбол - це демократичний спорт для всіх бажаючих.
Проаналізувавши стан системи дитячо-юнацького гандболі Комітет ФГУ у 2016 році прийняв рішення додати ще один щабель в дитячі змагання, а саме: «Шкільну гандбольний лігу України» (ШГЛУ). На початковому етапі в 2016-2017 рр. був запущений пілотний проект у чотирьох областях (Одеська, Львівська, Запорізька та місто Київ). А в 2017-2018 рр. в «Шкільній гандбольній лізі України» взяли участь 8 областей.  Це більше 48 команд. Унікальність цих змагань полягає в тому, що в одній команді можуть грати як дівчата, так і хлопці і це дає тренерам ДЮСШ певний стимул для відбору дітей.
Вивчивши особливості розвитку гандболу в різних країнах, Комітет ФГУ вирішив звернутися до скандинавського досвіду і використовувати деякі з його моментів у нашій системі виховання гандболістів. Була розроблена «програма секції міні-гандболу для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти». Ця програма пройшла затвердження комісією Міністерства освіти і науки України.  Таким чином з 2018 року «міні-гандбол» стає першою сходинкою в початковій підготовці гандболістів.
У 2014-2018 роки Комітет ФДМ вибудував таку систему дитячо-юнацького гандболу.
1. Міні-гандбол (6-12 років);
2. Шкільна ліга (12 років);
3. Стрімкий м'яч (12-13 років);
4. Юнацька ліга (молодший вік - 13-14 років, старший вік 15-16 років).
У 2017 році був розроблений з урахуванням сучасних тенденцій варіативний модуль «Гандбол» для 5-9 класів загальноосвітніх шкіл України та в цьому ж році з 1 вересня модуль «Гандбол» представлено в українських школах.
Під егідою Федерації і НОК України у 2017 році було проведено «Всеукраїнський семінар для суддів, делегатів і тренерів». Необхідно спільно з провідними університетами фізичної  культури і спорту України створити навчальні програми для всіх рівнів спортивних керівників і провести масштабну перепідготовку кадрів. За 4 роки український гандбол розширив свої кордони за рахунок всіх існуючих соціальних мереж, модернізований сайт ФГУ, створена унікальна платформа ФГУ ТВ. На сьогоднішній день апробується експериментальна система Чемпіонату України з гандболу серед юнаків та дівчат.
Одне з найважливіших завдань у 2018 – 2020 роках - це створення Асоціації шкільного гандболу України, яка має увійти до складу Асоціації шкільного спорту України. Ще один важливий крок – це створення Асоціації студентського гандболу України, яка також має увійти до складу Асоціації студентського спорту України. 
Наше завдання - будувати свою систему організації та управління українським гандболом в умовах глобалізації спорту і робити її зручною для заняття гандболом. Правильна організація гандболу за сучасними стандартами допоможе країні використовувати гандбол як унікальний інститут по оздоровленню нації, як модель соціальних відносин відкритого суспільства успішних і щасливих людей.
Тому ми сьогодні говоримо про гандбол і про те, що його потрібно починати реформувати саме зараз.
Голова Комітету з організації та проведення змагань ФГУ -  Є.І.Петрушевський