Представляємо суперника: Польща

Сьогодні чемпіонат світу у Кракові перетне свій екватор – команди зіграють свої треті поєдинки на турнірі. Для національної збірної команди України розпочинаються найважливіші матчі змагання. Після двох поразок від фаворитів команда Олександра Годинюка має паралельно вирішувати два завдання: боротися за другу позицію в групі та щонайменше гарантувати собі прописку в Дивізіоні.

Першим із ряду основних суперників нашої команди будуть господарі чемпіонату – поляки.

Історія протистояння

Так історично склалося, що саме з польською збірною наша команда провела найбільше матчів у своїй історії. З одного боку, країни центральної Європи з економічних причин зазвичай грають контрольні матчі між собою, а з іншого боку, Польща тривалий час не була надто цікавим спаринг-партнером для представників елітного дивізіону.

Перший поєдинок команди провели 1996 року в рамках першого етапу Олімпійської кваліфікації. Нічия тоді влаштувала нашу команду, а матч запам’ятався, виходом в рамку воріт Олега Благого. Після цього була ще сила силенна зустрічей, серед яких виділяються поєдинок у топ-дивізіоні, епічне протистояння у Торуні в 2009 році (мегапостріл Андрія Срюбка, порвана сітка та серія буллітів), битва в попередній кваліфікації до Ігор у Сочі (останній матч Федотенка та Понікаровського за збірну), поєдинок за вихід до Дивізіону ІА.

Очні протистояння:

Очікування та перспективи

Так вже вийшло, що Україна доклала найбільших зусиль до того, щоб команда Польщі тривалий час була позбавлена можливості поборотися за вихід до еліти. 2011 року синьо-жовті переграли суперника і відправили поляків до Дивізіону ІВ (тоді саме відбулося пере форматування системи проведення чемпіонатів світу). 2012 року на домашньому чемпіонаті Польща несподівано програла боротьбу за підвищення у класі команді Кореї. А 2013 року вже під орудою Ігоря Захаркіна «Кадра» поступилася нашій збірній у вирішальному матчі чемпіонату в Донецьку.

Лише минулого сезону червоно-білі повернулися до Дивізіону ІА. У Вільнюсі польській команді протистояти було просто нікому: Нідерланди та Великобританія приїхали до Литви у розібраному стані, Хорватія з Литвою й так стрибнули значно вище своєї голови, а слабенька Румунія перед початком чемпіонату втратила 19 (!!!) провідних гравців. Перемога Польщі була дуже переконливою.

На цій позитивній хвилі команда хоче стрибнути й до еліти. Нинішній чемпіонат світу – останній шанс численних польських ветеранів додати ще одну золоту сторінку до своєї кар’єри. Не зважаючи на солідне омолодження складу в останні роки, перші партії в оркестрі Яцека Плахти досі виконують загартовані численними битвами Ляшкєвіч, Запала, Колуш.

Чи під силу поялкам виконати поставлене завдання? Багато фахівців схиляються до позитивної відповіді. Але це, скоріше, емоційна оцінка. Матч проти Італії розставив усе по своїх місцях. Польща – точно не хлопчик для биття, але й про еліту говорити ще зарано.

Проблемні місця

Перед початком чемпіонату «Кадра» змогла уникнути серйозних проблем зі складом. 36-річного Адама Боржецкі все менше сприймають у якості помічника національній збірній, Павєл Дроня на момент початку чемпіонату ще був задієний у складі свого клубу, а Пачковскі та Домогала до рівня національної збірної ще не доросли. Тож у команди залишилось лише двоє легіонерів. Решта – представники внутрішнього чемпіонату. В цьому основна сила й головна слабкість «Кадри»: гравці прекрасно зіграні, але більшість із них навіть не уявляють, як грають у хокей у КХЛ чи навіть у чемпіонаті Австрії.

Про рівень національного чемпіонату Польщі однозначно говорити не доводиться. Є такі потужні команди ГКС «Тихи» чи ГКС «Ястжеб’є», але ж є й «Катовіце», де зовсім не видатний навіть по українським міркам гравець Єгор Безуглий примудрився набрати стільки ж очок, скільки Артем Бондарєв у своїй команді.

Ще однією важливою деталлю гри польської команди є її голкіпери. Пжемислав Одробни – прекрасний воротар, але у матчах проти української збірної, зазвичай, грає невдало. Сподіваємося, що й цього разу Пжемик не зрадить собі.

Зірка

Цей чемпіонат цілком може стати останнім в кар’єрі Лешека Ляшкєвіча. Вік дає про себе знати: в свої без малого 37 Лешек мало нагадує себе часів виступів у чемпіонатах Німеччини, Італії та Чехії. Але єдиний учасник матчу проти України 2002 року в Швеції для «Кадри» досі кадр, вибачте за тавтологію, незамінний.

Прекрасне катання, бачення майданчика, відчуття моменту та вишукана передача – ці атрибути гри дозволяють Ляшкєвічу досі триматися в обоймі. Ось і цього сезону він став найкращим бомбардиром місцевого чемпіонату серед польських хокеїстів. Якщо Лешек потрапить до заявки команди наступного сезону, то йому може підкоритися рубіж в 100 матчів на чемпіонатах світу! Матч проти українців стане для 15 номера червоно-білих 94-м.

Тренер

Постать Яцека Плахти в польській збірній викликає чимало запитань. З одного боку, це один з найкращих польських хокеїстів за всю історію, людина яка плідно працювала у штабі Ігоря Захаркіна. З іншого боку, самостійна робота Плахти залишила надто багато запитань. З командами на кшталт «Тихи» чи «Катовіце» він нічого не досяг, а «Криниця» у форматі національної збірної (тоді на базі команди зібрали майже всіх кандидатів до збірної) виглядала не так переконливо, як очікувалось.

Втім у Яцека є надійні помічники, які й допомагають молодому тренеру розробляти тактику на гру. Це росіянин Кирило Коренков та швед Торнбйорн Йоханссон. Чи спрацюють задуми цього тріо у матчі проти України побачимо ввечері.

Бонус

Найкращим бомбардиром команди з двома набраними очками є Марцін Колуш – єдиний польський хокеїст, вибраний на драфті НХЛ, що на момент вибору виступав у чемпіонаті Польщі. Це зайвий раз підтверджує, що заокеанські скаути працюють по всьому світу.