_pictogram.svg.png)
Перемогу Дар’ї Білодід на турнірі Grand Slam у вазі до 48 кг прокоментувала її тренер і мама Світлана Кузнєцова. Враженнями поділився і срібний призер у категорії до 66 кг Георгій Зантарая.
Світлана КУЗНЄЦОВА:
– Статус фаворита на Дар’ю не дуже й тисне. В неї є певна ціль, до якої вона йде крок за кроком. Ось і старт у Дюссельдорфі – один із цих етапів. Щодо змагань у Німеччині – за рівнем конкуренції вони все ж таки поступалися першому турніру серії «Великого шолому», який два тижні тому пройшов у столиці Франції. Як ви знаєте, в Парижі Дар’я теж здобула золоту медаль. Там на шляху до першого місця їй уже в першому своєму поєдинку зустрітися із Сарою Менезес із Бразилії, переможницею Олімпійських ігор 2012 року, неодноразовою медалісткою чемпіонатів світу. За вихід до фіналу українка боролася із чинною володаркою світового «золота» Фуной Тонакі, а в головному двобої взяла гору над Юон Кан із Кореї. В Дюссельдорфі представниць Азії, котрі останнім часом домінували в цій ваговій категорії, було не дуже багато. До того ж, Герелмаа Ерденетсогт, в якої Дар’я виграла в півфіналі, – сотий номер рейтингу.
Принциповою для нас виявилася зустріч за «золото» із Євою Черновіцкі з Угорщини. У тому числі – з точки зору впевненості у власних силах. На чемпіонаті Європи-2017, який став для моєї доньки «золотим», вона виграла в титулованої угорки («бронза» ОІ-2012 і ЧС-2011) у сутичці за вихід до фіналу. Тепер треба було довести, що та перемога – не випадковість. І в Дар’ї це вийшло! Після перемоги вона отримала тиждень відпочинку. А в п’ятницю продовжить тренувальну історію – вирушить на 16-денний збір, що пройде на базі «Заросляк» у Ворохті в рамках підготовки до квітневого чемпіонату Європи.
Георгій ЗАНТАРАЯ:
– Дуже радий і за свою медаль, і за Дар’ю Білодід. Звичайно, в мене була можливість, утім як і в інших, здобути не «срібло», а «золото». Адже це дзюдо, де перемога здобувається за декілька секунд, але хтось використовує свій шанс, хтось – ні. Відзначу, що мій суперник у фіналі – не суперсильний, хоча й я, чесно кажучи, зараз у не зовсім оптимальних кондиціях. Щоправда, загальний рівень учасників, на мою думку, був достатньо високим. Усі ж хочуть перемогти, заробити призові. Вийшло так, що і в Німеччині, й у Франції на попередньому турнірі Grand Slam поступився спортсменам із Японії – відповідно Кензо Тагаві і Йоширо Маруямі. Хоча, вважаю, я не слабший за них. Останнім часом, скажімо так, борюся в задоволення. Чим більше займаєшся, тим більше стомлюєшся. Необхідно робити акцент на якість, а не на кількість. Адже суперники давно мене знають і вже впродовж багатьох років намагаються не давати мені боротися, наприклад, «відімкнути» руку. Але, як бачите, я ще здатен здобувати нагороди.
